Share this...
Facebook
Twitter

Із 22 березня 2022 року на театральних площах низки країн світу проходить акція #SaveMariupol на підтримку українського міста Маріуполь, яке оточила й методично знищує російська армія. Акцію почали у Празі, де поряд із Чеським національним театром люди прийшли з українськими прапорами та свічками і відтворили напис «ДЕТИ», який мав захистити людей у Драматичному театрі в Маріуполі від авіаударів. За останній місяць подібні акції пройшли також у Тбілісі, Кишиневі, Відні, Брюсселі, Лімасолі та Ларнаці, Данідіні, Братиславі, Цюріху, Кошице та інших містах.

У 2014 році Маріуполь став обличчям символом українського спротиву і розвиненого Донбасу завдяки тому, що не піддався російській окупації та залишився у складі України.

13 червня 2014 року
Маріуполь звільнили від російських окупантів, які захопили місто з початку квітня 2014 року. В операції зі звільнення Маріуполя брали участь бійці «Азову», дві роти батальйону «Дніпро-1», 1-ша бригада Національної гвардії та бійці 79-ї окремої аеромобільної бригади

У 2022 році Маріуполь є символом страждань окупованої України. З 1 березня промислове місто-порт опинилось у блокаді: російські війська оточили Маріуполь з усіх боків. Сотні тисяч людей перебувають там під регулярними обстрілами без доступу до води, тепла та їжі, без мобільного зв’язку та можливості безпечно виїхати з міста.

Російська окупація спричинила масштабну гуманітарну катастрофу в Маріуполі та систематично вбиває його мирних мешканців. Це геноцид українців, маріупольців. Станом на 13 квітня за оцінками місцевої влади у місті залишається близько 100 тисяч людей.

17 квітня Маріупольська міська рада повідомила, що будинки 84 тисяч маріупольців повністю зруйновано — Це 40% багатоповерхівок або близько 2 мільйонів квадратних метрів.

За приблизними підрахунками, з початку вторгнення у місті загинуло понад 10 тисяч людей, серед них — понад 100 дітей. Точну кількість жертв підрахувати наразі неможливо.

Окупанти також проводять депортацію українців. З початку квітня понад 40 тисяч людей були примусово вивезені з Маріуполя на територію Росії чи так званої «Донецької народної республіки» (ДНР). Мирних жителів направляють до фільтраційного табору в Новоазовську. Фільтрація дуже жорстка: знімають відбитки пальців, всю біометрику, змушують підписувати різні документи. Окрім того, російські військові привезли в Маріуполь мобільні крематорії, щоб спалювати тіла загиблих мирних жителів і у такий спосіб приховувати свої воєнні злочини.

Уранці 16 березня ворожа авіація розбомбила драмтеатр у Маріуполі, де на той час переховувалося від бомбардувань близько 1300 мирних жителів. За приблизними підрахунками, тод загинуло близько 300 людей. Волонтери театру написали з обох сторін будівлі на асфальті слово «ДЕТИ» (укр. «ДІТИ»), щоб зрозумілою окупанту мовою попередити ворога те, що у прихистку є діти й закликати не обстрілювати його, але це не зупинило росіян. Розбомблений і зруйнований маріупольський драмтеатр став доказом жорстокості й цинізму російських військ.

Прага, Чехія

Цей воєнний злочин, який скоїла Росія, зачепив увесь світ. Уже 22 березня активісти чеської ініціативи Stojíme za Ukrajinou організували захід перед Чеським національним театром у Празі. Активісти виклали свічками напис «ДЕТИ» та #SaveMariupol. Так столиця Чехії стала першим містом у Європі, яке підтримало Маріуполь.

Згодом акцію відтворили також театральні спільноти Польщі, Словаччини, Чехії та інших європейських країн.

Христина Кулаковська — журналістка та фотографиня, народжена в Маріуполі — звернулася до активістів ініціативи Stojíme za Ukrajinou за дозволом на подальше відтворення акції та продовжує організовувати #SaveMariupol сьогодні по всьому світу. Через театральну спільноту, українські діаспори, волонтерські організації Христина знаходить локальних активістів, які допомагають провести ініціативу у своєму місті.

За перші тижні квітня Христині разом із українцями, які долучались до ініціативи у своїх містах, вдалось організувати акції у Тбілісі, Кишиневі, Відні, Данідіні, Лімасолі, Ларнаці та Братиславі. Найближчі акції пройдуть також у Лісабоні та Копенгагені.

Христина Кулаковська, журналістка, фотографиня

«Я народилася в Маріуполі та жила там до 2004 року. Моя бабуся все життя живе в Маріуполі, її дім згорів унаслідок обстрілів російськими окупантами. Мої друзі два тижні провели у блокаді, і тільки 16 березня їм вдалось виїхати з міста. З моїми рідними дядьком та тіткою, які живуть там, я не маю зв’язку весь цей час. Моє серце болить за Маріуполь та його півмільйонне населення. Місто дуже сильно змінилось за останні вісім років і стало прикладом для наслідування, взірцем того, як індустріальне місто на Сході може стати культурною столицею з арт-фестивалями, освітніми проєктами і першою у світі церквою з петриківським розписом. Сьогодні ж Маріуполь знищено на 90 %».

Відень, Австрія

Лідія Акришора, організаторка акції у Відні, прес-аташе Товариства української молоді в Австрії

«Масштаби завжди легше уявляти, порівнюючи з тим, що ти безумовно любиш. Моє маленьке гірське містечко, звідки я родом і яке дуже люблю, має приблизно 5 тисяч населення. Маріуполь, прекрасне портове місто, має десь 450 тисяч населення, у три рази більше, аніж Зальцбург, наприклад, який всі знають і люблять. Незважаючи на безперервне бомбардування, виїхати вдалося близько 30 тисячам. Тобто десь для трьох Зальцбургів уже протягом майже двох місяців немає ні дня, ні ночі, немає нормального життя. Будь ласка, завжди думайте про це, коли спокуса діалогів між українцями та росіянами та закликів до негайного миру спаде вам на думку. Мені здається, що немає у світі нації, яка б найбільше мріяла зараз про банальне мирне небо над головою, аніж українці.

Ми занадто довго думали, що це дуже далеко, станеться не з нами, що це неважливо. Важливо не втрачати сенситивність до таких речей. Освіжати себе і свої відчуття, ставати на сторону добра і допомогти побороти зло. Не відводити погляд.

Навряд чи багато людей думали, (що було б,) якби так розбомбили Віденську оперу. Коли все дійсно пропускаєш через себе, стає тяжче виправдовувати «мирне будування діалогу», «не всю однозначність припинення поставок газу, бо він буде дорожчим, не буде роботи і т. п.», «о, в Росії так складно виходити на протести через тоталітарний режим»».

Лімасол, Кіпр

Катя Масленкова, організаторка акції на Кіпрі

«Мені здалося дуже символічним зробити акцію саме там, де є море і театр, як у Маріуполі. Вшанувати загиблих дорослих та дітей, і звернути увагу на місто, яке переживає одну з найбільших блокад ХХІ століття.

Після проросійських акцій на Кіпрі (на початку квітня на Кіпрі проплачені активісти організували автопробіг на підтримку Росії під гаслами «Зупинимо неонацизм разом із Росією») хотілося зробити велику і теплу подію на знак підтримки України. У цьому мені допомогли мої друзі та зокрема українська спільнота на Кіпрі. Нам вдалося зібрати понад 230 підписів за висилку російських дипломатів з Кіпру на акції та висвітлити подію за допомогою локальних ЗМІ».

Іване Курасбедіані, організатор акції у Тбілісі, актор театру Грибоєдова

«Сьогодні, коли на території суверенної України ведеться абсолютно бандитське вторгнення російської армії, мовчати, (чи ще гірше — недбало до цього ставитися) — просто підлий злочин! Доки наші державні інституції, на мою думку, просто вдають, що стурбовані, і ставлять галочки, наш народ висловлює підтримку українцям скрізь: на вулицях, на балконах житлових будинків, у театрах, на стадіонах під час офіційних ігор, в закладах освіти, у барах, у нічних клубах, у селах, на трасах, на бензоколонках тощо. Я вірю, що зусиллями українського народу та армії, а також за підтримки всього прогресивного світу цю війну, це зло у вигляді російської армії, вдасться зупинити. Грибоєдівський театр неодноразово гастролював в Україні. Я дуже добре знаю цей народ, у мене дуже багато друзів там, моя бабуся — українка, мій батько народився та провів роки дитинства на Сумщині. Саме тому для мене було важливо виразити свою підтримку. Україну не перемогти! Слава Україні! Героям слава!»

Діана Дерев’янко, організаторка акції у Кишиневі

«Ми з перших днів виходимо на мітинги поряд із посольством РФ на підтримку України. Нам всім важливо у Молдові звертати увагу на те, що відбувається в Україні, що гинуть не тільки військові, а мирні жителі та діти. Особливо після новин з Бучі та Маріуполя. Ми живемо у дивовижний час, одночасно трагічний і дивовижний. Такі акції неймовірно об’єднують нас всередині країни, і ти ще більше дізнаєшся про своє суспільство у такій підтримці».

Кишинів, Республіка Молдова

Маріуполь потребує деблокади! Українській армії потрібна зброя, щоб захистити наших дітей, щоб визволити Маріуполь та його жителів.

Друзі з європейських та світових театрів, українці за кордоном — закликаємо вас підтримати акцію #SaveMariupol.

Важливо продовжувати привертати увагу громадськості та світових лідерів до геноциду українського народу та до критичної ситуації в Маріуполі.

За всіма деталями щодо проведення акції звертайтеся на пошту: [email protected]

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка:

Христина Кулаковська

Шеф-редакторка:

Євгенія Сапожникова

Редакторка:

Анастасія Гулько

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик