Українські сили безпеки і оборони

Відсіч окупантам зараз дають не лише Збройні Сили України (ЗСУ), а й Національна гвардія України, Головне управління розвідки МО України, Служба безпеки України, Державна прикордонна служба, Національна поліція й інші структури, які, окрім всього, тісно пов’язані та постійно взаємодіють.

Команда Ukraїner взяла за мету розібратися, як працює сектор безпеки і оборони, аби кожен із нас мав змогу орієнтуватися в їх базовій структурі. Це дасть можливість чітко розуміти, хто і як захищає незалежність і територіальну цілісність України. Крім того, це один із мінімальних проявів поваги до тих, хто нас захищає.

Склад сектору безпеки і оборони

Сили оборони України, про які говорять перші особи держави, це не просто абстрактна збірна назва армії. Сили оборони України — це частини більшого поняття «сектор безпеки і оборони», введеного Законом України «Про національну безпеку України».

До сектора безпеки і оборони входять Сили оборони, Сили безпеки, оборонно-промисловий комплекс, громадяни та громадські організації, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки.

Закон України не передбачає чіткого розділення військових і правоохоронних формувань та установ, однак їх можна умовно розділити на Сили безпеки і Сили оборони відповідно до їхніх завдань.

Керівництво сектору безпеки і оборони України

Найголовніша особа в структурі оборони держави — Верховний головнокомандувач, функції якого виконує Президент України. Саме він у разі збройної агресії віддає наказ про застосування Збройних Сил. Із 2019 року цю посаду обіймає Володимир Зеленський.

Президент очолює Раду національної безпеки та оборони України — координаційний орган, який контролює органи виконавчої влади у сфері безпеки й оборони. До її складу входять Прем’єр-міністр України, міністр оборони, голова Служби безпеки, міністр внутрішніх справ та інші керівники центральних органів виконавчої влади. РНБО також має свого секретаря (операційного керівника). Із березня 2024 року ці обов’язки виконує Олександр Литвиненко.

Під час збройної агресії Верховний головнокомандувач також очолює Ставку Верховного Головнокомандувача — це надзвичайний орган найвищого військового керівництва держави, в якому відбувається стратегічне управління Збройними Силами та іншими військовими формуваннями. Координує роботу Ставки секретар РНБО, а її склад затверджено відповідним указом президента.

Наступною ключовою фігурою є Головнокомандувач Збройних Сил України. Ним із лютого 2024 року є генерал Олександр Сирський.

Саме він здійснює безпосереднє військове керівництво Збройними Силами України, а також підрозділами інших складових Сил оборони, переданих їм в оперативне підпорядкування.

Головним робочим органом Головнокомандувача, за допомогою якого він здійснює планування та управління Збройними Силами та переданими в їхнє підпорядкування підрозділами, є Генеральний штаб Збройних Сил України. Ним керує начальник Генштабу, якого призначає президент за поданням міністра оборони. З лютого 2024 року цю посаду обіймає генерал-лейтенант Анатолій Баргилевич.

Центральним органом виконавчої влади й військового управління є Міністерство оборони України, головне завдання якого — реалізація державної політики у сфері оборони та військового будівництва. Із 6 вересня 2023 року міністерство очолює Рустем Умєров. 

Міністерство оборони України здійснює військово-адміністративне управління Збройними Силами України, Державної служби спеціального транспорту та Головним управлінням розвідки (ГУР). Останнє також входить до переліку розвідувальних органів України відповідно до Закону України «Про розвідувальні органи України».

Збройні Сили України

Це військове формування, на яке, відповідно до Конституції України, покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.

Збройні Сили України беруть починають свою історію невдовзі після проголошення незалежности України — 6 грудня 1991 року, коли Верховна Рада прийняла відповідний закон. Відтоді новітня українська армія пройшла різні етапи становлення. Суспільство й іноземні партнери довгий час сприймали ЗСУ як уламок радянської армії. 

Проте 2014 рік і початок російської агресії проти України відкрив нову сторінку історії української армії. 

Почався процес формування новітньої ідентичності ЗСУ: зміни ідеології, айдентики, системи нагород, забезпечення, гендерної складової армії тощо. У листопаді 2015 року указом президента було змінено почесні найменування військових частин, із яких були прибрані назви радянських орденів і подій, пов’язаних із радянською воєнною історією. Натомість почали запроваджувати назви і символи, які відображали б національні бойові традиції. Наприклад, 72 бригада найперша отримала почесне найменування «Чорних запорожців», 93 бригада — «Холодний Яр», 30 бригаді було присвоєно ім’я князя Костянтина Острозького, 28 стала бригадою імені Лицарів Зимового Походу тощо.

Також змінюється ставлення до полеглих: усе частіше в публічному просторі можна почути щодо загиблих означення «на щиті». Таку ж назву взяв собі гуманітарний проєкт ЗСУ щодо повернення загиблих військовослужбовців. 

Один із найважливіших етапів реформування — поступове впровадження стандартів НАТО у повсякденну діяльність ЗСУ. Наприклад, децентралізація, завдяки якій молодші офіцери та сержанти не бояться брати відповідальність за власні прийняті рішення і діють на місцях, не втрачаючи час в очікуванні вказівок від старших начальників. Із 2018 року також почалось відновлення сержантського корпусу за підходами країн-членів НАТО. 

Проте країни НАТО не є 100-відсотковим ідеалом, до якого прагнуть Збройні Сили України. Зараз альянс переглядає свої стандарти за наслідками російсько-української війни, адже після Другої світової війни Європа не бачила таких масштабних бойових дій. Крім того, це реальний і унікальний бойовий досвід, яким українські Сили оборони можуть поділитися із партнерами. Наприклад, американські зенітні ракетні комплекси Patriot ніколи раніше не використовували проти «Кинджалів» — російських аеробалістиних ракет. Так само до цього німецькі танки Leopard не застосовували на полі бою в Європі, як і британсько-американські гаубиці М777 не використовували проти найбільшого супротивника НАТО.

Структура Збройних Сил України

Станом на грудень 2024 року до Збройних Сили України входять: 

З’єднання (об’єднання), військові частини та підрозділи

– Армійський корпус (у деяких командуваннях);

– бригада — основна тактична частина всіх видів збройних сил, призначена для виконання бойових завдань. Складається з декількох батальйонів, підрозділів спеціальних військ і тилу (оркестр, клуб, редакція, медична й пожежна роти тощо). Дві чи більше бригад можуть складати дивізію. Бригада, яка не входить до складу будь-якого військового об’єднання (наприклад, корпус), є окремою. Залежно від роду військ буває механізована (ОМБр), мотопіхотна (ОМПБр), гірсько-штурмова (ОГШБр), танкова (ОТБр), артилерійська (ОАБр), десантно-штурмова (ОДШБр), бригада армійської авіації (ОБрАА), морська авіаційна бригада (ОМАБр), бригада морської піхоти (ОБрМП), бригада територіальної оборони (ОБрТрО);

– батальйон (або дивізіон в артилерії) — основний тактичний підрозділ, складається з декількох рот і окремих взводів. Може бути механізованим, артилерійським, ракетним, танковим, зенітним, аеромобільним, розвідувальним, інженерно-саперним, автомобільним тощо;

– рота (батарея в артилерії, ескадрилья в авіації) — тактичний підрозділ, складається з кількох взводів. Може бути механізованою, танковою, ракетною, артилерійською, мінометною, зенітною, радіотехнічною, саперною, автомобільною тощо;

– взвод — підрозділ, який входить до складу роти, батареї. Може бути механізований, аеромобільний, артилерійський, мінометний, зенітний, протитанковий, розвідувальний, інженерний, комендантський, медичний, господарський, зв’язку, управління, регулювання, забезпечення, обслуговування тощо. Складається з 2–4 відділень;

– відділення — первинний тактичний підрозділ чисельністю 9–15 осіб.

А також є органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.

Роди військ у структурі ЗСУ

Варто поговорити про кожен із видів (родів) військ (сил) у структурі ЗСУ та приклади їхньої роботи.

Сухопутні Війська Збройних Сил України

Сухопутні Війська формують такі роди:

– танкові війська

головна ударна сила, що має на озброєнні основні бойові танки і може вести активні бойові дії, створювати міцну оборону і успішно протистояти наступу переважаючих сил противника;

– механізовані війська

відбивають удари противника та проривають його оборону, захоплюють важливі об’єкти, утримують зайняті території та позиції. До складу механізованих і танкових військ входять механізовані, мотопіхотні й танкові бригади. Саме ці роди військ відігравали важливу роль у визволенні населених пунктів Донеччини у червні-липні 2014 року: Лисичанська, Сєверодонецька, Слов’янська, Краматорська та інших — і продовжують відігравати й надалі;

– ракетні війська й артилерія

уражають противника, його артилерію, танки, бойові машини піхоти, протитанкові та інші вогневі засоби, живу силу, засоби протиповітряної оборони тощо, руйнують фортифікаційні споруди противника, дистанційно мінують місцевість. Складаються з окремих бригад. Від літа 2022 року ці війська підвищують рівень втрат, нанесених ворогу, застосовуючи новітню зброю, яку надають західні партнери — гаубиці М777 та реактивні артилерійські системи Himars;

– війська протиповітряної оборони

прикривають свої війська та важливі об’єкти у всіх видах бойових дій, під час перегрупування та розташування військ на місці. Складаються з зенітних ракетних полків, а також полків, батальйонів ППО при окремих бригадах. Прикладом діяльності цих військ є збиття російських вертольотів під час оборони Києва, Донеччини, Запоріжжя, а також збиття іранських дронів-камікадзе, якими Росія масово атакує об’єкти цивільної інфраструктури та житлові будинки.

– армійська авіація

веде розвідку, знищує бойову техніку та живу силу противника, здійснює вогневу підтримку під час наступу чи контратаки, висаджує тактичний десант, евакуйовує поранених. Складається з окремих бригад. Саме армійська авіація здійснювала рейди на Маріуполь та острів Зміїний у 2022 році та продовжує робити удари по ворожим цілям в режимі кабрування — це метода, коли російські вертольоти за кілька кілометрів до мети «задирають ніс» і випускають некеровані ракети.

– спеціальні війська

забезпечують бойову роботу сухопутних військ. Складаються з розвідувальних, інженерних, топографічних частин і підрозділів, військових частин зв’язку, радіохімічного та бактеріологічного захисту та радіоелектронної боротьби. Наприклад, саме останні за допомогою РЕБ заважають російським дронам літати й розвідувати чи атакувати наші позиції.

Повітряні Сили

До складу Повітряних Сил входять такі роди:

– авіація

охороняє повітряний простір, допомогає сухопутним військам, висаджує десант, доставляє особовий склад і бойову техніку, займається розвідкою, евакуацією. Буває винищувальна, бомбардувальна, штурмова, розвідувальна, військово-транспортна та спеціальна. Один із найяскравіших прикладів — колективний образ «Привида Києва», який за перші 30 годин російського вторгнення виграв 6 повітряних боїв з росіянами. У 2023 році бойові можливості української авіації посилилися завдяки новітнім боєприпасам, серед яких ракети Storm Shadow.

– зенітні ракетні війська

захищають територію України, здійснюють протиповітряну оборону держави в цілому. Це збиття ракет «Кинджал», інших балістичних та крилатих ракет. У цьому українські зенітно-ракетні війська показують неабияку динаміку: зараз вони здатні збивати десятки ворожих цілей за ніч;

– радіотехнічні війська

надають інформацію про об’єкти та зброю противника й точні координати для знищення чи захоплення ворожої техніки. Сюди також входить радіоелектронна боротьба (РЕБ), завдання якої — придушити ворожі засоби розпізнавання;

– війська забезпечення та підтримки: розвідувальні, інженерні, зв’язку, забезпечення РЕБ, метеорологічного забезпечення тощо.

Військово-Морські Сили

Складаються з таких родів військ:

– надводні сили

шукають і знищують корабельні угруповання противника, захищають пункти базування та морських комунікацій, встановлюють мінні та сіткові загородження, беруть участь у вогневій підтримці сухопутних військ на узбережжі, забезпечують висадку морських десантів тощо. Складаються з дивізіонів. Із 1997 року беруть участь у навчаннях Sea Breeze, спільно організованих Україною та США. Незважаючи на російську агресію, у 2023 році українські надводні сили, а саме тральщики, змогли долучитися до цих навчань у Шотландії. У 2024 році українські Військово-Морські Сили (ВМС) також очікують оновлення у вигляді корветів типу Ada, які для України будує Туреччина. Ці військові кораблі призначені для протичовнових операцій та патрулювання у відкритому морі.

– морська авіація

проводить повітряну розвідку надводної та підводної обстановки, шукає та знищує підводні човни противника, здійснює пошуково-рятувальне забезпечення дій ВМС, повітряну вогневу підтримку дій військ. Представлена 10 ОМБр імені Героя України полковника Ігоря Бедзая. Ця бригада брала участь в операціях на острові Зміїному та Кінбурнській косі;

– корпус морської піхоти

передові сили висадки, призначені для дій у складі тактичних і оперативно-тактичних десантів, а також оборони пунктів базування ВМС та інших важливих об’єктів. Складається з окремих бригад, батальйонів, полків. Морська піхота завдала розгрому росіянам під Вугледаром у січні–лютому 2023 року. Також саме вони взяли активну участь у літньо-осінній наступальній кампанії 2023 року на півдні;

– берегова артилерія

обороняє морські рубежі, а також бере участь у наступальних діях. Саме артилеристи ВМС досягли вражаючої перемоги на морі: 13 квітня 2022 року двома ракетами «Нептун» вони знищили флагман російського Чорноморського флоту — крейсер «Москва»;

– підрозділи забезпечення і підтримки

призначені для оперативного забезпечення військ. Відповідають за надійний тил і безперебійне виконання завдань флоту.

Окремі роди військ (сил) ЗСУ

У 2016 році виникли Сили спеціальних операцій (ССпО), до складу яких входять підрозділи спеціального призначення, психологічних операцій та руху опору. Вони беруть участь в операціях, пов’язаних із розвідкою, рейдами в тилу ворога, антитерористичною діяльністю, пошуком і евакуацією полонених або заручників тощо.

З 1 січня 2022 року почали розгортатися Сили територіальної оборони — допоміжні сили ЗСУ, які мають забезпечити виконання завдань у межах своєї території в момент, доки йде повноцінне розгортання військ. Батальйони ТрО у складі Сухопутних військ існували ще з 2014 року, задовго до того, як утворилась окрема струтура. Саме сили ТрО в перші дні повномасштабного вторгнення РФ стояли на захисті Києва, Сум, Чернігова, разом з іншими підрозділами ЗСУ брали участь в обороні Харкова, Запоріжжя та Миколаєва.

Окремим родом військ також є Десантно-штурмові війська, головна особливість яких — висока мобільність. Цей рід військ призначений для швидкого розгортання з метою прикриття (оборони) окремих напрямків, ведення наступальних дій, а також штурму противника з повітря, ведення бойових дій у його тилу. Десантно-штурмові війська брали участь у миротворчих місіях за кордоном: у колишній Югославії (1992–1995 рр.), Іраку (2004–2005 рр.), Сьєрра-Леоне (2001–2005 рр.).

Функціонування системи зв’язку забезпечують Війська зв’язку та кібернетичної безпеки. Вони відповідають за роботу інформаційних систем, систем бойового управління та оповіщення, забезпечення кібербезпеки у ЗСУ. Вони — ті, хто об’єднують ЗСУ і забезпечують безперебійний зв’язок між Силами оборони.

Важливу роль також відіграють Медичні сили. Вони відповідають за медичне забезпечення армії, надання медичної допомоги, евакуацію поранених і хворих.

Серед Сил, які також забезпечують функціонування ЗСУ, два важливих роди — Сили підтримки і Сили логістики. Перші призначені для оперативного забезпечення військ: інженерної підтримки, радіоелектронної боротьби (РЕБ), радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ), топографічного та гідрометеорологічного забезпечення. Сили логістики організовують логістичне забезпечення ЗСУ в повсякденній діяльності, під час заходів бойової підготовки, відмобілізування та стратегічного розгортання, підготовки та ведення операцій, відновлення боєздатності військ. Також вони відповідальні за отримання, накопичення, облік, зберігання, постачання та поповнення запасів матеріальних засобів.

Сили безпілотних систем — це перший у світі рід військ, що використовує безпілотні літальні апарати, наземні роботизовані комплекси, а також морські дрони для виконання бойових завдань. Сили безпілотних систем поєднують передові технології з сучасними асиметричними підходами, щоб ефективно нищити ворога та зменшувати його наступальні спроможності.

Головне управління розвідки

Розвідувальний орган Міністерства оборони України, який разом із ЗСУ забезпечує оборону держави. З 2020 року начальником ГУР є генерал-лейтенант Кирило Буданов. Окрім розвідки, управління також бере участь у виявленні зовнішніх загроз нацбезпеці України, боротьбі з тероризмом тощо, а у воєнний час — займається диверсіями в тилу ворога.

Із початком повномасштабного вторгнення Головне управління розвідки бере участь у диверсійних, розвідувальних, корегувальних операціях. Проте ця діяльність переважно залишається засекреченою. Те, про що вже можна говорити відкрито, — участь підрозділів ГУР МО в обороні Гостомеля, знищення зразків особливо важливої ворожої техніки (наприклад, зенітно-ракетного комплексу С-400, 12 ЗРК «Панцирь С1», комплексу РЕБ «Поле-21»), вертолітні вильоти на «Азовсталь», вигнання російських окупантів із острова Зміїний, контрнаступ на Слобожанщині, у якому відзначився спецпідрозділ «Кракен», координація ударів по цілях у Криму та диверсійні операції на півострові.

ГУР МО також здійснює атаки на об’єкти в межах РФ. Наприклад, знищує системи РЕБ чи влаштовує вже знамениті «хлопки» (так російські медіа називають вибухи. — ред.) на Кримському мосту.

Міністерство внутрішніх справ

Центральний орган виконавчої влади України, який формує та реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства й держави від протиправних посягань, бореться зі злочинністю, охороняє громадський порядок, забезпечує громадську безпеку, безпеку дорожнього руху, охороняє особливо важливі державні об’єкти. У підпорядкуванні МВС перебувають структури, які беруть участь в обороні України: Національна поліція, Національна гвардія і Державна прикордонна служба.

Національна поліція України

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує охорону прав і свобод людини, протидію злочинності, підтримання публічної безпеки та порядку.

Історія Національної поліції починається у 2014 році з розробки законодавства та планування майбутньої реформи міліції. Відповідний закон Верховна Рада прийняла у 2015 році. Паралельно з реформуванням через російську агресію у 2014 році починається створення патрульної служби поліції особливого призначення. Це корпус із 56 добровольчих спецпідрозділів, які брали участь в АТО. Головними завданнями було виявлення ворожих диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ), протидія незаконному вивезенню боєприпасів із зони АТО та підтримка правопорядку на звільнених від бойовиків територіях. У 2016 році частину спецпідрозділів розформували, частину — перевели під управління Нацгвардії.

Із початком повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році працівники поліції також активно долучаються до оборони держави: евакуюють мирне населення із зони бойових дій, виявляють диверсантів, фіксують і розслідують воєнні злочини росіян, здійснюють стабілізаційні заходи (виявляють вибухонебезпечні предмети, піротехнічні пастки, зброю, снаряди та шукають колаборантів), допомагають у ліквідації наслідків обстрілів.

Національна гвардія

Військове формування, яке в мирний час має правоохоронні функції, тобто забезпечує правопорядок, захищає права та інтереси громадян, суспільства і держави. Разом із ЗСУ, нацгвардійці беруть участь у бойових діях і територіальній обороні.

Національна гвардія України була створена 1991 року й мала захищати недоторканність України, брати участь у ліквідації аварій і наслідків стихійних лих, охороняти кордони, особливо важливі державні об’єкти, посольства та консульства. Але вже у 2000 році була ліквідована, бо влада вирішила, що структура дублює інші служби, а її утримання фінансово невигідне. НГУ відновили у 2014 році з перетворених внутрішніх військ МВС через російську агресію в Криму. І вона одразу показала ефективність своєї роботи, утримавши Харків у березні-квітні 2014 року після витіснення проросійських сил. Тоді нацгвардійці також супроводжували колони сил АТО та брали участь у штурмових операціях разом з іншими військовими, наприклад, у боях під Іловайськом.

Головна особливість і відмінність Нацгвардії від ЗСУ — поєднання у собі військових і правоохоронних функцій. Тому паралельно із операціями на лінії фронту бійці підтримують громадський порядок, охороняють важливі державні об’єкти, судові установи та конвоюють підсудних майже у всіх містах України.

Із початком повномасштабного вторгнення Росії Національна гвардія брала участь у багатьох ключових операціях: визволення населених пунктів на північ від Києва, на Слобожанщині і Причорномор’ї, оборона Гостомеля, Бахмута, Соледара.

Державна прикордонна служба

Правоохоронний орган спеціального призначення, який має забезпечувати недоторканність державного кордону України.

Перший досвід протистояння російській агресії Державна прикордонна служба отримала ще у 2003 році. Прикордонники брали участь у вирішенні конфлікту на острові Тузла, розташованому посередині Керченської протоки біля Криму. Росіяни намагалися побудувати там дамбу, чим порушували державний кордон України.

Із 2014 року посилюються військові компоненти в системі відомства, наявна система адаптується до умов ведення бойових дій. Наприклад, у червні 2014 року службовці Луганського прикордонного загону проявили себе в обороні Луганського прикордонної бази, якою керував теперішній очільник служби Сергій Дейнеко.

Одним із тих, хто відзначився під час оборони прикордонних населених пунктів навколо Луганська, був Євген Пікус — Герой України. За його керівництва й особистої участі прикордонники успішно відбивали атаки російських диверсійно-розвідувальних груп. Пікус також неодноразово рятував колег від загибелі: так, він зміг вчасно евакуювати Сергія Дейнеко і його заступника Дениса Цяцькуна, коли їхня машина підірвалася на фугасі (заряд вибухової речовини, яку закладають у землю чи під воду на невеликій глибині для ураження противника або перешкоджання його просуванню. — ред.).

У 2022 році Державна прикордонна служба знову однією з перших зустрілася з російськими загарбниками. Перший бій військовослужбовці прийняли о 3:40 на ділянці Луганського прикордонного загону біля Мілового, відбиваючись від нападу російської диверсійно-розвідувальної групи. Вже біля 5 ранку прикордонники вели бої практично на всіх ділянках кордону з Росією.

2023 року у службі сформували бригаду «Сталевий кордон», яка постійно контролює ситуацію на кордоні із Білоруссю та Росією. Її військові також беруть участь у боях на бахмутському напрямку.

На базі МВС у лютому 2023 року також розпочалося формування «Гвардії наступу». Це старі бригади Національної гвардії, Національної поліції, Державної прикордонної служби, доукомплектовані добровольцями. Їхнім основним завданням стане зачистка деокупованих територій. Вони вже встигли проявити себе в обороні Гостомеля, Бахмута й Соледара.

Державна служба з надзвичайних ситуацій

Оперативно реагує на наслідки цієї війни ще одна структура — Державна служба з надзвичайних ситуацій (ДСНС), що захищає населення і території від надзвичайних ситуацій, запобігає їх виникненню, ліквідує наслідки аварій, проводить аварійно-рятувальні роботи, гасить пожежі, а проводить гідрометеорологічні дослідження. Саме рятувальники одними з перших прибувають на місця «прильотів», допомагають цивільним і борються з наслідками російських обстрілів.

Державна міграційна служба України

Реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії незаконній міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Служба безпеки України

Головні завдання СБУ – контррозвідувальна діяльність, протидія розвідувально-підривній роботі іноземних спецслужб, захист державної таємниці та національного кіберпростору.

Із лютого 2023 року СБУ очолює бойовий офіцер, генерал-лейтенант Василь Малюк.

Війна для СБУ розпочалася у 2014 році з першими проявами гібридної агресії з боку рф. Це дало старт очищенню країни від російського впливу.

У лютому 2022 року співробітники спецслужби брали участь у операціях зі звільнення населених пунктів на північ від Києва, на Сіверщині, Слобожанщині, Причорномор’ї та на острові Зміїний.

СБУ проводить спецоперації на полі бою та в акваторії Чорного моря, викриває зрадників і колаборантів, розслідує воєнні злочини окупантів, здійснює контррозвідувальний захист об’єктів критичної інфраструктури, готує матеріали для санкцій щодо російського бізнесу.

Також до Сил безпеки та оборони входять

– Служба зовнішньої розвідки — опрацьовує розвідувальну інформацію у зовнішньополітичній, економічній, військово-технічній сферах, бере участь у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю, дбає про безпеку установ і громадян України за кордоном.

– Управління державної охорони — відповідає за безпеку президента України, вищих посадових осіб держави, а також за охорону адміністративних будівель та об’єктів органів державної влади України. Також охороняє глав іноземних держав, парламентів та урядів і членів їхніх сімей, керівників міжнародних організацій, які прибувають в Україну чи перебувають на її території.

– Служба судової охорони — забезпечує охорону та підтримання громадського порядку в судах.

– Державна служба зв’язку та захисту інформації — формує та реалізує публічну політику у сфері кіберзахисту, відповідає за кіберзахист державних інформаційних ресурсів критичної інформаційної інфраструктури.

– Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості — відповідає за втілення державної політики у сферах розвитку стратегічних галузей промисловості.

– «Українська оборонна промисловість» (Укроборонпром) — акціонерне товариство, яке об’єднує державні багатопрофільні підприємства різних галузей оборонної промисловості України.

Спільні операції Сил оборони України

Професійність Сил оборони проявляється у їхньому вмінні координувати діяльність і вести спільні дії проти ворога. Якою б досвідченою й тренованою не була кожна окрема частина структури, її успіх багато в чому залежить від інших підрозділів і структур, а також взаємодії між ними. Розглянемо кілька операцій, про які вже можна відкрито говорити.

Лютий 2022 року — успішна відсіч ворогу в перші дні повномасштабного вторгнення

Від перших годин повномасштабної російської агресії Сили оборони України, які поповнилися десятками тисяч добровольців, зупинили ворожий наступ. У певних випадках вони змогли перехопити ініціативу і перейти до контрнаступу на окремих ділянках фронту. Це створило умови для подальших успішних дій і витіснення росіян із захоплених ними територій.

Березень–квітень 2022 року — вигнання російських окупантів із тимчасово захоплених регіонів на півночі України

Щоб змусити загарбників залишати зайняті території, Сили оборони України виснажили їх у перших боях, зруйнували логістичні «ланцюжки» окупантів. Ці перші успішні дії значно покращили воєнно-стратегічне становище України і створили сприятливі умови для подальшого наступу. Разом із тим, перемоги на фронті підняли моральних дух цивільного населення, що було особливо важливо у перші місяці вторгнення.

Квітень 2022 року — знищення ракетного крейсера «Москва»

Знищення флагмана російського Чорноморського флоту забезпечило відразу дві важливі переваги. По-перше, це нанесло удар по іміджу «другої армії світу» і показало, що така оцінка росіян є далеко не об’єктивною. По-друге, саме це звело нанівець російське панування у північно-західній частині Чорного моря і забезпечило подальші успішні операції Сил оборони на цьому напрямку, наприклад, звільнення острова Зміїного.

Червень 2022 року — вигнання російських окупантів із острова Зміїний

У цій операції успіх був забезпечений спільними зусиллями українських військових моряків, льотчиків, артилеристів, розвідників і спецпризначенців. Завдяки об’єднаним діям, Сили оборони змогли повністю знищити військову техніку російських окупантів, зруйнувати їхню систему постачання та, як наслідок, змусили їх залишити острів.

Вересень–жовтень 2022 року — вигнання російських окупантів із захоплених населених пунктів на Слобожанщині

Руйнування системи логістики, знищення складів боєприпасів, а також визначення слабких місць оборони окупантів і накопичення підготовлених резервів дозволило Силам оборони провести потужну наступальну операцію на харківському напрямку. За кілька тижнів невпинного просування українські захисники знищили тисячі окупантів, звільнили сотні населених пунктів, знищили та захопили в якості трофеїв сотні одиниць ворожої техніки.

Вересень–листопад 2022 року — вигнання російських окупантів із Херсона і довколишніх населених пунктів на правому березі Дніпра

Просування українських Сил оборони в цей період було відчутне і на Причорномор’ї. Завдяки системному вогневому ураженню ворожих позицій, руйнуванню логістичних шляхів через Дніпро, деморалізації особового складу російські окупаційні війська залишили цей регіон. Сили оборони України відновили контроль над важливим стратегічним районом українського Півдня та змусили окупантів відмовитися від плану наступу на Миколаїв та Одесу.

Грудень 2022 — лютий 2023 — стримування російського наступу на сході України

Низка поразок окупаційних військ у 2022 році призвела до бажання країни-агресора перехопити ініціативу на полі бою. Посилився російський наступ на бахмутському, куп’янському напрямках. Проте налагоджена робота українських захисників дозволила призупинити його просування.

Травень 2024 — дотепер — бої на півночі від Харкова

10 травня російські війська спробували прорвати лінію оборони на півночі від Харкова. Загарбникам вдалося захопити декілька прикордонних населених пунктів і увійти до Вовчанська, однак протягом наступних місяців підрозділи Сил оборони скоординовано зупиняли просування противника, а згодом і витісняли його із окупованих територій. Примітним стало зокрема звільнення великого лісового масиву в районі Липців, а кульмінацією боїв за Вовчанськ стало зачищення території агрегатного заводу, де базувалися окупанти.

Серпень 2024 — дотепер — Курська операція

Перша українська загальновійськова операція на прикордонній території Росії з початку повномасштабного вторгнення. 6 серпня 2024 Збройні Сили України перетнули російсько-український кордон поблизу міста Суджа та за кілька днів взяли під контроль кілька сотень квадратних кілометрів. Про всі цілі операції говорити поки зарано, але вона вже посприяла поповненню обмінного фонду, розпорошуванню сил ворога, а також зірвала плани російських загарбників по захопленню Сум.

У багатьох операціях Силам оборони також допомагали місцеві жителі, які не залишалися байдужими й чинили спротив терору російських військ. Тисячі цивільних українців намагалися зупинити просування окупантів, передаючи інформацію про їхній рух Силам оборони України. Люди також виходили на акції громадської непокори на тимчасово окупованих територіях, що неабияк дивувало російських солдатів. Усі ці дії дали змогу українським військовим здійснювати успішні контрнаступальні заходи.

Зараз сили безпеки і оборони України — це добре озброєні, навчені й мотивовані захисники й захисниці, які продовжують боронити українську незалежність. Вони діють спільно, і саме це, разом із досвідом ведення бойових дій, сучасною технікою і вигадливістю дає змогу успішно проводити операції й оборонятися від російської армії.

Щиро вдячні за допомогу в підготовці матеріалу Олексію Носкову, Василю Павлову, Володимиру Фітьо, Сергію Череватому, Іллі Євлашу, Олександру Завтонову, Пресслужбі СБУ, Тарасу Іщику, Миколі Бєлєскову та Владиславу Грєзєву.