Троїцька громада. На російському кордоні

Експедиція
Перетворення просторів
Слобожанщина
Спільноти
25 Травня 2019 13:35
2230

Відсутність хорошої дороги, близькість до Російської Федерації, відсутність великого бізнесу – це лише невеличка частка проблем, з якою зіштовхується Троїцька селищна громада, що об’єднує 39 населених пунктів. Тут вже третій рік вчаться брати повну відповідальність за свою територію і втілювати необхідні проекти. За цей доволі короткий час громаді вдалося втілити в життя найбільш необхідні громаді зміни: відновити благоустрій та інфраструктуру, облаштувати вулиці, висадити квіти та перетворити хащі на сільський парк.

Громада

Троїцьку об’єднану територіальну громаду створили у квітні 2017 року. До її складу увійшли селище Троїцьке і 38 сіл. Тут проживає понад 14 тисяч людей. Голова Троїцької ОТГ Демид Палагно є головою селищної ради Троїцького з 2010 року. Він згадує, що процес децентралізації тут хотіли розпочати ще у 2015–2016 роках, однак на той час ще не було порозуміння між сільськими радами:

— Коли з’явились приклади громад, усі зрозуміли, що другого шансу вже не буде і треба починати. 1 квітня ми провели вибори, а 1 червня була перша сесія. Тоді почала розвиватись наша територіальна громада. Децентралізація дала більше повноважень, грошей, відповідальності. Чи ми зробили щось таке, чим можна пишатися? Я цього не запам’ятовую, бо за кожним вирішеним питанням з’являються нові потреби.

Бюджет Троїцької громади 2018 року склав 97 млн гривень, 2019 року — 124 млн гривень. Більшу частину надходжень складає податок на прибуток. У Троїцькому працюють два підприємства: Agro Capital і Троїцький олійнопресовий завод.

Троїцьке розташоване на кордоні з Росією. За словами Демида Палагно, до кордону по прямій — до 10 кілометрів. Зона бойових дій — за 100 кілометрів:

— Були і тут проблеми. Доводилось закривати дитячі садки на два тижні на ремонт, щоб дітей не було ні в школах, ні в садках. Страшно. У нас в більшості людей родичі є в Росії: діти, батьки. В Союзі ж (Радянський Союз. — ред.) не було кордонів, сюди приїжджали працювати, і наші туди їздили. До 2014 року так було. Я теж, як був мером, їздив в Бєлгородську область. Ми їздили туди вивчати їхні помилки благоустрою, щоб у себе меншим коштом все зробити правильно, як воно має бути.

За фахом Демид Палагно — інженер-будівельник. Працював на декількох заводах, потім став начальником відділу капітального будівництва у Троїцькій районній адміністрації. Звідти вирішив піти на вибори в селищну раду:

— На колишній роботі я вичерпав себе і подумав, що мені уже нудно. А тепер, з 2010-го року, не нудно кожного дня. Мені здається, що децентралізація — це єдиний вихід. Владу потрібно було віддавати на місця. Коли приходиш на виборну посаду, то в тебе з’являється дуже здорова відповідальність перед людьми. Якби я пішов працювати в адміністрацію, то це дві великі різниці. Там чітко прописано, як можна робити, а як не можна. А тут, якщо до тебе приходить людина і просить про допомогу, ти шукаєш, як можна розв’язувати це питання. Починаючи від заготівлі дров і завершуючи медичною допомогою. Кожну сесію ми розглядаємо ці потреби людей, їхні проблеми вирішуються на місці.

Демид Палагно розповідає, що до децентралізації більшість сільських рад не мали коштів на розвиток. Коли грошей стало більше, нагальним стало вміння розумно їх використовувати. Сьогодні громада допомагає акумулювати цей досвід:

Раніше у сільській раді можна було нічого не робити, і це не було б видно, бо до цього нічого не було. А як появились гроші, сільські голови не знали, що з ними робити. Треба щось будувати, а як? Це ж треба зробити проект, отримати дозвільні документи. Ніхто того не пояснював.

— Як ми взяли сільські ради, то в нас невикористаних коштів було десь півтора мільйона. У кожному селі є свої питання, їх дуже багато, бо після колгоспів інфраструктурою сільської ради ніхто не займався. Зараз люди зрозуміли, що можна змінювати своє життя. Квіти, що ми висаджуємо, нам дають місцеві. Окрім троянд, ми нічого не купуємо. Нам то приносять жителі селища, бо розуміють, наскільки треба, щоб всюди було красиво. Один хлопець відкривав у Троїцькому кафе і каже: «Тут все змінюється, от і я хочу зробити красиво».

Адміністративні послуги

У серпні 2018 року в Троїцькому відкрили модернізований Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Він запрацював у приміщенні колишнього готелю «Колос», яке до того часу було в занедбаному стані. Директорка ЦНАПу Анастасія Варибрус розповідає, що за фінансової підтримки за підтримки програми «U-LEAD з Європою» громада облаштувала офіс на сім робочих місць, дитячий куточок, зону очікування.

— Наш центр надає понад 70 послуг. Це і звернення громадян, і видача довідок, реєстрація договорів, реєстрація фізичних і юридичних осіб. Документи ми приймаємо і видаємо на руки громадянам, які до нас звернулись. У нас в штаті 6 адміністраторів, два з них — на прийманні, два — на реєстрації місця проживання, два — на робочій станції, на видачі біометричних паспортів.

Анастасія Варибрус пройшла за конкурсом на посаду директорки ЦНАП після 11 років роботи у службі зайнятості. Вона каже, що за останні два роки у Троїцькому можна побачити наочні зміни, на які вплинула реформа децентралізації і вдале управління громадою:

— Наша місцевість стала більш чистою, веселою, нарядною. З’являються дитячі майданчики і навіть елементарні алеї, яких раніше ніколи не було. Для людей це зручно, я помічаю все більше мам з дітьми, що гуляють. Парк у нас зараз гарний, є зона відпочинку біля будинку культури — так наше селище потихеньку перетворюється.

Благоустрій

У центрі Троїцького поступово ремонтують вулиці. За проектом тут відновлюють тротуари, закладають алеї, будують майданчики. 2018 року громада реконструювала парк культури та відпочинку. Тут вимостили тротуари, оновили сцену, встановили мангали і альтанки, висадили декоративні рослини. Голова Троїцької громади Демид Палагно розповідає, що селище взяло участь у проекті «Кольоровий Схід». В рамках фестивалю місцеві мешканці брали участь у художніх конкурсах і майстер-класах, а запрошені художники прикрасили фасад будинку культури стінописом.

— Протягом місяця за допомогою інтернет-голосування обирали ескіз для цього муралу. Більшістю голосів обрали зображення байбака — символу Луганщини. Ось цей мурал, поряд відбувалася концертна програма фестивалю «Кольоровий Схід», так що і наше селище взяло участь у цьому проекті.

У центральному парку відпочинку встановили тренажерні комплекси. Також вирішили поекспериментувати з екоплиткою, в отворах якої має рости трава. Місцями ще можна побачити старі пам’ятники або будинки, що нагадують, яким парк був раніше.

Там, де зараз арка закоханих, стояв пам’ятник Леніну. Все було занедбане, без сліз не глянеш. Леніна прибрали, вирішили поставити арку, місток, альтанку. У другу чергу поставили вуличне освітлення, урни. Тепер весільні церемонії проходять тут, а не лише в РАГСі. Як поставили гойдалки, то наступного дня вже не було вільних місць. Не знаю, звідки всі так швидко дізнаються.

Голова Троїцької громади Демид Палагно каже, що ідеї для проектів благоустрою він збирає у подорожах. Відвідуючи великі українські міста, він спостерігає, як там облаштовані парки і сквери.

— Припустимо, їду я до Києва на якийсь захід. Коли є час до поїзда, пішов у парк, по самому Києву походив або по Харкову — там є на що подивиться. Оці таблички «Дякуємо за чистоту» — це з парку Горького (у Харкові. — авт.) ідея. Поставили табличку — знаєте, помогла. Не так тут уже, як раніше.

За словами очільника Троїцької ОТГ, до об’єднання вуличне освітлення було у 2–3-х сільських радах із 12. Нові світлодіодні світильники тепер закуповують коштом і обласного бюджету, і громади — загалом за рік встановили близько 40 кілометрів вуличного освітлення. Демид Палагно пояснює, що у подібних проектах він приділяє увагу енергоефективності.

— Ми робимо декілька комплексних проектів для шкіл коштом інфраструктурної субвенції. Це утеплення, покрівля, перехід на енергоощадні технології. Ставимо твердопаливні котли. Треба платити один мільйон в місяць за газ за одну школу. А в нас місцеве підприємство виготовляє палети, і я порахував, що це нам коштуватиме до трьох разів дешевше. І тут уже ми від газу відходимо, бо з ним кожним роком складніше і складніше.

Освіта і культура

2018 року у Троїцькому утеплили фасад початкової школи та дитсадка, які знаходяться в одному приміщенні. Тепер у навчально-виховному комплексі тепліше і тепло зберігається довше. Тут також встановлюють твердопаливні котли. Директорка початкової школи Неля Ляхова каже, що під час ремонту педагог має також здійснювати функцію виконроба.

Коли виділяються кошти на ремонт, то треба не лише радіти, а й контролювати весь процес.

— Знаєте, вчитель — він і сантехнік, і покрівельник, і прибиральник. З допомогою селищної ради ми замінили і вікна, і всі двері — тепер економимо більше електроенергії. Є ще декілька невирішених проблем. У нас немає спортивного залу, у зимовий період уроки фізкультури ми проводимо в коридорі. А це не те, що потрібно дітям. Також немає актової зали, великі заходи ми проводимо у будинку культури.

З 2016 року у Троїцькому запрацював музей «Витоки», який має на меті ознайомити відвідувачів з історією цього краю. В окремій будівлі тут облаштована етнографічна зала, що зображує традиційну українську хатину.

Цей матеріал створено за підтримки Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами: Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.

Над матеріалом працювалиАвторка:Наталія ПонеділокАвтор:Богдан ЛогвиненкоРедакторка:Євгенія СапожниковаКоректорка:Ольга ЩербакПродюсерка:Ольга ШорФотограф:Павло ПашкоОператор:Павло ПашкоОператор:Олексій ПанченкоМонтажерка:Ліза ЛитвиненкоРежисерка:Ліза ЛитвиненкоРежисер:Василь ГошовськийМонтажер:Микола НосокОператор:Микита ЗавілінськийДизайнерка :Христина БунійБільд-редактор:Олександр ХоменкоТранскрибаторка:Юлія Костенко

25 Травня 2019 13:35