Що таке академія лідерства?

Наддніпрянщина
Освіта
25 Жовтня 2019 13:29
1125

Упродовж років Україна державним коштом навчала десятки тисяч студентів, які в результаті жодного дня не працювали за спеціальністю. Українська академія лідерства виникла з бажання змінити цю ситуацію та створити альтернативу традиційній для України моделі навчання заради диплому. Випускникам УАЛ не видають дипломів-корочок. Натомість за 10 місяців навчання  в академії молодь вчиться бути лідерами в будь-якій галузі — бізнесі, державотворенні чи громадській діяльності.

Відео

За останні п’ять років в Україні з’явилися та активно розвиваються проєкти неформальної освіти, які значно доповнюють традиційну зашкарублу «освітянську ниву». З-поміж таких ініціатив особливо вирізняється Українська академія лідерства — платформа неформальної освіти для випускників шкіл та студентів віком від 16 до 20 років.

Процес навчання в УАЛ триває 10 місяців, а програма передбачає розвиток у трьох напрямах: інтелектуальному, фізичному та емоційному. Академія не видає офіційного диплома, проте навчає молодь усвідомленому аналізу суспільних явищ, заохочує змінювати країну на краще та допомагає визначитися із вибором майбутнього фаху і розвинути лідерські якості.

Розвиток особистості

Своїми неформальними підходами до навчання УАЛ заперечує міцно вкорінені методи консервативної пострадянської системи освіти. Приміром, навчальний рік розпочинається тут не лінійками чи подібним офіціозом, а сходженням на Петрос — одну з найвищих гір українських Карпат. Для УАЛ це є символом спільно підкореної вершини, адже йдуть до неї усі разом.

Загалом УАЛ акцентується на тому, що довгострокові трансформаційні зміни в суспільстві починаються з молоді, а девізом академії є «Творимо себе — творимо Україну! Кожне завтра розпочинається вже сьогодні».

Керівник і засновник Української академії лідерства Роман Тичківський пояснює, що їхнім пріоритетом є розвиток особистості кожного студента.

Команда менторів та студентська спільнота поділяють цінність бути справжнім; студентів заохочують приділяти увагу особистісному розвитку та розуміють, що кожен майбутній лідер потребує особливого підходу.

— Ми інвестуєм дуже багато в індивідуальну роботу, хочемо почути молоду людину: які прагнення, чого хоче, і не просто чого хоче — чи має здатність і бажання розвивати здібності до того, щоб досягати цих цілей.

Сам Роман Тичківський познайомився з інститутом менторства у пластових таборах, які відвідував щоліта, поки мешкав у рідному Рогатині на Галичині. У 16 років він став фіналістом міжнародної програми обміну майбутніх лідерів FLEX та прожив рік у США, безпосередньо ознайомившись із тамтешньою системою освіти. Після повернення, до кінця не впевнений у майбутньому професійному спрямуванні, Роман вступив до Києво-Могилянської академії на факультет економічних наук. Відтак могилянська спільнота вплинула на його вибір:

У Могилянці я побачив людей, які прагнули своєю працею розвиватись і здобувати, будувати світ навколо себе відповідально. От і мене ця історія вперла, тому що ти потрапив на острівець такої надії, сили, віри в завтрашній день.

У 2015 на конференції від Western NIS Enterprise Fund «Kyiv Employer Branding & Engagement Forum» Роман надихнувся виступом заступника міністра освіти Ізраїлю Ереза Ешеля про неформальне навчання і розпочав втілення ідеї академії лідерства.

Роман пояснює, що є лідерством для студентів академії:

— Є тип лідерства (ми називаємо це «берегти спільне вогнище»), коли є певна ідея, є якась пропозиція і хтось, звісно, її ініціює, однак і об’єднує людей навколо для того, щоб спільно цю ідею підтримувати і збільшувати.
Система академії

УАЛ — продукт глибокого аналізу українського минулого, сьогодення і міжнародного досвіду, ціль якого творити майбутнє, вона була створена за зразком ізраїльської «мехіни». Остання — це програма підготовки молодих лідерів, яка була започаткована в Ізраїлі понад 20 років тому і зрештою вилилася в мережу з 60 осередків по всій країні.

Роману вдалося переконати Ярославу Джонсон та Олену Кошарну, які сприяли виділенню необхідного ресурсу для старту академії, завдяки якому ця мрія стала реальністю. Понад чотири місяці Роман працював з Андрієм Зелінським над концецією УАЛ. Навколо ідеї створення Української академії лідерства Роману та колегам з фонду свого часу вдалося об‘єднати також таких знаних громадських діячів, як Святослав Вакарчук, Віктор та Валентна Зотови, Оксана Руда, Владислав Троїцький, Наталя Попович, Борис Ґудзяк, Денис Кудін, Іван Малкович, Ярослав Грицак та інших.

Перший осередок Української академії лідерства розпочав свою діяльність у Києві у вересні 2015 року. Перед тим тривав тримісячний відбір майбутніх студентів. Орієнтуючись на рейтинг ЗНО, команда УАЛ їздила до найкращих шкіл в різних регіонах України, спілкуючись із тамтешніми учнями про прогресивні підходи до навчання й їхнє бачення лідерства, відповідальності та патріотизму. Коли цей тур завершився, заявку на вступ до академії подали 240 учнів. Зрештою, після додаткового відбору, набрали перших 39 студентів академії. До речі, на четвертий відбір прийшло вже близько 11 тисяч охочих вчитися в УАЛ.

Київський осередок академії спочатку базувався фактично серед лісу, у віддаленій від міста Пущі-Водиці, через що отримав неформальну назву «український Гоґвортс». Однак цю «казкову» локацію зрештою довелося залишити і наразі столичний осередок УАЛ перебуває у пошуках нового місця, тимчасово розмістившись у готельному комплексі.

Утім, УАЛ не обмежується суто Києвом. Від початку створення академія прагне постійно розширюватися за рахунок регіональних осередків. Сьогодні такі існують у Львові, Полтаві, Чернівцях, Харкові, Миколаєві та Маріуполі.

Навчання в академії є практично безкоштовним. Студентів просять сплатити благодійний внесок у розмірі 5 тис. грн. за річну програму, хоч собівартість навчання та перебування одного студента в осередку становить приблизно 230 тис. грн. Не кожна сім’я має можливість покрити такі витрати. Тому кожен студент отримує стипендію.

Такий підхід нині вдається реалізувати завдяки тому, що для підтримки  УАЛ команда академії об’єднує підприємців, державу, муніципалітети, інституційних донорів та українську діаспору. УАЛ активно підтримують декотрі із муніципалітетів, де діють осередки академії, зокрема в Миколаєві, Маріуполі, Харкові та Львові. Є донори у академії також і серед українських підприємців. Наприклад, родина Віктора та Ірини Іванчиків, засновників благодійного фонду “Повір у себе”, свого часу ініціювала створення осередку на Полтавщині, а буковинський підприємець Роман Клічук — у Чернівцях.

Аби стати студентом, потрібно пройти три відбіркових етапи: спочатку слід заповнити анкету, потім абітурієнта запрошують на регіональний відбір до найближчого осередку академії, і насамкінець відбувається фінальний національний відбір. Під час відбору зважають на особисту стійкість, логіку, витривалість, критичне мислення, вміння працювати в команді.

Навчальний тиждень в УАЛ триває шість днів замість звичних п’яти. Студенти проживають кожен цей день за детально розписаним розкладом, у якому поєднано всі три види розвитку. За особистісним поступом кожного студента стежить ментор, тобто досвідчений наставник, який супроводжує свого підопічного протягом усього навчання в академії. Ментори допомагають визначити цілі, проаналізувати вчинені дії, підтримують порадами та рефлексують разом із студентами.

Чого навчають в УАЛ

Навчання в УАЛ базується на трьох масивних стовпах: великих учителях, великих книгах і великому досвіді. Роман Тичківський пояснює, хто саме входить у першу базову категорію:

В Академії лідерства викладають кращі викладачі кращих університетів України, така «збірна солянка»: підприємці, державні службовці, політичні діячі, культурні діячі, лідери з інших сфер.

Викладачі академії — не лише фахівці своєї справи, а ще й відомі особи, яких зазвичай називають лідерами суспільної думки. З-поміж них — військовий капелан Андрій Зелінський, мовознавиця Орися Демська, підприємець і громадський діяч Валерій Пекар, директор Школи політичної аналітики НаУКМА політолог Максим Яковлєв, фінансист і фахівець із стратегічного менеджменту Михайло Колісник, професор Центру сімейного бізнесу LvBS Михайло Вінницький, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS) Павло Шеремета, експерт у сфері адвокації та боротьби з корупцією Ярослав Юрчишин, історики Ярослав Грицак і Вахтанг Кіпіані та інші.

Серед курсів академії є доволі нестандартні дисципліни, наприклад, інтегральна динаміка та управління мріями, а також основи першої медичної допомоги, лідерство, політика, особиста ефективність, управління проєктами, релігієзнавство, культура мислення тощо.

Загалом в академії вивчають різні науки: комунікації, психологію стосунків, практичну логіку, фінансовий менеджмент, інтегральну динаміку та роботу з майбутнім, соціологію, філософію, історію, філологію. Серед різноманітності предметів студент обов‘язково знаходить щось своє — те, що йому найбільше подобається вивчати, а отже, знаходить себе, свою сферу майбутньої діяльності.

Обов’язковою умовою інтелектуального розвитку у межах програми УАЛ є герменевтика: прочитання, тлумачення та обговорення текстів. До прикладу, разом із Ярославом Грицаком, професором Українського католицького університету та викладачем курсів «Коротка, але глобальна історія України» і «Великі книги», студенти читають та обговорюють фундаментальну «Політику» Арістотеля.

Учні УАЛ здобувають знання не лише в теоретичній, «книжковій» площині, а й опановують безпосередньо «у полі» корисні й суспільно важливі практики. Волонтерство та взаємодія з громадою — невід’ємні чинники формування досвіду студентів. Академія дає усвідомлення, що навіть у 17 можливо вплинути на людей та змінити їхні життя. Роман Тичківський розповідає, як відбувається таке навчання:

— Вони волонтерять у госпіталях, у школах, тобто ми даємо їм можливість побачити, що вони зможуть змінювати життя тих, хто слабший за них, або хто більш чутливий за них і потребує сьогодні цієї підтримки. Не завжди ти можеш очікувати її від держави, а коли це робить молода людина в 17 років, то бачить свій результат.

Наприклад, завдяки соціальному проєкту «Бумеранг» студенти піклуються про літніх людей. Зокрема, організовують для них вечори поезії, навчають йоги, разом печуть пироги та ведуть дискусії на різноманітні теми.

Свідоме навчання

Роман Тичківський виокремлює три основних принципи студента Української академії лідерства:

 В першу чергу — віра в себе. Якщо ти бачиш хаос навколо і хочеш його приборкати або створити щось добре, значить ти маєш повірити в себе. Друге – ти маєш повірити в тих, хто поруч, тому що в одиночку ти ніколи не справишся. І третє – вірити в нездоланну силу добра, оскільки ми віримо, що кожен з наших студентів та випускників — це конкретна добра зміна в суспільстві.

Академія допомагає студентам свідомо обрати напрям руху в майбутнє, акцентуючи увагу на сферах підприємництва, освіти і науки, національної безпеки, охорони здоров’я та державотворення. Команда УАЛ на чолі з Романом Тичківським щиро вірить, що вже за десять років можна буде побачити результати навчання в академії на прикладі випускників, які будуть змінювати країну на краще, обіймаючи відповідальні посади у сфері державного управління.

До того ж навчання в УАЛ дає змогу молоді відчути себе причетною не лише до внутрішньої, а й зовнішньої політики країни. Студенти є амбасадорами України. Протягом року вони здійснюють дві експедиції: в Ізраїль, де живуть разом із ізраїльськими студентами в мехінах, які стали взірцем для УАЛ, та в країни ЄС, де вивчають тамтешній досвід державного розвитку. Чому ці поїздки називають саме експедиціями? Бо студенти живуть серед місцевих, відвідують різні державні установи, спілкуються з керівництвом держав, досліджують сфери державотворення, освіти, національної безпеки та оборони, підприємництва — бачать та аналізують країну зсередини. На прикладі інших країн команда академії намагається показати студентам, що саме потрібно, аби збудувати міцну державу. У межах таких поїздок учні нерідко спілкуються з провідними міжнародними лідерами, приміром, вони вже двічі зустрічалися у Брюсселі з головою Європейської Ради Дональдом Туском.

Нетрадиційні освітні підходи

Студенти першого набору академії уже на початку навчання стикнулися з непростим викликом у дусі Еда Стаффорда: з триденним курсом виживання у дикій природі. Усе, що могли з собою взяти, — лише три найнеобхідніших речі, аби вижити у лісі. Роман наголошує, що під час цього випробування дуже важливою була ідея рівності:

— Це умови живої природи, де вони постали перед одинаковісінькими випробуваннями і, будучи розділеними на дві команди, повинні були показати якийсь певний спільний результат. Як вони добувають їжу, як вони будують житло, як вони орієнтуються серед природи, як вони конструюють з підручних матеріалів вудку для того, щоб рибу в Дніпрі ловити, інакше вони не матимуть що їсти на вечерю.

Відтоді такі вишколи — частина навчальної програми в академії. Студенти, відрізані від зв’язку та цивілізації, протягом певного часу разом живуть у природних умовах. У такий спосіб академія навчає студентів витривалості, відчуття команди та цінності практичних навичок.

Утім, нетрадиційні підходи до навчання, якими рясніє УАЛ, готові сприймати далеко не всі. Оскільки неформальна освіта лише набирає обертів в Україні, деякі батьки відмовляються відпускати своїх дітей на ніяк формально не визначене навчання. Роману Тичківському неодноразово доводилося мати розмову з батьками потенційних уалівців, аби переконати їх дозволити дитині «подумати» ще 10 місяців. Одного разу студентка попросила Ярославу Зелінську-Джонсон (детальніше про Ярославу Джонсон читайте в нашій історії), керівницю фонду Western NIS Enterprise Fund, що допомагає у фінансуванні академії від самого початку, переконати батьків відпустити її на навчання. Ярослава виконала це прохання.

Спільнота випускників

Випускники академії стають студентами найпрестижніших університетів України та закордону. До того ж вони не зупиняються на досягнутому в академії, а продовжують розвивати розпочаті там проєкти.

З-поміж останніх вирізняється «Вільний простір» — середовище, створене випускниками академії для спільного проживання, особистого розвитку та соціальної дії активної молоді. Жителі «Вільного» — активні громадські діячі та студенти провідних університетів України.

Інший цікавий проєкт створили випускниці. GLC: Girls’ Leadership Community — це спільнота, яка об’єднує та підтримує юних дівчат, а також допомагає їм сформувати активну громадянську позицію та втілити свої мрії у життя.

Академія дбає про студентів і після випуску, дає можливості для стажування та працевлаштування, залучає до міжнародних програм, форумів та навчання від імені УАЛ.

Спільнота студентів-випускників УАЛ активно функціонує у різних містах України. Цьогоріч почав діяти Клуб випускників Української академії лідерства «Софія», аби сприяти розвитку колишніх уалівців та реалізації проєктів, які вони мають створити.

Керівник УАЛ Роман Тичківський вже випустив чотири набора студентів. Він переконаний, що випускники академії — творці успішного майбутнього країни, адже сьогодні це молоді розумні люди з амбітними планами, а завтра — члени уряду та керівники державних установ.

Підсумовуючи здійснене за чотири роки, Роман визначає філософію Української академії лідерства, яку він послідовно втілює разом із командою:

Україна — це ми! Визначення, яке допомагає нам відчувати відповідальність за те, що відбувається тут. Ми маємо бути тут для того, щоб максимально викладатися, аби ця Україна, про яку ми всі з вами мріємо, щоб її було кому творити. Нас захищають, а ми маємо захищати майбутнє через якісну освіту, через глибинний інформаційний процес, який ми тут впроваджуємо.

Над матеріалом працювалиАвторка:Яна МохончукРедакторка:Наталія ПетринськаКоректорка:Ольга ЩербакПродюсерка:Ольга ШорФото:Українська Академія ЛідерстваОператор:Павло ПашкоОператор:Олег МарчукОператор:Нікіта МекензінОператорка:Марія ТеребусРежисерка монтажу:Анна ВоробйоваРежисер:Микола НосокГрафічна дизайнерка:Анастасія ЗафійовськаБільд-редактор:Олександр ХоменкоТранскрибаторка:Ілона Миколаїшин

25 Жовтня 2019 13:29