Для нас підбиття підсумків року — це добра традиція й можливість подякувати кожному, хто читав, дивився, поширював наші матеріали або будь-якими іншими способами підтримував розвиток Ukraїner.
Попри виклики, пов’язані з повномасштабною війною, ми продовжували розповідати про спротив українців і варіанти протидії російській «м’якій силі». Фокусувалися на двох ключових для нас темах — війни і національної ідентичності. Крім випуску мультимедійних публікацій, влаштовували благодійні покази документальних фільмів, фотовиставки, робили все більше іншомовних мультимедійних і видавничих проєктів.
Важливим кроком 2024-го було формування й початок роботи Дорадчої ради медіа, яка наразі складається з 10 учасників — представників українського бізнесу.
Крім цього, наразі нам вдалося зібрати 3,3 млн грн — це третина від суми, необхідної для сталої роботи команди впродовж наступного року. Ми майже не говорили про свою потребу у фінансовій підтримці, адже розуміємо, що пріоритетом для всіх залишається допомога армії. Та якщо ви цінуєте те, що робить Ukraїner і хочете підтримати нашу роботу, зробити це можна через сайт чи Base. Кожен внесок допомагає нам продовжувати інформаційну боротьбу й захищати українське.
Українська редакція
Нові платформи
Розвиваючи нові формати, щоб бути цікавими нашій авдиторії, ми виходимо й на нові платформи. Цьогоріч запустили два ютуб-канали:
– Ukraїner Q — там регулярно публікуємо розлогі інтерв’ю з українськими й іноземними інтелектуалами про минуле та майбутнє нашої країни;
– Ukraїner W — там фіксуємо історії про наше військо, ветеранів та про збройний опір російській агресії.
Мультимедійні проєкти
За цей рік нам вдалося втілити понад десяток великих мультимедійних проєктів (деякі з них триватимуть і в наступному, 2025-му, році). Далі — коротко про те, якими вони були й чому присвячені.
«Повернення додому». Історії про українців, які обжилися за кордоном, але через вторгнення РФ приїхали в Україну. За рік ми випустили 7 серій, в яких досліджували різні причини повернення додому — долучення до війська, волонтерство, бажання будувати майбутнє на рідній землі.
На зйомках проєкту. Фото: Христина Кулаковська.
«Відновлення міст». Проєкт про підходи до відбудови споруд, поруйнованих військами РФ в різних регіонах України.
Випустили 12 серій, більшість із них — за участі ведучого, львівського архітектора Марка Савицького. Ми висвітлювали успішні кейси відбудови постраждалих об’єктів у Гостомелі, Бучі, Сумах, Тростянці, Києві та інших містах.
Усі матеріали доступні також англійською 🇬🇧
«Бізнес під час війни». Розповіли історії 5 українських компаній, які вже були нашими героями в 2018–2020 роках: про їхні здобутки, цілі, мрії і, звісно ж, труднощі і втрати, спровоковані війною.Це гончарна майстерня Попових, Dodo Socks, «Вандра Рагс», «Кормотех» та EcoFactor.
«Що далі?». Журналістка Юлія Тимошенко розпитувала українських інтелектуалів про Україну майбутнього — які можливості й виклики вони бачать, як змінюються підходи і шляхи розвитку в різних сферах життя країни.
У першому сезоні вийшли 16 розмов, зокрема з Оксаною Забужко, Вахтангом Кебуладзе, Тарасом Чмутом, Мирославом Мариновичем, Вірою Агеєвою, Володимиром Єрмоленком.
Дивитися відео можна на ютуб-каналі Ukraїner Q, слухати розмови — на подкаст-платформах Spotify та Apple Podcasts.
Коментарі глядачів інтерв'ю з проєкту «Що далі?».
«Війна пам’яті». Проєкт, над яким ми працювали разом із ГО «Музей сучасного мистецтва» та платформою «Минуле / Майбутнє / Мистецтво». Мистецтвознавиця та засновниця проєкту «Культура пам’яті в повоєнній Україні» Ольга Балашова спілкувалася з різними експертами, щоб допомогти краще зрозуміти механізми особистої і колективної пам’яті, що так важливо у протистоянні ворогові.
«Дотепер». Цикл інтерв’ю, в якому Юлія Тимошенко спілкується з авторитетними представниками різних галузей про те, як усе, що відбувалося колись, впливає на нас теперішніх.
Дивитися відео можна на ютуб-каналі Ukraїner Q, слухати розмови — на подкаст платформах Spotify та Apple Podcasts, а текстові версії доступні на нашому сайті.
«Підрозділи перемоги». Серія просвітницьких матеріалів, яку ми почали випускати минулого року, продовжили цьогоріч і плануємо продовжувати в наступному. У них розповідаємо про потужні підрозділи української армії та їхні звитяги. Зокрема про 93 бригаду «Холодний яр», Сили спеціальних операцій, 92 бригаду ім. кошового отамана Івана Сірка, Центр спеціальних операцій «А» Служби безпеки України, 95 окрему десантно-штурмову бригаду.
«Історії ветеранів». Проєкт про українських військових, які, повернувшись із фронту, адаптовуються до цивільного життя й допомагають у цьому іншим. У фільмі, а також у серії статей можна ознайомитися з історіями 5 ветеранів: Руслани Данілкіної, Ігоря Безкаравайного, Гліба Стрижка, Олександра Будька (Терена) та Юрка Вовкогона.
На ютуб-каналі Ukraїner W також можна подивитися й окремі розлогі інтерв’ю з цими героями. Вже доступні епізоди про Руслану Данілкіну та Гліба Стрижка, решту опублікуємо вже в новому році.
«Вродило». Відеоподкаст із ведучими Маріам Найем та Іллею Гладштейном, які запрошують до розмови українців із різним етнічним корінням, аби розпитати про їхній досвід, зокрема про пошуки своєї ідентичності. Серед гостей — Алім Алієв, Джейхун Сафаров, Розалі Номбре й Анабель Рамірес.
Випуски доступні на ютуб-каналі Ukraїner та подкаст-платформах Spotify та Apple Podcasts.
Коментарі глядачів відеоподкасту «Вродило».
«Люди для людей». Висвітлювали досвід працівників держустанов, а саме те, як вони працюють з українцями, котрі опинилися у складних обставинах й потребують допомоги: малозабезпеченими родинами, постраждалими від бойових дій, людьми з інвалідністю та ін.
Нам важливо було показати, що соцпослуги — значно більше, ніж просто видати-отримати якусь довідку. Це важливий інструмент (а особливо під час війни) реалізації права кожної людини на гідне життя за сприяння держави. І в соцсфері багато що залежить від небайдужості та чуйності її працівників.
«Російські міфи про Крим». Пояснювач, створений у співпраці з експертами й істориками. У ньому висвітлили найпоширеніші міфи пропагандистів РФ про Крим, зокрема про те, що цей півострів нібито завжди був російським, а всі кримчани хочуть бути частиною сусідки-федерації.
Матеріал також доступний англійською 🇬🇧
«Зла Мавка». Проєкт про жіночий руху спротиву, що виник у Мелітополі на початку 2023-го й поширився на решту окупованих РФ українських територій. В умовах, коли відкритий спротив росіянам став практично неможливим, учасниці руху розвішують плакати, листівки, розповсюджують правдиві новини й намагаються зробити все, щоб окупанти не почувалися спокійно.
Для команди Ukraїner цей проєкт став певним викликом, адже потрібно було розповісти про учасниць руху так, щоб не наражати їх на небезпеку. І ми таки знайшли рішення — створили анімоване й переозвучене відео, а також переповіли історію мавок у тексті.
Промотувати цей проєкт допомагала рекламна агенція Postman, завдяки чому в різних містах України можна було побачити тематичні білборди, у кав’ярнях Києва, Харкова та Львова — взяти стікерпаки та(або) відправити комусь листівку про «Злих Мавок». А Femka випустили лонгслів, щоб підтримати учасниць руху.
Також у межах цього проєкту поспілкувалися з журналістом, засновником проєкту «Реальна історія» Акімом Галімовим про тяглість українського опору.
«Українські сили безпеки і оборони». Ґрунтовний пояснювач, створений щоб допомогти українцям розібратися у структурі нашого сектору безпеки та оборони. Завдяки йому можна дізнатися більше про те, як влаштоване наше військо та як взаємодіють між собою його різні підрозділи і служби.
«Деколонізація». Низка текстових і частково відеоматеріалів, покликана ідентифікувати російську «м’яку силу» та протистояти їй, а також розбиратися, чому критично важливо відкидати цінності, мову й культуру агресора. Серед матеріалів серії: про деколонізацію українських митців, про те, як РФ перевиховує українських дітей на окупованих територіях, про важливість переосмислення меморіалів Другої світової війни та ін.
Окрім цього ми випустили низку матеріалів (статей, коротких текстових і відеодописів у соцмережах), якими надихали постійно досліджувати й боротися за своє, українське:
– говорили з мешканцями окупованих територій, зокрема Маріуполя, як складається їхнє життя поза рідним містом
– продовжили серію матеріалів про українську ідентичність міст, загрожених через агресію РФ
– досліджували реалії служби у війську (наприклад, як військові отримують позивні, хто закриває небо столиці, як лобіюють веганські пайки для ЗСУ тощо) та продовжили розповідати про звитяги наших бійців
– майже з усіма героями наших проєктів рефлексували на тему важливості повернення української мови та її популяризації, окрім того, аналізували мовну ситуацію минулого й сучасності (наприклад, як і чому деякі українські діячі свідомо обирали українську; що спонукає українців і досі послуговуватися російською)
– висвітлювали потужні волонтерські ініціативи (жіночий ветеранський рух; «Зграя», як українці мотивують донатити тощо)
– порушували тему меморіалізації (зокрема, писали про видатних українців, чий прах досі в РФ, про важливість кладовищ з погляду збереження національної пам’яті, розповідали, що таке Гробки та як українці вшановують пам’ять полеглих)
– описували непересічні історії людей, що надихають змінювати себе і країну (наприклад, як донька Головнокомандувача УПА повернулася до українського світу, військовий Ігор покинув налагоджене життя в Іспанії, аби захищати Батьківщину, а грецьке свято Панаїр об’єднало переселенців з України)
– розвінчували російську дезінформацію і описували способи захисту (скажімо, як ворожі ІПСО дискредитують Україну та як Росія може бути присутньою в наших телефонах)
– публікували добірки фото про роботу різних військових підрозділів, фронтових тварин та символічні кольори у прифронтових містах.
Ukraїner International
«Україна очима іноземців». Проєкт, який стартував наприкінці 2022-го і який ми продовжували й цьогоріч. Знімали англомовні інтервʼю з іноземними дипломатами, колишніми й чинними представниками НАТО та ЄС, академіками, підприємцями, діячами культури. Завдяки цим мультимедійним матеріалам глядачі й читачі з України можуть дізнатися, як іноземці (як ті, хто активно їй допомагає, так і ті, хто обирає нейтральну позицію) сприймають нашу країну. Серед запрошених гостей — Дебора Фейрлемб, Джейсон Стенлі, Хюг Мінгареллі, Єннес де Мол, Марк Лейті та інші.
Хюг Мінгареллі. Фото: Артем Галкін.
«Деколонізація». Подкаст, у якому досліджуємо, як можна виправити викривлені уявлення про країни Центральної і Східної Європи і чому протидія імперському впливу РФ має вирішальне значення для майбутнього глобальної демократії. Участь в цих епізодах брали міжнародні експерти з культури, історії, політики, мови, колективної пам’яті та інформації, щоб деконструювати поширені російські наративи й дослідити, чим насправді є сучасна Європа. Серед гостей — Кетрін Фієскі, Бернар-Анрі Леві, Тімоті Гартон Еш, Дарія Маттінглі та інші.
Подкаст доступний такими мовами: англійською 🇬🇧, польською 🇵🇱 та чеською 🇨🇿.
Інформаційна кампанія до Дня пам’яті жертв Голодомору
Зробили серію коротких відео й інших інформаційних постів у соцмережах на основі матеріалів експедиції, реалізованої 2020 року разом із Національним музеєм-меморіалом Голодомору. Сфокусувалися на особистих історіях свідків цієї трагедії, а також поясненні, чому Голодомор був геноцидом. Частину контенту інформаційно підтримали партнери, зокрема посольство України в Бразилії, ukraine.ua, Stand with Ukraine Japan та інші.
Участь у резиденції в Боснії
Шеф-редакторка Ukraїner International Анастасія Марушевська взяла участь у проєкті «Репортажі з майбутнього», організованого фундацією WARM за підтримки Євросоюзу. Цьогоріч на тижневу резиденцію в Боснії запросили низку українських журналістів, документалістів та митців, щоб вони могли відрефлексувати різні аспекти життя повоєнної країни, побачили виклики й можливості, що можуть бути корисними українцям, які ось уже більше 10 років відстоюють незалежність своєї держави. Одним із результатів поїздки став репортаж «Спогади в ланцюгах. Як босняки в Прієдорі борються за пам’ять про війну», що вийшов і українською мовою.
Партнерство з платформою з вивчення української мови Language Lab для іноземців. Зробили кілька спільних матеріалів англійською, що стануть у нагоді іноземцям, які вивчають українську.
Партнерство з «Локальною історією». Переклали й опублікували різними мовами кілька історичних матеріалів, які спростовують історичні міфи РФ: про Київську Русь, Крим, Мустафу Джемілєва та Другу Світову.
Перекладали багатьма мовами (або писали самі) й поширювали матеріали на важливі теми, наприклад, про індоктринацію та мілітаризацію українських дітей; про російську пропаганду нібито заборони християнства в Україні; про розкрадання та знищення культурної спадщини; про проблеми з ООН; про підтримку Росії різними країнами; історії очевидців окупації; про масові обстріли тощо.
Напрям Ukraїner International тепер має Buymeacoffee — додатковий інструмент, що підтримує роботу цієї команди в поширенні українських контекстів за кордоном.
Видавництво
За рік надрукували 18200 примірників книжок, серед них — 2 нові видання, одне оновлене й декілька нових накладів.
«Як ми назвемо цю війну?». Книжка-архів двох років українського опору в повномасштабній війні. Це хронологічна добірка фактів про фронт і тил, взаємодопомогу, міжнародну підтримку, спільне переживання трагедій і здобутків, культуру й гумор — про різні виміри життя країни в час війни. Окрім того видання містить есеї українських та іноземних інтелектуалів та безліч фото.
Презентація цієї книжки у форматі панельної дискусії на цьогорічному Книжковому Арсеналі зібрала чимало слухачів.
Книжковий Арсенал. Фото: Юрій Стефаняк.
«Велорух». Книжка, що вперше в Україні так ґрунтовно розповідає про велокультуру в нашій країні. Під однією обкладинкою зібрали багато текстів, фото та ілюстрацій від активних учасників української велоспільноти. Тож читач може дізнатися про найпопулярніші веломаршрути, перегони й велоклуби, культові велокав’ярні та майстерні. Також у книжці — про учасників велоспільноти, які захищають Україну, та про роль велосипеда під час війни, який дає шанс на рух там, де рухатися складно.
«Країна зсередини» (оновлене видання). Перша й одна з найвпізнаваніших книжок Ukraїner. Більшість історій актуалізовані з моменту початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Переклади наших книжок
The Flood. Триває робота над анонсованою книжкою Євгена Ліра, що присвячена темі підриву російськими військами Каховської ГЕС у червні 2023 року, наслідкам цьому теракту та їх ліквідації. Видання має вийти англійською та українською мовами.
«Бахмут» Мирослава Лаюка чеською. Переклад, що став першим для цієї книжки, вийшов у видавництві Nakladatelství Pavel Mervart. На черзі також —переклад у Польщі, а ми готуємо ще й англомовну версію. Тим часом наше українськомовне видання ввійшло до шортліста премії «Книга року ВВС», а також було відзначене Премією ім. Юрія Шевельова (нагорода присуджується за художню та наукову есеїстику).
Тим часом видана ще 2023-го «Країна зсередини» японською потрапила в топи на тамтешньому «Амазоні». Один із читачів прокоментував, що «після перегляду цієї книги все частіше згадував про важливість підтримки України» — при тому, що в цьому виданні немає історій про війну.
Участь у книжкових подіях
Стали учасниками «Книжкової країни», «Книжкового Арсеналу», «Київбукфесту», «Фундаменту» та «Різдвяного Куражу».
Щемлива історія сталася на «Книжковій країні»: одна з відвідувачок подарувала книжку «Бахмут» Мирослава Лаюка бахмутцю, який зацікавився виданням, але не мав змоги її придбати. Дізнавшись про цей випадок у соцмережах, небайдужі «підвісили» ще кілька примірників цього видання. Одними з отримувачів стали військовий (захищав Бахмут, зараз на лікуванні) та його дружина-волонтерка. Пара взяла шлюб під Бахмутом на позиціях в окопі. Книжка стала для них приємною несподіванкою і дуже символічним подарунком. Згодом спільно з Українським ПЕН вдалося відправити 15 наших «підвішених» книжок у бібліотеки й освітні центри на Подніпров’ї та Запоріжжі.
Джерело фото: фейсбук-сторінка Богдана Логвиненка.
Електронний формат книжок
Цьогоріч вперше деякі наші видання стали доступними в електронному форматі. «Бахмут» Мирослава Лаюка та «Деокупацію. Історії опору українців. 2022» Богдана Логвиненка можна читати в застосунку Librarius, а аудіоверсію «Бахмута» — слухати в застосунку «Абук».
Премії та відзнаки
Дві книжки — «Бахмут» і «Деокупація. Історія опору українців. 2022» — увійшли в шортліст Літературної премії Пітерсона в галузі нехудожньої літератури. Ця премія покликана розширювати розуміння України світом, і цьогоріч наші книжки були єдиними від українських видавців, що потрапили до шортліста.
Фільми
«Маланка. Зберегти дім». В основі короткометражної стрічки, яку ми випустили на початку 2024-го — зйомки маланкування в буковинському селі Іспас узимку 2021–2022 року. Головним героєм стрічки став Дмитро Мазуряк, який відродив свято в рідному селі та з року в рік повертається туди, щоб підтримувати традицію й набиратися наснаги на подальше життя в місті.
Сюжет цього фільму, а також знятого пізніше на деокупованих територіях «Різдва разом» ліг в основу стрічки, яку наприкінці грудня показали по всій мережі кінотеатрів «Планета Кіно». Зібрані з благодійних показів кошти підтримають розвиток Ukraїner та збір на розмінування «Нам тут жити 2.0» від БФ «Повернись живим» та «Київстар». Після завершення показів в офлайн кінотеатрах фільм став доступним для перегляду на онлайн-платформі Takflix.
Маланкар в селі Іспас. Фото: Юрій Стефаняк.
Докфільм «Кипарис». 2018 року команда Ukraїner зініціювала, а потім зафіксувала щемку історію втілення мрії: уперше за життя 79-річний (на час зйомок) художник і скульптор Валерій Єрмаков із села Панасівка на Полтавщині помандрував до омріяної Греції, яку до того уявляв за образами з книжок і фільмів.
Стрічку було створено за підтримки спільноти донейторів Ukraїner. Її прем’єра на великий загал відбулася в березні 2024 року в межах фестивалю Doc Kyiv Fest у програмі «Незламні».
Також ця документальна стрічка взяла участь у конкурсній програмі 5 Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО», перемогла в категорії «повнометражний документальний фільм» на Карпатському гірському міжнародному фестивалі, а також була вперше презентована за кордоном на 9-му кінофестивалі Ukraina! у Варшаві (Польща), де отримала приз глядацьких симпатій.
Прем'єра «Кипарису». Фото: Герман Крігер.
І ще трохи кейсів, якими пишаємося
Премія Responsible Award від Фонду родини Гаврилишина. У січні Ukraїner отримав цю нагороду за минулорічний проєкт «Хоробрі міста». Він же став одним із трьох проєктів, що отримали спецвідзнаку «Музика нашої єдності» від премії Megogo Music Awards.
Офлайн-покази нашого докфільму «Повернення до української мови» в різних населених пунктах України. Ця стрічка — про шлях, який пройшла українська мова від здобуття Україною незалежності й до сьогодення. Охочі місцеві громади організовували такі події самостійно, щоб спонукати глядачів до рефлексій і обміну думками. Покази провели в Луцьку, Львові, Кременчуці, Вінниці та в Афінах (Греція).
500 тис. грн на збір БФ «Повернись живим». Таку суму вдалося зібрати завдяки нашій авдиторії, яка відгукнулася на запит підсилити збір під назвою «Гнів Пречистий», в межах якого українські снайпери отримують найнеобхідніше для розвідки та ураження цілей на відстані понад 2 км. Водночас проєкт «Прицільно», на який ми спільно з «Повернись живим» минулоріч зібрали 13 млн грн, навесні 2024-го було реалізовано: 150 розрахунків Сил оборони отримали 150 прицілів до автоматичних станкових гранатометів Mk.19, що допомагають економити боєприпаси й точніше бити ворога.
Фотовиставка Данила Павлова «Бахмут — точка повернення». Цю подію організували навесні в київському бізнес-просторі Peremoga. Експозиція складалася зі світлин, зроблених у період інтенсивних боїв за Бахмут узимку та навесні 2023 року. Частина цих світлин увійшли в книжку репортажів та есеїв Мирослава Лаюка «Бахмут».
Наш відеоролик показували в берлінському метро як анонс заходу «Сильне море. Спротив у Криму», організованого Федеральним центром політичної освіти в Німеччині. Мета цього короткого відео — нагадати жителям і гостям Берліна, що більш як 10 років тому РФ окупувала український Крим, що опір на півострові триває, а росіяни переслідують незгодних.
Відео з проєкту «Відновлення міст» показували на Ukraine Recovery Conference. Ця подія проходила у червні в Берліні, а ролик транслювали на стенді Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.
Благодійна фотовиставка «Хоробра країна». Експозиція, організована спільно з MacPaw Foundation для того, щоб зібрати кошти на підтримку наших військових, а саме збору «Залізно разом» від MacPaw й БФ «Повернись живим». Також на події були представлені наші відео з проєктів «Рідний Крим», «Хоробрі міста», фото з проєкту «Деокупація» і з перших експедицій Україною, книжки та листівки.
Показ нашого відеоконтенту у Джакарті (Індонезія). У межах Українських днів кіно там показували наші фільми «Маланка. Зберегти дім» і «Що ЮНЕСКО охороняє в Україні?». Організатор показу — посольство України в Індонезії.
Наш контент — на Міжнародному інвестиційному саміті оборонних технологій «Долина оборонних технологій». На події, що відбулася в жовтні, були представлені наші відеоролики, виставка фото з деокупованих територій, VR-відео, а також книжки.
Велика зустріч спільноти
Триває традиція збиратися спільнотою на щорічний кемп. Цьогоріч попри всі виклики, на події зібралося понад 100 людей. Це дуже цінні для нас 4 дні, адже там ми разом обговорюємо напрями розвитку організації, налагоджуємо процеси і, звісно, набуваємося разом, щоб працювати ще злагодженіше й ефективніше.
Фото: Герман Крігер.
Дякуємо всім, хто читав, дивився чи слухав наш контент.
Дякуємо всім, хто підтримував нас лайком, репостом, коментарем чи благодійним внеском.
Дякуємо всім партнерам, які підтримували інформаційно та ресурсами.
Дякуємо всім, хто критикував — ви теж допомагали нам рости та змінюватися.
Команда Ukraїner і в 2025-му створюватиме контент про Україну, її суб’єктність і боротьбу.
