Share this...
Facebook
Twitter

Мешканці Веселівської об’єднаної територіальної громади не бояться бути активними, пропонувати співпрацю та втілювати експериментальні проєкти. На місці закинутого сміттєзвалища тут побудували сонячну електростанцію. У Веселому відкрився Центр надання адміністративних послуг, який допомогли модернізувати шведські експерти. Громада купила і використовує першу в Україні мобільну лінію сортування відходів. Школярі мають змогу вирощувати овочі у шкільних теплицях, вчитися керувати громадою за допомогою настільних ігор та записувати власні передачі для місцевого радіо.

Веселівська селищна об’єднана територіальна громада (ОТГ) була утворена восени 2015 року. Вона об’єдналась навколо селища Веселого, що на Запоріжжі, за 48 кілометрів від Мелітополя.

За три роки існування громади її бюджет збільшився більш ніж втричі: від близько 25 млн грн. 2015 року до понад 80 млн грн. 2018 року. Основні надходження — від податку на доходи фізичних осіб, місцевих податків, єдиного податку.

На території ОТГ, в селі Широке, працює ТОВ «ХіАТ» — підприємство, де виробляють літаки та навчають майбутніх пілотів з усього світу. Підприємець Василь Кірєєв створив у Веселому компанію «Азов Авто Ательє», що вручну збирає репліки відомих моделей британської автопромисловості 1950-х рр. — Lotus Super Seven і Shelby Cobra.

Голова Веселівської громади Петро Кіяшко розповідає, що стратегічний план розвитку громади у Веселому почали створювати ще 2014 року. Наразі громада має план до 2025 року. Серед пріоритетів — розвиток малого бізнесу:

— Громада має зробити так, щоб кожен знайшов собі місце. Якщо ми будемо це робити, ніхто не буде нікуди їхати і робочі місця будуть самі по собі виростати. Зараз ми створюємо умови для цього. Забезпечуємо, щоб цілодобово була вода, бо ще три роки тому водопостачання було 7 годин на день. Робимо вуличне освітлення на кожній вулиці і ремонтуємо дороги. Ці три питання коли вирішаться — одразу підтягнуть малий бізнес.

Веселівська громада планує створювати можливості для бізнесу в галузі сільського господарства. У Веселому працює і планує розширюватись завод із виготовлення сухого знежиреного молока. У селі Новоолександрівка хочуть зробити крапельне зрошування, щоб вирощувати овочі та ягоди. У центрі Веселого встановлять холодильне обладнання і зроблять ринок для аграрної продукції. Таким чином громада прагне створити більше робочих місць і збільшити доходи селян:

— Я думаю, що в України є великі перспективи. Нам треба менше дивиться на «верха», а то всі знають як звати президента, а голову — забувають. А тут, на місці, все: і добро, і зло. Ми не гірші за європейців. Вони більш організовані, вони бояться законів, тому що знають, що це буде наказуємо. А у нас всім можна закон порушувати. І це неправильно. Якщо вибірково комусь можна порушувати закон, це і закінчиться нічим.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

До складу Веселівської ОТГ, окрім селища Веселого, входить ще 7 сіл. Загалом це понад 13 тисяч мешканців. Голова громади Петро Кіяшко каже, що після об’єднання з’явились кошти, щоб провести газ, вуличне освітлення і воду в селах, що потребують цього; відремонтувати і облаштувати школи.

— Люди просто чекали реформ. Зараз, коли я зустрічаюся з людьми, ніхто не запитує, правильно ми поступили чи неправильно. Зрозуміло, що правильно. І ми дуже багато виграли. За цей період у нас біля 35 млн зайшло інвестицій, це дуже велика сума для нас. І найголовніше, що ми повирішували дуже багато питань, які були і які виникають зараз. Тому що на досягнутому зупинятись не варто. І якщо ми щось добре зробили сьогодні — завтра люди забули. Люди ставлять нові задачі.

Петро Кіяшко головує у Веселому вже 30 років. Він народився і виріс у селі Пасічна, що у Карпатах. 1979 року Петро приїхав до Веселого і вирішив тут залишитись. Голова громади вважає, що Україна зможе пройти крізь усі випробування, якщо кожен мешканець зуміє організуватися і подумати, як на своєму місці зробити якомога більше:

— Наша задача — переконати людей, що треба починати з себе. Хай кожен покосить біля двору бур’ян, хай покрасить паркан, якщо є можливість — замінить його. І наведе порядок дальше. Хай встає раніше і працює. Нам тут потрібні спеціалісти. Українці можуть сісти і подумати, що їм потрібно, взяти роботу і працювати.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Власні міні-заводи

Веселівська громада створила комунальне підприємство, де виготовляють асфальтобетонну суміш для ремонту доріг та тротуарну плитку. Фірма працює для потреб громади і є одним із джерел наповнення місцевого бюджету. Петро Кіяшко каже, що підприємство працює з 2018 року і за цей час працівники вже закінчують у Веселому ямковий ремонт, якого потребували 60 км доріг. Надалі планують ремонтувати дороги у селах громади:

— За допомогою власного заводу за минулий рік ми зекономили на ремонті доріг близько мільйона гривень. Це великі гроші для нас. Також ми робимо ямковий ремонт тоді, коли нам потрібно, а не тоді, коли у підрядників буде час. Зазвичай ми робили по селищу ямкові ремонти за чотири місяці, а цього року —максимум місяць і буде готово. Тут працює четверо людей. З п’ятої ранку вони починають робочий день, поки на вулиці немає транспорту. Стараються знайти вулицю, де більше ямок. Тому що всі великі ямки колись були маленькі. От ми стараємось привести їх у порядок.

На території заводу працює пересувна лінія з виготовлення тротуарної плитки. Цю плитку викладають біля шкіл, дитячих садків та інших приміщень. Голова громади говорить, що в усіх селах громади вже проклали майже 20 км тротуарних доріжок. Ця лінія дає додаткові робочі місця і дозволяє зекономити у порівнянні із замовленнями у Мелітополі або Запоріжжі.

Сонячна електростанція

У березні 2018 року на околиці Веселого запрацювала сонячна електростанція «Солар Парк Веселе». Її збудували на території великого звалища, закинутого ще з 90-х років. Голова ОТГ Петро Кіяшко каже, що підготувати земельну ділянку для цього проєкту було непросто. Але допомога у розв’язанні бюрократичних питань була критично важливою для інвестора ТОВ «Солар парк Підгороднє»:

— Тут було дуже багато сміття ще при Радянському Союзі. Цю територію ми б ніколи не почистили самотужки. Треба було знайти інвестора, який погодиться спочатку розчистити територію. Бо можна було спокійно знайти 20–30 га і не викидати такі кошти та час. Але нам повірили, що ми будемо робити все, щоб якнайшвидше оформити землю. І ми робили. Відвести землю під інвестиційний проєкт не так просто. В межах населеного пункту обов’язково має бути генеральний план. Добре, що у нас були напрацювання, що ми ще в 15-му році почали робить генеральний план. Залишилось увімкнути швидкість, щоб його закінчити.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Станція потужністю 16 МВт має 800 стаціонарних столів, на кожному — 72 панелі. Керівник Веселівської СЕС Сергій Юдін каже, що вже протягом року станція працює на повну потужність:

— Усю енергію, яку генеруємо, ми відправляємо на енергоринок України. Там, на підстанції, вона вже розподіляється. Наразі тут працює понад двадцятеро людей. Серед них — спеціально навчені інженери-енергетики, що повинні мати досвід роботи на підстанції. Є такі фахівці і серед мешканців Веселого, працюють тут позмінно. Якби по всій Україні ставили більше таких електростанцій, це був би успіх для нашої країни.

Сортувальна лінія

Цьогоріч у Веселівській громаді почала працювати перша в Україні мобільна лінія для сортування твердих відходів. Станцію, обладнання якої розміщене в автопричепі, придбали на державну субвенцію та грантові кошти. За допомогою такої станції громада хоче сортувати відходи з місцевих полігонів та стихійних звалищ.

Очільник громади Петро Кіяшко говорить, що ідея купити таку сортувальну лінію виникла після того, як 2018 року в Україні був ухвалений закон про переробку відходів. Конструкцію цієї мобільної сортувальної лінії розробили полтавські інженери:

— У громаді розробляється план дій сталого енергетичного розвитку. Це ініціатива Європейської Комісії. І це одна із частин виконання цього плану. Щоб переробляти відходи, щоб зменшити викиди СО2 в атмосферу. Головне, що ця машина зможе почистити сміття, що накопичувалося 40, навіть 50 років. Можна було б зробити суботники, щоб люди вигребли, а ми приїхали і забрали. Це вже як наше бажання разом працювати з тими, в кого біля сіл сьогодні навіть шашлику ніде сісти поїсти.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Директор комунального підприємства «Арус» Олександр Жадан розповідає, що мобільна лінія проста у використанні і розрахована на шість працівників. Відсортовані пластик, скло і метал потім пресують і здають на повторну переробку:

— На весь район ми маємо один офіційний полігон. Є також несанкціоноване звалище. Мобільна станція може в будь-який час приїхати туди, пересортувати, а це зменшить об’єм звалища десь наполовину. Також ми придбали два сміттєвози саме для приватного сектора. Було важко починати, а зараз важко кинути, бо люди вже звикли. Якщо сміттєвоз трохи запізнюється, то телефон червоний. До хорошого звикають швидко.

Теплиці у школі

У Веселівській школі № 1, що має біотехнологічний профіль, від 2016 року з’явилося вже дві теплиці. Овочі, вирощені учнями у теплицях під керівництвом майстрів, йдуть на кухню шкільної їдальні, а квіти — на прикрашання школи та інших громадських місць селища.

Директорка школи Неля Артім розповідає, що раніше на цьому місці вже була теплиця, яка перестала працювати. Школа розробила проєкт нової теплиці, а громада виділила на це кошти. Мета — надавати учням екологічну освіту і практичні навички вирощування рослин, а також озеленювати школу і селище:

— Зараз у нас там розсада. Є насадження хвойних кущів, петрушки, є розсада капусти, є помідори різні. Тут у нас ще є кімнатні рослини, якими ми озеленюємо класи. Багато розсади квітів є: чорнобривці, агератуми, петунії.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

У теплицях (на уроках трудового навчання і в спеціальних гуртках) працюють учні середньої та старшої школи. Молодші класи відвідують теплицю в рамках екскурсії:

— У нас працюють гуртки «Юний овочівник», «Світ кімнатних рослин», їх відвідують близько 60 дітей. Дітки тут навчаються вирощувати рослини в умовах тепличного господарства. Протягом усього навчального року діти нашої школи та інших шкіл громади відвідують теплицю і ми їм проводимо майстер-класи, як працювати з рослинами. У нас все-таки сільськогосподарська місцевість, діти повинні мати практичні навички роботи. Вони пробують свої сили. Є певний відсоток дітей, яким це цікаво і це дуже добре.

Адміністративні послуги

У лютому 2018 року у Веселому відкрився сучасний Центр надання адміністративних послуг, що обслуговує весь район (22 тисячі населення — ред.). Допомогу в модернізації Центру надала Програма «U-LEAD з Європою». Директорка ЦНАП Тетяна Овдієнко розповідає: якщо до переоснащення тут працювали 4 спеціалісти, які надавали 30 послуг, то тепер Центр працевлаштовує 12 фахівців та надає 111 послуг:

— Ми закупили і встановлюємо обладнання для видачі внутрішніх і закордонних паспортів. Багато послуг у нас соціального спрямування: реєстрація місця проживання, земельні питання. У Центрі працюють і спеціалісти Пенсійного фонду, спеціалісти сервісного центру МВС, ми здійснюємо реєстрацію транспортних засобів і перереєстрацію водійських посвідчень. Люди тепер наші не ходять по кабінетах, а з усіма питаннями звертаються в ЦНАП. Тобто для людей це дуже зручно. Мені хочеться, щоб люди сюди приходили із задоволенням та розв’язували усі проблеми, що виникають.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Такі популярні послуги, як реєстрація місця проживання та витяг з Державного земельного кадастру в Центрі можна отримати за 10–15 хвилин. ЦНАП має спеціальне місце для відвідувачів, тут встановлений банківський термінал, є доступ до інтернет-банкінгу.

Голова Веселівської ОТГ Петро Кіяшко каже, що громада стала першою в регіоні, що взяла участь у програмі модернізації ЦНАП. У Веселому активно подають заявки на участь у міжнародних програмах і готують фахівців, що вестимуть ці проєкти:

— Керівники міжнародних програм хочуть порядності, упевненості в тому, що гроші їхніх платників податків будуть працювати. Ми розповідаємо, що робимо. Вони це бачать і вірять, що ми доведемо справу до кінця. Ми дійсно стараємось зробити так, щоб то, що ми запланували, вдалося. І головне — ми готуємо спеціалістів, які працюють з інвесторами. Навіть коли виграли, це ще не значить, що проєкт запрацював. Його треба супроводжувати. Інвестор повинен бачити, що ми робимо так, як вони підказувати, а вони мають право на це, тому що це їхні гроші.

Бібліотека, радіо та молодіжний хаб

Веселівська громада має центральну бібліотеку для дорослих і бібліотеку для дітей, а також п’ять сільських бібліотечних філій. Перед колективом центральної бібліотеки поставало питання про скорочення закладу, однак його вирішили зберегти. Тепер працівники книгозбірні пишуть книги краєзнавчого спрямування. Завідувачка бібліотеки Ольга Бондаренко каже, що тут вже надрукували шість книг та підготували до друку ще п’ять. Наразі в роботі ще чотири книги:

— Кожен працівник бібліотеки обирає собі тему і збирає матеріали. У нас добра краєзнавча картотека, черпаємо інформацію звідти. З людьми зустрічаємось, домовляємось, їдемо до них додому, вони нам розповідають, дають фотознімки. Перша книга, яка була надрукована — це «Незабуті» про живих учасників Другої світової війни. Також надрукували книги «Почесні громадяни нашого краю», «Рік у громаді», «Веселівщина туристична». Сільські бібліотекарі працюють над історією сіл. Книги виходять накладом 80–100 примірників, ми їх переважно даруємо.

З весни 2018 року на частоті радіо «Промінь» щоденно протягом 4-х годин мовить радіо громади «Веселе FM». Ведучі готують для всіх населених пунктів громади місцеві новини, молодіжні передачі, рубрику оголошень та поздоровлень, а також історії про мешканців, що розбудовують громаду. Юрій Менжинський, який відповідає за технічне забезпечення на «Веселому FM», почав цікавитися радіо з 7 класу. Він розповідає, що подібне радіо стало одним із перших у регіоні та має великі амбіції щодо свого розвитку:

— Ми хочемо, щоб були приймачі, які в будь-який час можуть дати сигнал: «Така проблема, треба зібратись там-то». Ми живемо за 40 км від атомної електростанції (Запорізька електростанція неподалік міста Енергодар — ред.) і повинні готуватися до будь-якого аварійного сигналу. Це одна з основних задач. Радіо ще дуже молоде і не користується таким авторитетом, як би нам хотілося. Але ми вже інформуємо людей по різних питаннях і хочемо, щоб ще через пів року це було улюблене радіо громади. Тут поряд є вежа, ми хочемо ще на 40 метрів підняти антену і охоплювати радіосигналом не лише район, а й далі. Тут рівнинна територія і це можна зробити.

У приміщенні центральної бібліотеки діє також молодіжний хаб «PLATFORMA», обладнаний меблями, комп’ютером, мультимедійною дошкою та фліпчартом для освітніх і розважальних активностей. Працівниця хабу Анастасія Карпенкова каже, що молодь збирається тут пограти в ігри, подивитись фільми, навчитися нового.

— На базі хабу є гурток ораторського мистецтва, де діти опановують основи дисципліни та записують свої передачі для радіо. Зараз ми граємо у настільну гру «Світ громад». Ця гра вчить молодь комунікувати між собою, розвиває лідерські якості, а також навчає правильно і чесно жити. Ми вчимо нашу молодь з раннього віку брати участь у формуванні спільної скарбниці і прикладати зусилля для розвитку громади. Тоді громада буде не лише щасливою, але і трошки заможною.

за підтримки

Цей матеріал створено за підтримки Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами: Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією.

Над матерiалом працювали

Засновник Ukraїner:

Богдан Логвиненко

Авторка тексту:

Наталія Понеділок

Редакторка тексту:

Євгенія Сапожникова

Коректорка:

Ольга Щербак

Продюсерка проєкту:

Ольга Шор

Фотограф:

Дмитро Бартош

Оператор:

Павло Пашко

Микита Завілінський

Олексій Панченко

Режисерка:

Ліза Літвіненко

Режисер:

Микола Носок

Режисерка монтажу:

Юлія Рублевська

Графічна дизайнерка:

Христина Буній

Більдредактор:

Олександр Хоменко

Транскрибаторка:

Наталія Сандецька

Ukraїner підтримують

Стати партнером

Слідкуй за експедицією