«Небезпека (застосування ядерної зброї) серйозна, вона реальна, її не можна недооцінювати», — такі сигнали Росія посилає світу голосом очільника свого МЗС у ніч на 26 квітня 2022 року. Саме в цей день 36 років тому відбулась найбільша техногенна катастрофа в історії людства — вибух на Чорнобильській атомній електростанції. 26 квітня 1986 року змінило життя цілого покоління, зробило місто Прип’ять і 30-кілометрову зону навколо радіоактивними на тисячі років та пришвидшило розпад Радянського Союзу. Ця катастрофа забрала життя тисяч людей та вплинула на життя мільйонів.
Щороку 26 квітня цю трагедію згадують символічною акцією. Учасники міжнародної громадської організації «Центр ПРИП’ЯТЬ.ком» запалювали в центрі Прип’яті стільки свічок, скільки років минуло після аварії на ЧАЕС. Люди в усьому світі могли підтримувати цей флешмоб у себе вдома. Кожна нова свічка була свідченням ще одного року осмислення уроків трагедії.
Цьогоріч усе інакше.
Із початком повномасштабного вторгнення російські військові створюють небезпеку для ядерних об’єктів на території України — обстрілюють атомні електростанції, руйнують сховища ядерних відходів тощо. Чорнобильська АЕС, яка більше місяця була в російській окупації, протягом декількох днів у березні була повністю знеструмлена через дії російських військових. Це створювало загрозу викиду радіоактивних речовин у довкілля через зупинку роботи системи охолодження сховища ядерних відходів.
6 і 10 березня окупанти обстріляли район П’ятихатки, де розташований Харківський фізико-технічний інститут, і знеструмили дослідницьку ядерну підкритичну установку (ЯПУ) «Джерело нейтронів». 16 квітня три російські ракети могли поцілити в ядерний реактор Південноукраїнської АЕС. 25 квітня були зафіксовані дві російські крилаті ракети, що пролетіли у критичній близькості до ядерних об’єктів Хмельницької АЕС.
4 березня були обстріляні будівлі та блоки найбільшої в Європі Запорізької АЕС. Найбільша атомна станція в Європі нині залишається під російською окупацією. Безпосередньо на майданчику ЗАЕС окупанти тримають важку техніку та боєприпаси, фактично перетворивши станцію на військову базу та тероризуючи персонал станції й населення міста-супутника.
А в ніч на 26 квітня дві російські крилаті ракети пролетіли над станцією на низькій висоті у напрямку Запоріжжя.
Звільнена 31 березня Чорнобильська зона напівзнищена, а результати роботи десятків тисяч людей буквально розчавлені російськими окупантами. Схоже, критично багато людей не зробили висновків з катастрофи 1986 року. Тому цього року на кордоні Зони (адже в’їзд до неї ще закритий) почали відлік з нуля, запаливши в ніч на 26 квітня лише одну свічку.
Сьогодні росіяни можуть (і, здається, прагнуть) створити ще більшу техногенну катастрофу на території України. Атакуючи українські ядерні об’єкти та залякуючи ядерною війною, Росія загрожує всьому світові.
1986 року чимало українців, втрачаючи здоров’я, брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Сьогодні українцям доводиться знову ризикувати життям, щоб зупинити державу-терориста та її армію, що вже скоїла низку ядерних злочинів і не планує зупинятися. Зупинити Росію може і повинен увесь світ.
