Від початку російсько-української війни люди гуртуються навколо активістів і волонтерських ініціатив, віддаючи їм свої збереження. Українське волонтерство стало масштабним феноменом, що не тільки згуртував цілу державу, а й допоміг країні встояти перед російською армією. Однією з таких організацій, яка об’єднала українців з різних куточків країни, стала «Зграя». Вона реакційно зародилася в Києві під час Революції гідності й почала постійно функціонувати під час повномасштабного вторгнення, коли волонтерська діяльність стала питанням виживання. Відтоді волонтери активно допомагають військовим, цивільним, лікарням і навіть тваринам, яких забирають із прифронтових територій і яким знаходять нових опікунів.
Через два роки від початку повномасштабного вторгнення «Зграя» не просто працює далі, а й нарощує свою діяльність. Із часу публікування попереднього матеріалу волонтерська ініціатива переросла в цілу громадську організацію, яка масштабувалася за кількістю допомоги та розширилася на нові напрями: відкрила власний медпункт на Донеччині, кравецьку майстерню в штабі та почала займатися медичними евакуаціями.
Закривати військові потреби: від бронежилетів до «медеваку»
Організація має кілька пріоритетних напрямів роботи, один з яких — допомога військовим. Такі правила в «Зграї» діють ще з 2014 року. Як каже співзасновниця «Зграї» Євгенія Таліновська, витрати на військових складають приблизно 80 %. Організація не обмежує себе однією спеціалізацією і намагається закривати абсолютно різні запити — від харчів до дорогої техніки. Зокрема, забезпечує армію амуніцією, засобами тактичної медицини, індивідуального захисту, гігієни, одягом, екіпіруванням та іншим. Також волонтери «Зграї» передають дрони, тепловізори й автівки, які перевозять із-за кордону. За останнім звітом, який громадська організація опублікувала на початку травня 2024 року, волонтери забезпечили військових понад сотнею дронів, 60 тепловізорами / приладами нічного бачення та більш ніж 400 засобами зв’язку (рації, навушники, супутникові телефони).
Ба більше, протягом весни 2024 року «Зграя» працює над відкриттям цеху для фарбування автівок, які передають військовим. Автомобілі під час війни — почасти розхідний матеріал, що може легко стати непридатним через обстріли, але врятувати життя і здоров’я військових. Щоб зробити автівки не надто помітними для ворога, усю транспортну техніку фарбують у колір або принт, який зливатиметься з місцевістю. До прикладу, у темні відтінки зеленого або камуфляж. Євгенія пояснює, що ідея фарбувати машини виникла в команди вже давно. Утім, ініціативу не втілювали раніше через морози та холод, адже захисне покриття вибагливе й потребує теплих температур. Є ще й інші нюанси, через які довелося відкласти ідею:
— Ми планували цей цех для фарбування поставити прямо на нашій території. Але так сталося, що в нас з’явилися сусіди (Бахмутська міська рада, якій «Зграя» надає приміщення. — ред.) на тій території, де ми перебуваємо. […] Запит актуальний, у нас є окрема банка на ремонт авто. Ми постійно працюємо з військовими, щоб евакуювати машину, відремонтувати й купити запчастини. Фарбування також вписуються в цей перелік.
Крім того, діяльність «Зграї» тісно пов’язана з військовою медициною. Коли в «Зграї» з’явилися перші карети швидкої допомоги, співзасновник організації Олексій Юдкевич разом із іншими волонтерами вирушив на Донеччину займатися медичною евакуацією та стабілізацією поранених військових. Йому вдалося зібрати команду з умотивованих людей, які розуміються в загальній або військовій медицині й були готовими навчатися, щоб зрештою опинитися в «медеваку» або стабілізаційному пункті. Як пояснює Олексій, «Зграя» фокусувалася саме на медичній допомозі.
— Коли ми починали, я приїхав у підрозділ, де був «медевак». Там, у «буханці», були йод, бинт і молитовник. А в нас уже були [апарати] ШВЛ (штучної вентиляції легень. — ред.), люди, навчені на них працювати, апарати для підігріву інфузійних розчинів, просунута система контролю показників і таке інше. Тому ми надавали високоякісну, високорівневу медичну допомогу пораненим.
«Медевак»
Карета швидкої з медичним обладнанням, на яку можна перевантажити поранених.
За приблизно пів року проживання на бахмутському стабілізаційному пункті мобільна група «Зграї» працювала в ролі бойових медиків та членів «кейсеваку» — евакуаційного екіпажу, який без медичного обладнання заїжджає позашляховиком на найскладніші території фронту. Сам Олексій протягом певного часу співпрацював із підрозділом Сил спеціальних операцій — структурною частиною ЗСУ, яка виконує особливо складні завдання, як-от рейд у тилу ворога чи розбудова агентурної мережі. Станом на серпень 2023 року мобільна група для стабілізації та евакуації поранених з місць бойових дій надала допомогу понад тисячі військових і цивільних.
Донедавна медичні евакуації були основним напрямом роботи громадської організації, у який залучали велику кількість навчених людей — парамедиків. Утім, як каже Олексій Юдкевич, нині волонтери їздять на евакуації дедалі рідше:
— Зважаючи на те, що Командування Медичних сил у певний момент перестало бути раде добровольцям і будь-яким громадським формуванням, ми трошки звернули цю діяльність. Я точково допомагаю дружнім підрозділам, коли вони просять підстрахувати «медеваком» чи якоюсь професійною військово-медичною діяльністю.
За словами Олексія, якоїсь миті ситуація з евакуюванням поранених у зоні бойових дій стала анархічною. Проте замість того, щоб почати фільтрувати допомогу від волонтерів і запровадити систему акредитацій, зазначає Олексій, Командування Медичних сил вдалося до іншої крайності. Воно намагається не залучати волонтерські «медеваки», допоки його члени не мобілізуються, навіть якщо на фронті бракує кваліфікованих лікарів та обладнання.
— Не треба відмовлятися від будь-якої допомоги. Бували дні, коли через нас проходили сотні поранених. Наші евакуаційні карети заряджені й готові до роботи. Ми не повністю полишили ідею продовжити військову медицину. Ми просто чекаємо свого часу.
Поки одні державні структури відмовляються співпрацювати зі «Зграєю» на полі бою, інші втілюють спільні проєкти з громадською організацією в тилу. Мова про «Український медичний центр спортивної медицини», що підпорядковується Мінмолодьспорту. Разом зі «Зграєю» він розробив спеціальну програму реабілітації військових, що допомагає воїнам безкоштовно відновитися після вогнепальних, мінно-вибухових чи інших поранень. Проте, як каже Євгенія Таліновська, реабілітаційна програма діє лише амбулаторно, тобто без госпіталізації:
— Деяким військовослужбовцям не дають можливості не лягати на стаціонар. І тоді військовий, наприклад, якому виділили певний термін на реабілітацію, не може в ній (програмі. — ред.) взяти участі, просто тому що йому обов’язково треба показати, що він весь цей час перебував на стаціонарі, а не вільно пересувався по місту.
Серед нових проєктів «Зграї», зокрема, кравецька майстерня. Вона виникла влітку 2022 року з ініціативи Олексія Собчука. Волонтер «Зграї» першим почав шити початкові зразки для аптечних підсумків. Відтоді аптечки пройшли декілька кіл доопрацювань і тестувань, допоки перший готовий виріб із засобами такмеду не відправився до Слов’янська на Донеччині наприкінці червня 2022 року. Євгенія Таліновська ділиться:
— У нього (аптечний підсумок. — ред.) все влізає, там нічого не бовтається без діла. [Керівниця медичного напряму] Настя й наші медикині зробили ідеальний набір потрібної начинки для нього.
В аптечці «Зграї» — усе необхідне військовим. Туди волонтери кладуть сертифікований турнікет, засоби від кровотеч (гомеостатичний бинт, ізраїльський бандаж), декомпресійну голку й оклюзійну наліпку для ран у грудній клітці, парафарингеальний повітровід з лубрикантом, щоб відновлювати прохідність дихальних шляхів, та інше. Як пояснює Євгенія, купувати аптечні підсумки дорожче, ніж шити й наповнювати їх самим. Аптечки «Зграї» за якістю ніяк не поступаються фабричним і достатньо місткі. До того ж, за відгуками військових, їх можна легко й швидко скинути однією рукою, а це особливо важливо в умовах, коли потрібно за лічені хвилини надати першу медичну допомогу пораненому.
Окрім аптечок, у кравецькій майстерні «Зграї» шиють кавери для шоломів і загалом будь-які підсумки, як-от під турнікети, магазини для набоїв чи гранати. Усі вироби організації дістають схвальні відгуки від військових, ДСНС і працівників критичної інфраструктури. Волонтери відшили й укомплектували вже щонайменше понад 550 аптечок, а також виготовили близько 420 каверів на шоломи та інших підсумків.
Гуманітарні місії: як «Зграя» допомагає цивільним
Від початку повномасштабного вторгнення «Зграя» стала допомагати також цивільним — мешканцям прифронтових міст і переселенцям — медикаментами, одягом, побутовим приладдям та продуктами. Одна з перших великих ініціатив волонтерів — евакуація людей із Чернігова. Тоді вдалося вивезти з міста понад тисячу цивільних.
Чернігів був одним з перших міст, на яке наступали та яке брали в облогу російські військові під час широкомасштабного вторгнення. У березні 2022 року на Сіверщині утворилася гуманітарна катастрофа: зникла вода, електроенергія, зв’язок, а значну частину міста зруйнували удари російської зброї. Чернігівці довго не могли виїхати з міста, адже російська армія підірвала міст через Десну, який сполучав його з іншими населеними пунктами, зокрема з Києвом. Цивільні ставали в черги на евакуацію. Кількість людей, які хотіли виїхати на більш безпечну територію, перевищувала ресурси «Зграї» приблизно в сім разів. Багатьом доводилося відмовляти. Та все ж, ризикуючи життями, волонтери день через день приїздили обхідними шляхами в Чернігів із гуманітарною допомогою і вивозили скільки могли жінок і дітей із міста.
Тим часом у самому Києві, на околицях якого в перші місці вторгнення точилися бої, «Зграя» започаткувала ініціативу для допомоги маломобільним людям. Тоді команда створила десять районних чатів з волонтерами Києва. Вони раз на тиждень розносили продуктові набори, ліки та гарячі обіди мешканцям, які не мають змогу вийти по покупки або ж самостійно приготувати їжу. Євгенія Таліновська каже, що тепер «Зграя» відпустила ініціативу у вільне плавання:
— Ми її («Добросусідську доставку». — ред.) придумали насправді не як проєкт, а як ідею ще задовго до повномасштабної. Тобто ми хотіли саме щоб це була ініціатива знизу. Це про добросусідські європейські цінності.
Коли ж ситуація на півночі країни більш-менш стабілізувалася, а добросусідська ініціатива почала функціонувати самостійно, «Зграя» стала їздити на деокуповані й прифронтові території на півдні та сході, розвозячи там гуманітарну допомогу. Усього волонтери відвідали понад 200 населених пунктів Донеччини, Слобожанщини, Подніпров’я та Запоріжжя, Причорномор’я та Сіверщини.
Крім того, ще працюючи на «медеваках» волонтери ГО дізналися, що коли російські війська почали активно просуватися Донеччиною, то з регіону виїхала значна частина лікарів. Тож кількість пацієнтів, які потребують допомоги, тепер значно перевищує кількість фахівців, що залишилися. Допоки напрям військової медицини волонтери більшою мірою поставили на паузу, їхній фокус змістився на цивільну.
Розуміючи великий запит мешканців Донеччини на медичну допомогу, в середині літа 2023 року «Зграя» відкрила в Костянтинівці, що розташована за 10–15 км від лінії фронту, декілька кабінетів у міській лікарні. Як пояснює Олексій, коли зароджувався проєкт, перед командою постала проблема: далеко не кожен медик погодиться переїхати в прифронтову зону й працювати там протягом тривалого часу.
— Якщо ви живете в Костянтинівці, у вас проблеми зі здоров’ям і навіть так трапиться, що ваш сімейний лікар нікуди не поїхав, ви його наберете, а він скаже: «Приходьте через два роки».
Проте команда «Зграї» знайшла вихід — і це телемедицина. Вона передбачає використання технологій, за допомогою яких лікар може дистанційно проконсультувати, обстежити й навіть лікувати пацієнта. У західних країнах телемедицина вже давно інтегрована в систему охорони здоров’я. Нині в Україні здебільшого використовують лише онлайн-консультації з лікарем через нестачу обладнання, потрібного для проведення дистанційного моніторингу. Хоча в липні 2023 року парламент ухвалив законопроєкт про стратегію розбудови телемедицини в державі.
Оскільки Україна тільки починає свій розвиток у цьому напрямі, допомогти «Зграї» зголосився американський стартап ZiphyCare. Компанія надала телемедичні станції, такі собі валізи з різноманітним медичним обладнанням, за допомогою яких можна обстежувати ураження на шкірі, робити аналіз крові чи УЗД. Система працює так, що лікар може приймати пацієнта, перебуваючи в будь-якій частині світу. Олексій каже: чимало медичних фахівців, що надають допомогу донеччанам, — вихідці з України, які живуть в Ізраїлі.
— Лікар перебуває в Тель-Авіві, пацієнт — у Костянтинівці, а між ними є третя людина, яку ми називаємо руками лікаря. На місці це оператор телемедичної системи, який може не мати медичної освіти, проте навчений працювати із цією системою і допомагати лікарю.
У стінах медпункту людина може безплатно пройти обстеження, отримати консультацію чи ліки. Станом на кінець лютого 2024 року в лікарняних кабінетах Костянтинівки кваліфіковану допомогу надали понад 700 військовим і цивільним. До того ж на базі медпункту працює карета швидкої допомоги, яка доставляє маломобільних пацієнтів і тих, що перебувають у важкому стані, до лікарні. За словами Євгенії, на Донеччині залишається значна кількість людей старшого й похилого віку, яким потрібна допомога, але вони не можуть самостійно добратися до медпункту. Тож пацієнтів на швидкій доставляють до міської лікарні на обстеження, а потім завозять назад додому.
Реалії українського волонтерства та майбутнє «Зграї»
Поки триває повномасштабна війна, волонтери займають важливу ланку в нарощенні обороноздатності України, заповнюючи прогалини, на які не встигає реагувати державний апарат. За два роки широкомасштабного вторгнення потреби, що закривають благодійні фонди та громадські організації, тільки зросли. Пояснення цьому просте: українські військові не лише тримають оборону, як на початку великої війни, а й ведуть контрнаступальні дії та б’ють по тилу російської армії.
Попри те що потреби армії постійно трансформуються й мають тенденцію збільшуватися, узимку 2023/2024 року волонтери почали активно говорити про зменшення донейтів серед українців. За даними «Опендатабот», внески в три найбільші фонди — United 24, «Повернись живим» та «Фонд Сергія Притули» — протягом 2023 року знизилися майже вдвічі проти попереднього. Така тенденція насторожувала українське суспільство. Утім, Євгенія Таліновська певна, що донейти не стали меншими, а просто розпорошилися. Це підтверджує, зокрема, звіт Monobank, опублікований наприкінці 2023 року. У ньому йдеться, що кількість благодійних внесків збільшилася втричі, як порівняти з 2022-м. Євгенія пояснює: на початку повномасштабного вторгнення українці активно донейтили організаціям і проактивним волонтерам, які першими організовували допомогу. Натомість нині багато українців самі долучилися до волонтерського руху, відкриваючи збори для рідних, друзів або знайомих.
— На рівень донейтів березня-лютого 2022 року ми не вийдемо, я думаю, вже ніколи, коли люди діставали з-під матраца й приносили все, що в них було. Але мені дуже не подобається історія, коли починають писати, ніби люди перестали донейтити. Люди не донейтять менше, ви апелюєте до однієї цієї самої аудиторії.
Замість того щоб висловлювати невдоволення власній авдиторії, Євгенія пропонує залучати людей, які не зацікавлені в донейтах загалом. Як це можна зробити? За словами співзасновниці «Зграї», волонтерам варто створювати якісний конкурентоспроможний продукт, що задовільнить українців, не настільки занурених у контекст війни. Найлегший приклад — мерч.
— Ми можемо говорити пролонговано в контексті підйому культури благодійності й донейторства — це одна історія. І це гра в довгу. А є гра тут і зараз, коли ми просто із сьогодні на завтра можемо запропонувати такий якісний продукт або таку послугу, яку купить людина. Вона не донейтить, але все одно купить її в нас і надасть нам кошти.
Крім ситуативних розіграшів, «Зграя» приймає одноразові або регулярні донейти. Їхні реквізити, а також звіти розміщені на сайті організації.
Євгенія певна, що після завершення російсько-української війни в її волонтерському штабі роботи якщо не додасться, то точно не стане менше. Повоєнне відновлення тягне за собою допомогу з відбудовою зруйнованих міст і роботою над колективною травмою українців. Утім, імовірно, «Зграя» далі працюватиме з військовими, допомагаючи із психологічною та фізичною реабілітацією ветеранів.
— Відновлювати країну, коли після будь-якої великої війни настає кризовий період, буде важко. У кожному регіоні ще своя специфіка. Це стосується і технічних, і людських, і природних ресурсів. І тому, коли ми створювали громадську організацію, прописували статут, ми широко розписали пул усього, чим можемо займатися після [війни].
А допоки війна перебуває в активній фазі, волонтерам треба працювати з військовими, чиї життя залежать від вчасно переданого дрона чи пікапа, а також із цивільними на деокупованих та прифронтових територіях. У команді «Зграї» зі стресом справляються за допомогою чорного гумору. Євгенія зізнається: якби хтось почув, про що жартують волонтери, то подумав би, що це «якісь покидьки».
— Ми попаяні, поплавлені люди з доволі дивним почуттям гумору, дивним ставленням до життя і контейнерованими емоціями. Коли все закінчиться, воно виллється, можливо, у довгий курс психотерапії. А може, ми вийдемо абсолютно нормальними й скажемо, що «ми це пережили — і окей, живемо далі».
На переконання Євгенії, ніхто не знає, коли й чим завершиться українське протистояння російській агресії. Отож найкраще далі активно займатися своєю справою. А щоб волонтерська діяльність залишалася ефективною і результативною, варто оточувати себе близькими за цінностями людьми й працювати над проєктами, які імпонують.
— Ніяке волонтерство не потрібне, коли ти не займаєшся тим, що тобі відгукується. Ти перегораєш дуже швидко, а мертвий, перегорілий волонтер — це поганий волонтер. Тому треба займатися тим, що тобі подобається.
