Покинутих тварин після початку повномасштабного вторгнення стало ще більше. Одні тварини гинуть від ворожих обстрілів, інші втрачають дім і господарів. Але українці не залишають у біді навіть тварин: рятують домашніх улюбленців, часто ризикуючи власним здоров’ям і життям. Так, активісти регулярно виїжджають у волонтерські зоомісії на території, що постраждали від російських обстрілів чи тимчасової окупації. Одне із таких об’єднань — «ЗооПатруль». Команда розповіла, як їхня волонтерська ініціатива всього за рік стала організацією із двома власними ветклініками та притулком європейського типу, і як кожен може допомогти тваринам.
Проблема безпритульних тварин в Україні існувала ще до повномасштабної війни. Але часто, на жаль, залишалася невидимою, непомітною. Притулки — переповнені, культура утримання домашніх тварин — нерозвинена. Досі буває й таке, що новонароджених тварин господарі й навіть «розплідники» просто позбуваються, наприклад, викидають на смітники. Страждають тварини і від повномасштабної війни: залишаються без дому, належного догляду, в небезпеці, а часто — втрачають господарів унаслідок обстрілів. За даними дослідження «Як війна вплинула на притулки для тварин» від ініціативи Save Pets of Ukraine, станом на лютий 2023 року на прифронтових територіях на 60 % зросла кількість тварин, які перебувають у зооволонтерів, та на 100 % — у притулках. Більшість тварин, яким надають прихисток у час повномасштабного вторгнення — домашні, покинуті господарями під час евакуації. Щоб урятувати таких, в Україні активно діють зоозахисні організації.
До прикладу, харківська ГО «Порятунок тварин», яка вже сім років допомагає домашнім улюбленцям. Спершу ініціатива рятувала покинутих і травмованих тварин Харкова, але після початку повномасштабного вторгнення організація розширилася і виїжджає із зоомісіями на території, де ведуться бойові дії.
У Києві з 2014 року працює громадська організація Команда порятунку тварин, або Kyiv Animal Rescue Group (KARG). Особиста ініціатива двох волонтерів — Михайла Сторожука та Любови Кравчук переросла у громадську організацію, яка рятує звірів. KARG активно діяв іще з самого початку війни, тобто з 2014 року, як і до війни, а після повномасштабного вторгнення роботи тільки додалося. Наприклад, навесні команда шість разів їздила із зоомісією до прифронтового Гуляйполя. Раніше ми розповідали про одну з таких поїздок у місто, що за сім кілометрів від лінії розмежування.
Фото: Віталій Побережний.
Чимало українських зоозахисних організацій, реагуючи на виклики часу, корегують напрями своєї діяльності. Найбільше, звісно, вплинула повномасштабна війна — основним фокусом уваги здебільшого став порятунок тварин. Наприклад, гуманістичний рух UAnimals розпочав свою діяльність у 2016 році з боротьби проти експлуатації звірів у цирках. А з лютого 2022 року команда активно допомагає тваринам із зони бойових дій: евакуйовує, забезпечує кормом і ліками, а також відбудовує притулки для них.
Є й такі організації, які сформувалися саме через повномасштабну війну, адже не могли не зреагувати на ситуацію, що складалася. Одна з таких — «ЗооПатруль».
Поєднати креативну індустрію та зоозахист
«ЗооПатруль» почав свою діяльність 3 березня 2022 року як тимчасова ініціатива трьох небайдужих людей, які на початку повномасштабного вторгнення рятували тварин, зачинених у квартирах Києва та прилеглих містах. Проте вже на річницю свого волонтерства в цій справі, команда відкрила притулок у місті Ірпінь, мала власну патрульну службу для порятунку чотирилапих безхатьків і дві ветеринарні клініки в Києві. Волонтери виїздять із гуманітарно-евакуаційними місіями на деокуповані та прифронтові території.
слайдшоу
Засновник організації Дмитро Ревнюк розповідає, що під час початку повномасштабної війни він разом із вагітною дружиною був у Києві, де вони й залишалися надалі. Через кілька днів до нього звернулася знайома, яка тоді перебувала в іншому місті й не могла повернутися:
— Вона попросила врятувати собаку, який лишився сам, зачинений у квартирі. На щастя, мені це вдалося — собаку врятували. Тоді я подумав, що ситуація не унікальна, багато людей у паніці повиїздили, а їхні домашні тварини могли залишитися самі, зачинені вдома без їжі та води. Я написав пост у соцмережах, де пропонував допомогу в таких випадках. У перший же день цей пост поширили 7 тисяч разів, а у перші три дні мені прилетіло близько 800 заявок на порятунок [домашніх тварин].
Фото надане героями.
Натоді Дмитро з друзями думали, що швидко опрацюють усі отримані заявки і згодом повернуться до своєї роботи. Проте, коли заглибилися в ситуацію, зрозуміли, що можуть зробити більше для тварин, які постраждали від війни та недбальства людей, які залишили тварин самих у небезпеці. Засновник «ЗооПатруля» вважає, що важливим чинником розвитку ініціативи саме такою, яка вона є наразі, стало те, що до повномасштабної війни вони з однодумцями не були пов’язані зоозахистом. Це допомогло подивитися на ситуацію зі сторони, проаналізувати переваги й недоліки того, що в цій сфері вже робили в Україні, запозичити щось із досвіду іноземних колег і вивести з того оптимальне рішення:
— Майже вся майбутня команда «ЗооПатруля» до [повномасштабної] війни мала творчі професії, пов’язані з кіно, рекламою, відеовиробництвом чи медіа. Я — продюсер, маю свій продакшн, який знімає рекламні ролики. Я не покинув цю сферу, але зоозахист дуже органічно влився у моє життя і став чи не найважливішою його частиною.
Як «ЗооПатруль» ставить на лапки
За словами Дмитра, у 2023 році громадська організація «ЗооПатруль» — одна з найефективніших зоозахисних ініціатив в Україні: це визнала всесвітня організація з боротьби за права тварин PETA.
PETA
People for the Ethical Treatment of Animals (англ.) — американська некомерційна організація заснована у 1980 році. Бореться за права тварин і виступає проти їх експлуатації.— Ми рятуємо та лікуємо тварин у Києві та містах, розташованих довкола нього, виїздимо на евакуаційні місії на Донеччину, Слобожанщину та Причорноморʼя. Часом я сам дивуюся, як нам все це вдається під час війни. Але ми стараємось. У нас чудова команда і потужна підтримка людей, за що я їм дуже вдячний. Думаю, люди нас підтримують, бо бачать конкретні результати нашої роботи, зокрема на що ми використовуємо їхні донати.
У перші місяці повномасштабної війни небайдужі люди задонатили «ЗооПатрулю» 52 тис. доларів. Дмитро каже, що команда волонтерів вирішила вкласти ці гроші в будівництво першого в Україні притулку для тварин європейського типу. Його звели в Ірпені:
— Ми робимо все, щоб цей притулок не став черговим «концтабором для тварин», а був зручним і комфортним. Тож ми перейняли досвід наших колег із Німеччини та Чехії. Зараз я задоволений тим, що у нас виходить. Зупинятися не плануємо. Навіть після відкриття притулку в нас ще купа планів щодо його покращення і добудови. Плануємо також більше їздити на деокуповані території з евакуаційними місіями. Зараз у нас, на жаль, тільки один автомобіль, який може вмістити корм, клітки та переноски з тваринами, тому шукаємо ще транспорт для організації.
Фото: сторінка «ЗооПатруля» у фейсбуці.
Щодня гаряча лінія «ЗооПатруля» отримує близько двох десятків звернень про допомогу. У деяких випадках ветлікарі консультують телефоном. Також організація інформує про прилаштування тварин, відповідає на питання, зокрема щодо евакуації. У ветеринарній клініці «ЗооПатруль», що в Києві, лікарі допомагають чотирилапим: обстежують їх, лікують і вакцинують. Дмитро каже, що для них у пріоритеті — важкотравмовані й важкохворі тварини:
— Найбільше емоцій у нашій роботі викликають миті, коли тварину, яку вважали безнадійною, вдалося вилікувати. У нас було кілька таких випадків, коли про котів чи песиків казали, що вони більше ніколи не зможуть ходити, а наші лікарі ставили їх на лапки. Потім дивишся відео, як вони бігають у своїх нових родинах, і відчуваєш неймовірне щастя. Найважче — коли тварину не вдається врятувати, хоча, здавалося б, ми зробили все можливе. До цього ніколи не звикнеш.
Фото: сторінка «ЗооПатруля» у фейсбуці.
Менеджерка організації «ЗооПатруль» Ірена Скакун розповідає, що попри амбітне бажання врятувати всіх тварин, які потрапили в біду, інколи на заявки доводиться відмовляти, бо не вистачає ресурсу — або немає місць у клініці чи притулку, або автомобіля, який міг би оперативно приїхати:
— Це дуже складно, бо розумієш рівень своєї відповідальності. Люди ображаються, агресують, зриваються на нас. Це неприємно, але ми розуміємо, що робимо все можливе і щодня шукаємо варіанти, як змогти більше.
Фото надане героями.
У березні 2022 року, ділиться Дмитро, коли вони отримали близько восьмиста заявок на порятунок тварин, а натоді в команді було лише четверо людей:
— Щоб врятувати тварин із зачинених квартир, нам доводилося зрізати петлі на дверях, робити дірки в стінах, залазити через балкони. Досить швидко до нас доєдналися багато небайдужих волонтерів. Найбільше нас було, коли ми займалися евакуацією тварин із деокупованих міст навколо Києва — тоді ми мали 24 патрулі по дві людини на машину. Потім частина людей повернулася до своїх звичайних справ. Зараз у нас невелика, але міцна команда.
Ірена пояснює, що завдяки правильно вибудуваній комунікації у «ЗооПатруля» з’явилася велика спільнота у соцмережах, яка допомагає і підтримує:
— Часом, коли відчуваєш, що вигораєш, сил майже немає — заходиш у коментарі, де люди дякують за нашу роботу, пишуть слова підтримки — з’являється мотивація робити більше і краще. Зараз, щоб зробити щось вагоме, недостатньо просто робити те, що вважаєш за потрібне, слід транслювати це у публічний простір, не соромитися говорити про себе і свою роботу.
Фото надане героями.
Вагома частина роботи «ЗооПатруля» — виїзні евакуаційно-гуманітарні місії на деокуповані та прифронтові території. Дмитро розповідає, що в березні 2022 року починали з Бучі, Ірпеня, Гостомеля та Бородянки:
— Ми отримали перепустки і поїхали туди евакуювати тварин і роздавати корм. Перші дні тварини просто вибігали нам назустріч, залазили на капот автомобілів, в салон, на руки. Схожа ситуація була після деокупації Ізюма на Слобожанщині. Туди ми теж поїхали одними з перших, просили дозвіл про приїзд у міської влади, роздавали там корм, забрали тварин, які найбільше потребували допомоги. Далі була поїздка із американськими волонтерами на Сіверщину, виїзд у прифронтові міста на Донеччині. Ще один наш виїзд був на запит у Затоку на Причорноморʼї. Курортне містечко дуже постраждало від обстрілів, без догляду залишилося багато тварин. «ЗооПатруль» зміг деяких евакуювати, також залишили корм. Далі — поїздки на Херсонщину після після підриву Каховської ГЕС.
Фото надане героями.
Як допомогти тваринам
Людям, які хочуть долучитися до порятунку тварин і захисту їхніх прав, Дмитро радить просто наважитися й починати:
— Не існує ідеального часу та можливостей для старту — є мотивованість і готовність працювати. Так, звичайно, на цьому шляху буде багато викликів, і до цього треба бути готовим. Але коли ти робиш те, у що віриш, то завжди знайдеш ресурс.
Волонтерка «ЗооПатруля» Наталя Шевчук рекомендує тим, хто хоче почати допомагати тваринам, врятувати і знайти дім хоча б одному домашньому улюбленцю:
— Покинуті тварини стають безпритульними. Волонтерів на всіх не вистачало ніколи, а зараз [під час повномасштабної війни] — поготів. Якщо кожен із нас прилаштує одну-дві тварини — ситуація покращиться відчутно. Дуже відчутно.
Після того, як підібрали покинуту тварину, волонтерка наполегливо радить відвести її до ветеринара і за потреби вилікувати. Якщо не можете залишити улюбленця собі, Наталя застерігає в жодному разі не віддавати його у притулок — вони переповнені. Там тварини змушені жити у тісних вольєрах, часто без вигулу, їжі й тепла. Також застерігає не віддавати чотирилапих безхатьків на ланцюг і туди, де нехтують всіма правилами адопції.
Адопція тварин
З англ. adopt — приймати, усиновлювати — взяття відповідальності за домашню тварину, яку попередній власник покинув або віддав у притулок чи рятувальній організації.Фото: сторінка @dodomy.ua в інстаграмі.
Наталя вважає, що правильний варіант — шукати врятованій тварині відповідального адоптера, тобто людину, яка розуміє необхідність стерилізації і регулярної вакцинації та зобов’язується зробити їх тварині; поставить сітки-антикіт на вікнах; усвідомлює, що «самовигулу» бути не може, адже так улюбленці потрапляють під автомобілі чи до рук живодерів, губляться, отруюються, заражаються хворобами. Потенційний адоптер, за словами Наталі, має знати, що тварина потребує повноцінного харчування, а не недоїдків зі столу чи дешевого неякісного корму, а також належного ветеринарного догляду. Тобто людина, яка бере собі тварину, повинна усвідомлювати всю відповідальність за своє рішення й бути готовою постійно вкладати у догляд за нею свій час і гроші. Шукати відповідальних людей Наталя радить у соцмережах, налаштувавши таргетовану рекламу:
— Хороший варіант — розмістити публікацію у тематичних пабліках із тваринами, яким шукають дім, як от «Коти та собаки хочуть Додому». Важливо: мати класні фото вашої тварини. У тих пабліках можете побачити хороші приклади і фото, і текстів. Просіть про репости друзів та знайомих, пишіть інфлюенсерам — із 50 прохань кілька точно спрацюють.
Фото: сторінка @dodomy.ua в інстаграмі.
Більшість європейських країн наразі не мають законодавства щодо обовʼязкової стерилізації домашніх тварин. Однак в Іспанії, наприклад, адоптерів зобовʼязують стерилізувати котів, щоб контролювати їхню народжуваність і не допускати вбивства кошенят. Крім того, є законодавчі ініціативи в Данії, Бельгії, Німеччині, Нідерландах, Швеції та Швейцарії, які впроваджує місцева влада, що співпрацює із зоозахисниками. Здебільшого, країни, які вирішили проблему безпритульних тварин, зробили це завдяки стерилізації: на законодавчому рівні або за допомогою інформаційних кампаній та роботі зоозахисних організацій. За словами Наталі, теоретично, пара котів та їхні нащадки за 7 років можуть народити близько 420 тис. котів, а пара собак та їхні нащадки за цей же час — близько 67 тис. особин. Тому волонтерка наголошує на обов’язковій стерилізації не тільки домашніх улюбленців, а й тих безпритульних тварин, які живуть у вашому районі. Завдяки сучасним методам оперування, процедура — гуманна, і допоможе зупинити неконтрольоване розпліднення безпритульних тварин в Україні:
— Коли ви розмножуєте своїх домашніх улюбленців, завжди ризикуєте, що власники можуть виявитися не такими й хорошими і примножать ці цифри. Якщо ж люди дійсно хороші, то нехай вони дадуть шанс комусь із вулиці чи притулку і перервуть цю вервичку жорстокості. Бо на всіх хороших рук не вистачає.
Фото надане героями.
В Україні тисячі тварин опинилися в небезпеці через теракт на Каховській ГЕС. Крім домашніх улюбленців, постраждали й інші звірі. Так, наприклад, до одного із дворів у селищі Антонівка, що за вісім кілометрів Херсона, прибилось оленя, яке вдалося врятувати. На жаль, не всі такі історії мають щасливий фінал. Але щоб їх усе ж було більше, українці згуртувалися й допомагали тваринам. Команда «ЗооПатруля» теж вирушила до Херсона, щоб евакуювати чотирилапих і допомогти місцевим громадам. Завдяки підтримці колег і волонтерів вдалося евакуювати близько 200 тварин. Їх оглянули ветеринари «ЗооПатруля», провели первинну обробку і вилікували хворих. Дмитро наголошує:
— Принцип «ЗооПатруля»: врятувати, вилікувати, адаптувати та знайти нову родину. Відділ адопції ретельно опрацьовує заявки. Нам важливо, щоб тваринки потрапляли у люблячі та відповідальні родини.
В Антонівці врятували мале оленя, яке принесло водою через підрив Каховської ГЕС: скріншот із відео.
Якщо ви хочете стати господарем безпритульної тварини, ви можете звернутися до «ЗооПатруля»:
– інстаграм;
– сторінка на сайті, де можна обрати улюбленця, пройшовши співбесіду, познайомившись із твариною і підписавши договір-зобов’язання про її утримання;
– телефони: +380991303030 або +380681303030.
Допомогти можна і будь-яким благодійним внеском: через Monobank або ПриватБанк.