«ЗооПатруль». Як рятують тварин під час війни

Проблема безпритульних тварин в Україні існувала ще до повномасштабної війни. Але часто, на жаль, залишалася невидимою, непомітною. Притулки — переповнені, культура утримання домашніх тварин — нерозвинена. Досі буває й таке, що новонароджених тварин господарі й навіть «розплідники» просто позбуваються, наприклад, викидають на смітники. Страждають тварини і від повномасштабної війни: залишаються без дому, належного догляду, в небезпеці, а часто — втрачають господарів унаслідок обстрілів. За даними дослідження «Як війна вплинула на притулки для тварин» від ініціативи Save Pets of Ukraine, станом на лютий 2023 року на прифронтових територіях на 60 % зросла кількість тварин, які перебувають у зооволонтерів, та на 100 % — у притулках. Більшість тварин, яким надають прихисток у час повномасштабного вторгнення — домашні, покинуті господарями під час евакуації. Щоб урятувати таких, в Україні активно діють зоозахисні організації. 

До прикладу, харківська ГО «Порятунок тварин», яка вже сім років допомагає домашнім улюбленцям. Спершу ініціатива рятувала покинутих і травмованих тварин Харкова, але після початку повномасштабного вторгнення організація розширилася і виїжджає із зоомісіями на території, де ведуться бойові дії.

У Києві з 2014 року працює громадська організація Команда порятунку тварин, або Kyiv Animal Rescue Group (KARG). Особиста ініціатива двох волонтерів — Михайла Сторожука та Любови Кравчук переросла у громадську організацію, яка рятує звірів. KARG активно діяв іще з самого початку війни, тобто з 2014 року, як і до війни, а після повномасштабного вторгнення роботи тільки додалося. Наприклад, навесні команда шість разів їздила із зоомісією до прифронтового Гуляйполя. Раніше ми розповідали про одну з таких поїздок у місто, що за сім кілометрів від лінії розмежування.

Чимало українських зоозахисних організацій, реагуючи на виклики часу, корегують напрями своєї діяльності. Найбільше, звісно, вплинула повномасштабна війна — основним фокусом уваги здебільшого став порятунок тварин. Наприклад, гуманістичний рух UAnimals розпочав свою діяльність у 2016 році з боротьби проти експлуатації звірів у цирках. А з лютого 2022 року команда активно допомагає тваринам із зони бойових дій: евакуйовує, забезпечує кормом і ліками, а також відбудовує притулки для них.

Є й такі організації, які сформувалися саме через повномасштабну війну, адже не могли не зреагувати на ситуацію, що складалася. Одна з таких — «ЗооПатруль».

Поєднати креативну індустрію та зоозахист

«ЗооПатруль» почав свою діяльність 3 березня 2022 року як тимчасова ініціатива трьох небайдужих людей, які на початку повномасштабного вторгнення рятували тварин, зачинених у квартирах Києва та прилеглих містах. Проте вже на річницю свого волонтерства в цій справі, команда відкрила притулок у місті Ірпінь, мала власну патрульну службу для порятунку чотирилапих безхатьків і дві ветеринарні клініки в Києві. Волонтери виїздять із гуманітарно-евакуаційними місіями на деокуповані та прифронтові території.

Засновник організації Дмитро Ревнюк розповідає, що під час початку повномасштабної війни він разом із вагітною дружиною був у Києві, де вони й залишалися надалі. Через кілька днів до нього звернулася знайома, яка тоді перебувала в іншому місті й не могла повернутися:

— Вона попросила врятувати собаку, який лишився сам, зачинений у квартирі. На щастя, мені це вдалося — собаку врятували. Тоді я подумав, що ситуація не унікальна, багато людей у паніці повиїздили, а їхні домашні тварини могли залишитися самі, зачинені вдома без їжі та води. Я написав пост у соцмережах, де пропонував допомогу в таких випадках. У перший же день цей пост поширили 7 тисяч разів, а у перші три дні мені прилетіло близько 800 заявок на порятунок [домашніх тварин].

Натоді Дмитро з друзями думали, що швидко опрацюють усі отримані заявки і згодом повернуться до своєї роботи. Проте, коли заглибилися в ситуацію, зрозуміли, що можуть зробити більше для тварин, які постраждали від війни та недбальства людей, які залишили тварин самих у небезпеці. Засновник «ЗооПатруля» вважає, що важливим чинником розвитку ініціативи саме такою, яка вона є наразі, стало те, що до повномасштабної війни вони з однодумцями не були пов’язані зоозахистом. Це допомогло подивитися на ситуацію зі сторони, проаналізувати переваги й недоліки того, що в цій сфері вже робили в Україні, запозичити щось із досвіду іноземних колег і вивести з того оптимальне рішення:

— Майже вся майбутня команда «ЗооПатруля» до [повномасштабної] війни мала творчі професії, пов’язані з кіно, рекламою, відеовиробництвом чи медіа. Я — продюсер, маю свій продакшн, який знімає рекламні ролики. Я не покинув цю сферу, але зоозахист дуже органічно влився у моє життя і став чи не найважливішою його частиною. 

Як «ЗооПатруль» ставить на лапки

За словами Дмитра, у 2023 році громадська організація «ЗооПатруль» — одна з найефективніших зоозахисних ініціатив в Україні: це визнала всесвітня організація з боротьби за права тварин PETA.

— Ми рятуємо та лікуємо тварин у Києві та містах, розташованих довкола нього, виїздимо на евакуаційні місії на Донеччину, Слобожанщину та Причорноморʼя. Часом я сам дивуюся, як нам все це вдається під час війни. Але ми стараємось. У нас чудова команда і потужна підтримка людей, за що я їм дуже вдячний. Думаю, люди нас підтримують, бо бачать конкретні результати нашої роботи, зокрема на що ми використовуємо їхні донати.

У перші місяці повномасштабної війни небайдужі люди задонатили «ЗооПатрулю» 52 тис. доларів. Дмитро каже, що команда волонтерів вирішила вкласти ці гроші в будівництво першого в Україні притулку для тварин європейського типу. Його звели в Ірпені: 

— Ми робимо все, щоб цей притулок не став черговим «концтабором для тварин», а був зручним і комфортним. Тож ми перейняли досвід наших колег із Німеччини та Чехії. Зараз я задоволений тим, що у нас виходить. Зупинятися не плануємо. Навіть після відкриття притулку в нас ще купа планів щодо його покращення і добудови. Плануємо також більше їздити на деокуповані території з евакуаційними місіями. Зараз у нас, на жаль, тільки один автомобіль, який може вмістити корм, клітки та переноски з тваринами, тому шукаємо ще транспорт для організації. 

Щодня гаряча лінія «ЗооПатруля» отримує близько двох десятків звернень про допомогу. У деяких випадках ветлікарі консультують телефоном. Також організація інформує про прилаштування тварин, відповідає на питання, зокрема щодо евакуації. У ветеринарній клініці «ЗооПатруль», що в Києві, лікарі допомагають чотирилапим: обстежують їх, лікують і вакцинують. Дмитро каже, що для них у пріоритеті — важкотравмовані й важкохворі тварини: 

— Найбільше емоцій у нашій роботі викликають миті, коли тварину, яку вважали безнадійною, вдалося вилікувати. У нас було кілька таких випадків, коли про котів чи песиків казали, що вони більше ніколи не зможуть ходити, а наші лікарі ставили їх на лапки. Потім дивишся відео, як вони бігають у своїх нових родинах, і відчуваєш неймовірне щастя. Найважче — коли тварину не вдається врятувати, хоча, здавалося б, ми зробили все можливе. До цього ніколи не звикнеш.

Менеджерка організації «ЗооПатруль» Ірена Скакун розповідає, що попри амбітне бажання врятувати всіх тварин, які потрапили в біду, інколи на заявки доводиться відмовляти, бо не вистачає ресурсу — або немає місць у клініці чи притулку, або автомобіля, який міг би оперативно приїхати: 

— Це дуже складно, бо розумієш рівень своєї відповідальності. Люди ображаються, агресують, зриваються на нас. Це неприємно, але ми розуміємо, що робимо все можливе і щодня шукаємо варіанти, як змогти більше.

У березні 2022 року, ділиться Дмитро, коли вони отримали близько восьмиста заявок на порятунок тварин, а натоді в команді було лише четверо людей:

— Щоб врятувати тварин із зачинених квартир, нам доводилося зрізати петлі на дверях, робити дірки в стінах, залазити через балкони. Досить швидко до нас доєдналися багато небайдужих волонтерів. Найбільше нас було, коли ми займалися евакуацією тварин із деокупованих міст навколо Києва — тоді ми мали 24 патрулі по дві людини на машину. Потім частина людей повернулася до своїх звичайних справ. Зараз у нас невелика, але міцна команда.

Ірена пояснює, що завдяки правильно вибудуваній комунікації у «ЗооПатруля» з’явилася велика спільнота у соцмережах, яка допомагає і підтримує: 

— Часом, коли відчуваєш, що вигораєш, сил майже немає — заходиш у коментарі, де люди дякують за нашу роботу, пишуть слова підтримки — з’являється мотивація робити більше і краще. Зараз, щоб зробити щось вагоме, недостатньо просто робити те, що вважаєш за потрібне, слід транслювати це у публічний простір, не соромитися говорити про себе і свою роботу. 

Вагома частина роботи «ЗооПатруля» — виїзні евакуаційно-гуманітарні місії на деокуповані та прифронтові території. Дмитро розповідає, що в березні 2022 року починали з Бучі, Ірпеня, Гостомеля та Бородянки: 

— Ми отримали перепустки і поїхали туди евакуювати тварин і роздавати корм. Перші дні тварини просто вибігали нам назустріч, залазили на капот автомобілів, в салон, на руки. Схожа ситуація була після деокупації Ізюма на Слобожанщині. Туди ми теж поїхали одними з перших, просили дозвіл про приїзд у міської влади, роздавали там корм, забрали тварин, які найбільше потребували допомоги. Далі була поїздка із американськими волонтерами на Сіверщину, виїзд у прифронтові міста на Донеччині. Ще один наш виїзд був на запит у Затоку на Причорноморʼї. Курортне містечко дуже постраждало від обстрілів, без догляду залишилося багато тварин. «ЗооПатруль» зміг деяких евакуювати, також залишили корм. Далі — поїздки на Херсонщину після після підриву Каховської ГЕС.

Як допомогти тваринам

Людям, які хочуть долучитися до порятунку тварин і захисту їхніх прав, Дмитро радить просто наважитися й починати:

— Не існує ідеального часу та можливостей для старту — є мотивованість і готовність працювати. Так, звичайно, на цьому шляху буде багато викликів, і до цього треба бути готовим. Але коли ти робиш те, у що віриш, то завжди знайдеш ресурс.

Волонтерка «ЗооПатруля» Наталя Шевчук рекомендує тим, хто хоче почати допомагати тваринам, врятувати і знайти дім хоча б одному домашньому улюбленцю:

— Покинуті тварини стають безпритульними. Волонтерів на всіх не вистачало ніколи, а зараз [під час повномасштабної війни] — поготів. Якщо кожен із нас прилаштує одну-дві тварини — ситуація покращиться відчутно. Дуже відчутно.

Після того, як підібрали покинуту тварину, волонтерка наполегливо радить відвести її до ветеринара і за потреби вилікувати. Якщо не можете залишити улюбленця собі, Наталя застерігає в жодному разі не віддавати його у притулок — вони переповнені. Там тварини змушені жити у тісних вольєрах, часто без вигулу, їжі й тепла. Також застерігає не віддавати чотирилапих безхатьків на ланцюг і туди, де нехтують всіма правилами адопції.

Наталя вважає, що правильний варіант — шукати врятованій тварині відповідального адоптера, тобто людину, яка розуміє необхідність стерилізації і регулярної вакцинації та зобов’язується зробити їх тварині; поставить сітки-антикіт на вікнах; усвідомлює, що «самовигулу» бути не може, адже так улюбленці потрапляють під автомобілі чи до рук живодерів, губляться, отруюються, заражаються хворобами. Потенційний адоптер, за словами Наталі, має знати, що тварина потребує повноцінного харчування, а не недоїдків зі столу чи дешевого неякісного корму, а також належного ветеринарного догляду. Тобто людина, яка бере собі тварину, повинна усвідомлювати всю відповідальність за своє рішення й бути готовою постійно вкладати у догляд за нею свій час і гроші. Шукати відповідальних людей Наталя радить у соцмережах, налаштувавши таргетовану рекламу:

— Хороший варіант — розмістити публікацію у тематичних пабліках із тваринами, яким шукають дім, як от «Коти та собаки хочуть Додому». Важливо: мати класні фото вашої тварини. У тих пабліках можете побачити хороші приклади і фото, і текстів. Просіть про репости друзів та знайомих, пишіть інфлюенсерам — із 50 прохань кілька точно спрацюють.

Більшість європейських країн наразі не мають законодавства щодо обовʼязкової стерилізації домашніх тварин. Однак в Іспанії, наприклад, адоптерів зобовʼязують стерилізувати котів, щоб контролювати їхню народжуваність і не допускати вбивства кошенят. Крім того, є законодавчі ініціативи в Данії, Бельгії, Німеччині, Нідерландах, Швеції та Швейцарії, які впроваджує місцева влада, що співпрацює із зоозахисниками. Здебільшого, країни, які вирішили проблему безпритульних тварин, зробили це завдяки стерилізації: на законодавчому рівні або за допомогою інформаційних кампаній та роботі зоозахисних організацій. За словами Наталі, теоретично, пара котів та їхні нащадки за 7 років можуть народити близько 420 тис. котів, а пара собак та їхні нащадки за цей же час — близько 67 тис. особин. Тому волонтерка наголошує на обов’язковій стерилізації не тільки домашніх улюбленців, а й тих безпритульних тварин, які живуть у вашому районі. Завдяки сучасним методам оперування, процедура — гуманна, і допоможе зупинити неконтрольоване розпліднення безпритульних тварин в Україні:

— Коли ви розмножуєте своїх домашніх улюбленців, завжди ризикуєте, що власники можуть виявитися не такими й хорошими і примножать ці цифри. Якщо ж люди дійсно хороші, то нехай вони дадуть шанс комусь із вулиці чи притулку і перервуть цю вервичку жорстокості. Бо на всіх хороших рук не вистачає.

В Україні тисячі тварин опинилися в небезпеці через теракт на Каховській ГЕС. Крім домашніх улюбленців, постраждали й інші звірі. Так, наприклад, до одного із дворів у селищі Антонівка, що за вісім кілометрів Херсона, прибилось оленя, яке вдалося врятувати. На жаль, не всі такі історії мають щасливий фінал. Але щоб їх усе ж було більше, українці згуртувалися й допомагали тваринам. Команда «ЗооПатруля» теж вирушила до Херсона, щоб евакуювати чотирилапих і допомогти місцевим громадам. Завдяки підтримці колег і волонтерів вдалося евакуювати близько 200 тварин. Їх оглянули ветеринари «ЗооПатруля», провели первинну обробку і вилікували хворих. Дмитро наголошує:

— Принцип «ЗооПатруля»: врятувати, вилікувати, адаптувати та знайти нову родину. Відділ адопції ретельно опрацьовує заявки. Нам важливо, щоб тваринки потрапляли у люблячі та відповідальні родини.

Якщо ви хочете стати господарем безпритульної тварини, ви можете звернутися до  «ЗооПатруля»:

– інстаграм;
– сторінка на сайті, де можна обрати улюбленця, пройшовши співбесіду, познайомившись із твариною і підписавши договір-зобов’язання про її утримання;
– телефони: +380991303030 або +380681303030.

Допомогти можна і будь-яким благодійним внеском: через Monobank або ПриватБанк.