Щороку експедиція Ukraїner проїжджає щонайменше 30 тисяч кілометрів Україною, розвідуючи найцікавіші локації та героїв від сходу до заходу, від півдня до півночі. Щороку ми робимо зріз усіх відзнятих за рік історій, тож перед тим, як увійти у 2019 рік, підходить час підбити підсумки 2018-го. Якою ви знаєте і щодня бачите Україну? Ми спробуємо показати її вам трішки іншою у фотографіях.
За 2018 рік Ukraїner здійснив 6 експедицій, ми робили прямі включення з двох Маланок – у Вашківцях та Красноїльську, з нами було більше десятка фотографів. У цьому матеріалі ви побачите невелику частину відібраних знімків з різних регіонів України. Ми зібрали гроші на подорож скульптора Валерія до Греції і робимо про це повнометражний документальний фільм. Наші фотографії часто і найшвидше виходять протягом року на нашому офіційному акаунті Instagram та Facebook-сторінці.
Свято Маланки у Красноїльську та Вашківцях
Першою поїздкою команди Ukraїner 2018-го року була Маланка у Вашківцях та Красноїльську. Ми розділилися на дві команди, стаття і відео про красноїльську Маланку вже вийшла на сайті Ukraїner, з Вашківецької Маланки матеріал вийде вже у 2019-му році.
слайдшоу
Гурт маланкарів у масках фотографуються біля ялинки у центрі селища Красноїльськ на кордоні з Румунією. 13 січня 2018 року.
Маланкарі, перевдягнені у злих клоунів, їдуть містом Вашківці на Буковині на святковій платформі. 13 січня 2018 року.
Маланкар, перевдягнений Циганом із мечем, вдає що нападає на Ведмедя під час параду маланкарських ватаг на центральній вулиці селища Красноїльськ на кордоні з Румунією. 14 січня 2018 року.
Маланкарі, один із яких перевдягнений у зомбі-міліціонера, їдуть містом Вашківці на Буковині під час свята Маланки. 14 січня 2018 року.
Подорож Валерія
Наприкінці 2017-го року 850 добродіїв та добродійок після заклику у фейсбуці відгукнулися і зібрали понад 110 тисяч гривень на подорож скульптора з села Панасівка до Греції. На початку січня команда Ukraїner почала реалізовувати цю ідею та виникли складнощі — у Валерія не виявилося навіть внутрішнього паспорта. За декілька місяців 2018-го року отримали всі документи і вже у березні відбулася подорож.
Валерій, захоплений культурою Греції, все життя мріяв потрапити до цієї країни. Ця можливість у нього з’явилася після виходу нашої статті про художника. Гроші, необхідні для поїздки, були зібрані протягом трьох годин. Щоправда через ряд обставин, про які частково можна дізнатися у статті, а частково стане відомо вже після виходу документального фільму, який зараз готується командою Ukraїner, бюджет поїздки збільшився у декілька разів.
слайдшоу
Скульптор Валерій Єрмаков показує щойно отриманий закордонний паспорт перед омріяною поїздкою до Греції. 3 березня 2018 року.
Скульптор і художник Валерій Єрмаков із села Панасівка на Полтавщині святкує свій день народження після повернення з Греції, куди він їздив разом із журналістами проекту Ukraїner. 26 червня 2018 року.
Таврія
Таврія була першою експедицією 2018-го року. Розпочалася вона ще ранньою весною. Ми поїхали до найпівденнішого регіону України на початку сезону, аби побачити, як відбувається підготовка до нього в одному з найбільш туристичних регіонів.
Заняття у дитячій вітрильній школі в Херсоні. 14 квітня 2018 року. Фото: Аліна Кондратенко.
Станіслав-Аджигольський задній маяк з висоти пташиного лету. Це найвищий маяк України, розташований поблизу села Рибальче на Херсонщині. 22 квітня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Майстер-бугаїст Андрій Лопушинський із села Дар’ївка на Херсонщині позує на березі ріки Інгулець. 14 квітня 2018 року. Фото: Аліна Кондратенко.
Статтю про унікальний музичний інструмент бугай читайте на сайті Ukraїner.
Птахи летять над піщаною напівпустелею у Таврії, неподалік Кінбурнської коси. 22 квітня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Репетиція циркової студії Jin Roh у Херсоні. Вже 10 років цей херсонський цирковий театр створює унікальні шоу світового рівня та гастролює з ними по всьому світу. 15 квітня 2018 року. Фото: Аліна Кондратенко.
Стаття про циркову студію Jin Roh вийшла на сайті Ukraїner.
Місце гніздування білої чаплі (великої чепури) на Кінбурнській косі. Велика чепура живе відокремлено, охороняючи свої володіння від конкурентів — представників свого виду. Та годуються вони зграями. 22 квітня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Фермер з містечка Олешки Альберт Федотов вирощує виноград у теплицях, колекціонує різні сорти та вважає виноградарство своїм життєвим покликанням. 16 квітня 2018 року. Фото: Аліна Кондратенко.
Статтю про виноградаря читайте на сайті Ukraїner.
Жінка фарбує ліпні прикраси на будинку у Новій Каховці. 17 квітня 2018 року Фото: Микита Завілінський.
Стаття про «кам’яні вишиванки» на будинках у Новій Каховці вийшла на сайті Ukraїner.
Соляні озера біля села Геройське, неподалік Кінбурнської коси. 23 квітня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Тут практикують унікальний метод добування солі — поетапним випарюванням. Морська вода проходить природним каскадом з двадцяти озер, наприкінці перетворюючись на рожеву ропу, з якої вже безпосередньо видобувають сіль.
Працівниця ткацького ательє у селі Любимівка, де створюються шведські килими, що експортуються до 29 країн світу. Фото: Микита Завілінський.
Історія про це вийшла на сайті Ukraїner.
На самому вістрі Кінбурнської Коси море і лиман розділяють лічені метри. Як бачите, прісна і солона вода навіть кольором між собою відрізняються. 6 травня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Фермер Сергій Ковальов везе тачанку з капустою із теплиці, аби продати її на базарі у селі Великі Копані Олешківського району. 20 квітня 2018 року. Фото: Микита Завілінський.
Вид на острів Джарилгач у Чорному морі. Це найбільший ненаселений острів в Україні, розташований у Каркінітській затоці в 7 кілометрах від Чорного моря. 25 квітня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Причорномор’я
Причорномор’я було другим регіоном, який відвідала наша команда у 2018 році. За декілька тижнів ми побували у Миколаєві та Одесі, а також у багатьох маленьких містечках і селах.
Етнічний бойко Михайло Халак разом із братами грає на музичних інструментах у традиційному бойківському колективі. Вони – нащадки бойків, що були депортовані з Західної України до села Зміївка на Причорномор’ї і залишилися там дотепер. 30 квітня 2018 року. Фото: Василь Салига.
Художник Володимир Бахтов у своїй майстерні в селі Парутине на Миколаївщині, поблизу історико-археологічного заповідника Ольвія. 5 травня 2018 року. Фото: Василь Салига.
Вид із коптера на вітроелектростанцію біля села Дмитрівка на Причорномор’ї. 7 травня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Діти на велосипедах їдуть через парк із покупками в селі Першотравневе. 8 травня 2018 року. Фото: Юрій Стефаняк.
Автомобіль у полі на території Тилігульського заповідника неподалік села Коблеве. 8 травня 2018 року. Фото: Юрій Стефаняк.
Скульптор Овнан Манукян із Одеси створює скульптуру з дерева за допомогою бензопилки. Загалом Овнан Манукян створив шість скульптур для міста. Бере активну участь у житті вірменської громади Одеси. 10 травня 2018 року. Фото: Юрій Стефаняк.
Відомий астроном, працівник Одеської обсерваторії Осман Шахруханов дивиться на небо у приміщенні Одеської обсерваторії. Свого часу вона працювала як Головна державна астрономічна обсерваторія Наркомосу України. 12 травня 2018 року. Фото: Юрій Стефаняк.
Трактор виорює поле неподалік горіхової ферми у селі Троїцьке на Причорномор’ї. 13 травня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Пам’ятники Леніну зібрані на страусиній фермі в селі Кременівка. 15 травня 2018 року. Фото: Юрій Стефаняк.
Страусина ферма у селі Кременівка на Миколаївщині. 15 травня 2018 року. Фото: Юрій Стефаняк.
Подніпров’я і Запоріжжя
Подніпров’я і Запоріжжя — регіон, який ми відвідали третім наприкінці весни 2018 року.
Вид на острів Хортиця і фортецю «Запорізька Січ» у Запоріжжі. 23 травня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Хортиця — найбільший острів на Дніпрі. Це унікальний природний та історичний комплекс. 2007 року Хортицю було названо одним із «7 див України». На території острова довжиною 12 км і середньою шириною 2,5 км є свої степи, луки, дубові та хвойні ліси. Найпопулярнішим об’єктом на острові є історико-культурний комплекс «Запорізька Січ», що відтворює атмосферу часів козацтва. Крім того, на острові є ще дев’ять селищ, в яких проживає дві тисячі людей.
Показовий виступ козаків на острові Хортиця. 23 травня 2018 року. Фото: Аліна Кондратенко.
Один із корпусів заводу «Запоріжсталь» у Запоріжжі. 24 травня 2018 року. Фото: Христина Кулаковська.
Заняття у музеї історії музичних інструментів «Барабанза» у Запоріжжі, яку створив Денис Васильєв. 25 травня 2018 року. Фото: Христина Кулаковська.
Унікальний гончар і активіст Сергій Горбань біля своєї майстерні у Дніпрі. 30 травня 2018 року. Фото: Христина Кулаковська.
Вид на набережну міста Дніпро під час заходу Сонця. 31 травня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Майстриня петриківського розпису показує свої малюнки на посуді. Петриківка, 1 червня 2018 року. Фото: Юрій Стефаняк.
Родина Кертулая Огли в Павлограді. Це промислове місто в регіоні Подніпров’я, яке є центром вугільного басейну Західного Донбасу. 2 червня 2018 року. Фото: Олександр Хоменко.
Стаття про ромів Павлограда вийшла на сайті Ukraїner.
Гончар Михайло Товстовус виготовляє глиняний посуд у студії авторської кераміки Pottery Park, розташованій у садибі в селі Шедієве. 2 червня 2018 року. Фото: Олександр Хоменко.
Олександр Начоса на моторолері та із рюкзаком Blackpack власного виробництва вирушає у справах із майстерні у Кременчуці, де роблять ці рюкзаки. 3 червня 2018 року. Фото: Олександр Хоменко.
Разом із другом Артемом Свергуном Олександр заснував підприємство із виготовлення високоякісних рюкзаків Blackpack, які експортують за кордон. Статтю про стартап читайте на сайті Ukraїner.
Учениця школи у Кропивницькому тче художнє полотно на уроці у народної майстрині Валентини Добровольської. 4 червня 2018 року. Фото: Олександр Хоменко.
Хлопці-пастухи випасають надвечір стадо кіз на фермі «Золота Коза» у селі Покровському на Запоріжжі. 4 червня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Дві дівчини спускаються канатною дорогою над Радоновим озером — затопленим колишнім гранітним кар’єром. 5 червня 2018 року. Фото: Олександр Хоменко.
Наддніпрянщина
Між Запоріжжям і Наддніпрянщиною ми мали невеличку перерву у зйомках і на три тижні занурилися у найбільш центральний регіон України, до якого належить і столиця — Київ. Втім, навколо було настільки багато історій, що ми вирішили зробити про Київ окремий цикл історій вже після основного кола експедицій.
Майстер-самоук Володимир Вавілов позує біля фантастичного автомобіля, створеного власноруч. 19 червня 2018 року. Фото: Катерина Акварельна.
Старий автомобіль FIAT Володимир придбав за 4 тисячі гривень, а в тюнінг авто вклав уже понад 300 тисяч гривень власних коштів. Шестиколісна машина нагадує зореліт, на даху якого зручно облаштувалася фігура Чужого. Цей диво-автомобіль має аж вісім вихлопних труб, колісні диски з підсвічуванням, а в салоні встановлено цілих п’ять телевізорів.
Центральний пляж у місті Біла Церква на річці Рось. Ця ріка вважається надмірно забрудненою і купання в ній не рекомендується. 20 червня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Дитина бігає на фермі «Бабині кози» у селі Галайки на Київщині. Підприємство працює з 2007 року. Сімейна ферма «Бабині кози» — це хобі, яке переросло в промислові масштаби і є прикладом успішного сімейного бізнесу. 20 червня 2018 року. Фото: Катерина Акварельна.
Майстер обробляє деку майбутньої гітари у майстерні фабрики Universum Guitar. 21 червня 2018 року. Фото: Катерина Акварельна.
Всі гітари фабрики Universum Guitar створені з урахуванням «золотого перетину». Майстри вважають, що це один з ключових факторів унікального звучання гітар. На українських гітарах грають Еліс Купер, Томмі Еммануель, Джон Патітуччі та багато інших відомих музикантів.
Вид із коптера на партерний амфітеатр і терасу троянд у Національному дендропарку «Софіївка» в Умані. 22 червня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Літня жінка відпочиває, ховаючись від дощу під парасолькою, сидячи на зрубі на території Буцького каньйону на Черкащині. 22 червня 2018 року. Фото: Катерина Акварельна.
Заняття школи гри на гармоніці у місті Жашків на Наддніпрянщині. 24 червня 2018 року. Фото: Катерина Акварельна.
Лелека гуляє територією просвітницько-розважального комплексу «Зерноленд» у селі Івківці Чигиринського району на Черкащині. Тут відвідувачі долучаються до всіх етапів зародження хліба, беруть участь у різноманітних майстер-класах та проходять квест. 26 червня 2018 року. Фото: Катерина Акварельна.
Провідник музею Олексій Трохимович та ідейник Назар Лавріненко у просвітницько-розважальному комплексі «Зерноленд» у селі Івківці Чигиринського району на Черкащині. 26 червня 2018 року. Фото: Катерина Акварельна.
Вид на готель «Слов’янський», або, як його ще називають, Блакитний палац при заході Сонця. Ця споруда збудована наприкінці ХІХ століття за проектом архітектора Владислава Городецького. 26 червня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Ревівська дамба між містом Світловодськ і селом Подорожнє. 29 червня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Ромська жінка тримає двох своїх дітей під час зустрічі в місті Золотоноша на Черкащині, в єдиному в Україні центрі «Діалог між поколіннями», де роми можуть отримати медичну допомогу, відпочити, попрати речі та прийняти душ. 6 липня 2018 року. Фото: Аліна Кондратенко.
Стаття про ромів Золотоноші вийшла на сайті Ukraїner.
Волинь
Волинь — регіон, який здебільшого асоціюється з Волинською областю, але цей історичний регіон значно більший. Це була п’ята експедиція цього року.
Хатинка рибалки в селі Старий Солотвин, посеред річки Коднянка, знята з квадрокоптера на початку лютого та на початку серпня 2018. Фото: Павло Пашко.
Поле і ящики для капусти у селі Хорохорин Луцького району з висоти пташиного лету. Це єдине село на Волині, де масово займаються полуничним бізнесом та вирощуванням пекінської капусти. 29 липня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Діти на коні з підводою їдуть дорогою неподалік Володимир-Волинського. 30 липня 2018 року. Фото: Дмитро Бартош.
Майстри склодувної студії Sweet Glass показують, як виготовляють трубки для куріння та інші вироби за унікальною технологією, при якій до високоякісного скла додається срібло найвищої проби. 31 липня 2018 року. Фото: Дмитро Бартош.
Учасник гурту «Один в каное» Ігор Дзіковський займається плоггінгом у лісі біля рідного міста Соснівка на Волині. Плоггінг — вид спорту, який поєднує в собі пробіжку і збір сміття, тобто одночасну турботу про здоров’я і екологію. 1 серпня 2018 року. Фото: Дмитро Бартош.
Майстер чорнодимленої кераміки Андрій Уляницький із дружиною у гончарній майстерні в місті Червоноград на Волині. 1 серпня 2018 року. Фото: Дмитро Бартош.
Літній чемпіонат України з санного спорту на єдиній в Україні санній трасі в Кременці, що на Волині. 4 серпня 2018 року. 4 серпня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Кременецьку санну трасу, довжина якої 1157 метрів, почали зводити у середині 1990-х рр. У 2004 році об‘єкт здали в експлуатацію.
Базиліка Святих Ігнатія Лойоли і Станіслава Костки, або Костел Єзуїтів у Кременці на Волині. 5 серпня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Нині ця базиліка перейменована на Церкву Преображення Господнього. Ця споруда в стилі пізнього бароко є найвищою будівля міста. За часів СРСР костел використовувався як спортивне приміщення навчального закладу.
Вид на Тараканівський форт із висоти пташиного лету. 5 серпня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Руїни унікальної військової споруди кінця 19 століття. Розташований форт біля міста Дубно, неподалік села Тараканів, Волинь. В стані бойової готовності форт перебував до 1908 року. Цікаво, що споруда й досі перебуває на армійському балансі.
Вид на Замок Острозьких у Старокостянтинові. 7 серпня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Це споруда XVI століття, збудована при злитті річок Случі та Ікопоті задля захисту навколишніх територій від татарських вторгнень. Замок був резиденцією князів Острозьких, від чого і отримав свою назву.
Вид на Монастир Кармелітів Босих у місті Бердичів на Житомирщині. Експедиція Ukraїner знімала цей відомий католицький собор XVII століття, повертаючись із Волині до Києва на відпочинок. 7 серпня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Слобожанщина
Слобожанщина — один із найбільших регіонів Сходу, до якого частково входить і регіон, що сформувався значно пізніше — Донбас, і усі Харківські і частково Сумські землі, регіон, звідки починалася радянська окупація, через що помилково досі часто саме Харків називають за радянським шаблоном «першою столицею», втім це регіон української самобутності, кобзарства, козацтва, крейдяних гір і сучасної архітектури.
Вид на Держпром і площу Свободи у Харкові. 23 серпня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Держпром — це перший радянський 13-поверховий хмарочос. Пам’ятка в стилі коструктивізму. Площа Свободи є найбільшою в Україні і п’ятнадцятим за величиною майданом у світі.
Вид із висоти пташиного лету на літаки Цивільного Повітряного патруля, які вилітають на чергування з аеропорту під Харковом. 25 серпня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Пілот Цивільного Повітряного патруля летить над Харковом. Один із головних напрямів роботи цього патруля — медична евакуація за допомогою авіаційної техніки. 25 серпня 2018 року. Фото: Сергій Свердєлов.
Кобзар Назар Божинський грає на харківському базарі, як у давні часи. 26 серпня 2018 року. Фото: Сергій Свердєлов.
Станція іоносферних досліджень, що у місті Зміїв під Харковом з висоти пташиного лету. 27 серпня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
До комплексу входить Інститут іоносфери в Харкові, радари некогерентного розсіювання, дводзеркальна параболічна антена та повноповоротна 25-метрова антена. Ці складні технічні споруди призначені для вивчення впливу радіовипромінювання на іоносферну плазму. Частково іоносферна станція працює і зараз.
Відвідувачі креативного простору D•R•U•Z•I у Костянтинівці на Донеччині займаються технічною роботою. 31 серпня 2018 року. Фото: Павло Пахоменко.
Статтю про простори взаємодії Костянтинівки читайте на сайті Ukraїner.
Кузня у Добропіллі. 1 вересня 2018 року. Фото: Павло Пахоменко.
Новоандріївське родовище каоліну, розташоване на північній околиці села Новоандріївка, що між Добропіллям і Дружківкою. 1 вересня 2018 року. Фото Павло Пашко.
Анна Тузова грає з дитиною у центрі для дітей з особливими потребами «Промінь» у Костянтинівці на Донеччині. 1 вересня 2018 року. Фото: Павло Пахоменко.
Статтю про простори взаємодії у Костянтинівці читайте на сайті Ukraїner.
Гончар Дмитро у Слов’янську. 2 вересня 2018 року. Фото: Павло Пахоменко.
Діти розважаються на спортивному майданчику, збудованому на кошти з міні-гранту, отриманому організацією «Творці історії» на облагородження міста Добропілля на Донеччині. 2 вересня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Статтю про простори взаємодії Добропілля читайте на сайті Ukraїner.
Активіст Максим Трунов розповідає журналістам проекту Ukraїner про створення скейт-парку для молоді на території кінотеатру «Дружба» у Лисичанську. 5 вересня 2018 року. Фото: Артем Галкін.
Стаття про простори взаємодії Лисичанська вийшла на сайті Ukraїner.
Жасин Іскондаров — старшина турецько-месхетинської громади у селі Васюківка, що поблизу Бахмута, відпочиває у себе вдома разом із сім’єю. 6 вересня 2018 року. Фото: Артем Галкін.
Вид на найбільший в світі радіотелескоп (УТР-2) розташований неподалік міста Чугуїв на Слобожанщині. Цікаво, що за площею цей радіотелескоп більший, ніж усі подібні радіотелескопи всієї планети разом узяті. 7 вересня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Портрет композитора Петра Чайковського авторства Надії Ходасевич-Леже, зроблений у техніці мозаїки, в експозиції в історико-художньому музеї у селі Пархомівка на Харківщині. 8 вересня 2018 року. Фото: Артем Галкін.
Горюнка Лукерія Кошелева зустрічає односельчанку на подвір’ї своєї хати у селищі Нова Слобода на Слобожанщині. Горюни — автохтонне населення Путивльщини, субетнос, який сформувався у цих краях у XVI столітті. 10 вересня 2018 року. Фото: Артем Галкін.
Галичина
Останнім, 16-м регіоном стала Галичина, хоч концентрація історій та локацій, напевно, найбільш насиченою була саме у цьому регіоні. Обирати між героями на Галичині нашій експедиції було по-справжньому важко.
Вид на Львівський національний театр опери та балету, а також на проспект Свободи — центральну вулицю Львова з висоти пташиного лету. 3 серпня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Олеський замок. Нині це відділ Львівської галереї мистецтв. 19 серпня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Вид на Олеський замок при заході Сонця. Це найстаріший замок Галичини. Пам’ятка архітектури та історії XIII-XVIII ст. Розташування замку на кордоні Литви і Польщі зумовило постійну боротьбу за нього та часті зміни власників. Вперше згаданий в історичних джерелах 1327 року.
Олеський замок відомий у польській історії тим, що 1629 року тут народився онук Даниловича, майбутній король Польщі Ян ІІІ Собєський, за часів правління якого замок отримав статус королівської резиденції. За СРСР в замку створили табір військовополонених, військові склади. Лише з 70-х років минулого століття розпочалося активне відновлення Олеського замку.
Лірник і скульптор Гордій Старух грає на лірі у своїй майстерні у Львові. 20 вересня 2018 року. Фото: Аліна Рудя.
Статтю про Гордія Старуха читайте на сайті Ukraїner.
Ведмідь у притулку «Домажир». Ведмежий притулок відкрився у жовтні 2017 року поблизу села Домажир, 15 км від м. Львів, Галичина. 20 вересня 2018 року. Фото: Аліна Рудя.
Ведмежий притулок — реабілітаційний центр, метою якого є допомога та порятунок ведмедів із притравлювальних станцій, пересувних зоопарків, цирків, готелів та ресторанів. Читайте більше в матеріалі про Домажир, що вже вийшов.
Мешканка центру ресоціалізації бездомних людей «Емаус-Оселя» у Винниках, що на Львівщині, гріється у променях Сонця. 21 вересня 2018 року. Фото: Аліна Рудя.
Майстриня народного мистецтва Дарія Альошкіна, яка відроджує давнє українське ремесло витинанки, позує на тлі своїх робіт у техніці витинанки. Львів, 23 вересня 2018 року. Фото: Аліна Рудя.
Радянська скульптура на подвір’ї Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики. 25 вересня 2018 року. Фото: Аліна Рудя.
Кінь пасеться на еко-фермі поблизу села Плоска на Львівщині, створеній ентузіастом Тарасом Суходольським. 27 вересня 2018 року. Фото: Артем Галкін.
Костел Різдва Пресвятої Богородиці — культова споруда, діючий храм Римсько-Католицької Церкви в Україні в м. Стрий, Галичина. 1 жовтня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Збудований у 1425 році. Костел неодноразово потерпав від пожеж, зазнав багато перебудов. Цікаво, що костел залишався діючим і у радянській часи і тому збереглося не тільки внутрішнє оздоблення, а навіть дерев’яні лави. На межі XVI і XVII ст. у костелі з’явився орган. Перша відома документальна згадка про нього написана у 1620 р.
Учасники ініціативи «Франківськ, який треба берегти», яка зокрема займається відновленням автентичних дверей міста, показують свою майстерню журналістам проекту Ukraїner. 4 жовтня 2018 року. Фото: Христина Кулаковська.
Захід Сонця над горою Парашка (Параска) — найвищою вершиною однойменного хребта у Сколівських Бескидах у Карпатах. Висота гори — 1268,5 м над рівнем моря. 6 жовтня 2018 року. Фото: Христина Кулаковська.
слайдшоу
Власник ранчо «Скарбова гора» Остап Лунь грає з конем у полі неподалік ранчо. 8 жовтня 2018 року.
Відвідувачі ранчо «Скарбова гора» у селі Лопушна Перемишлянського району їдуть на конях. На цьому ранчо розвинене кінне господарство і будь-хто може покататися на конях. 7 жовтня 2018 року.
Майстри виготовляють скульптуру Ісуса Христа в цеху Львівського керамічного заводу. 8 жовтня 2018 року. Фото: Катерина Акварельна.
Валерій Дідорак з Коломиї, що на Галичині. 9 жовтня 2018 року. Фото: Катерина Акварельна.
Валерій уже впродовж п’яти років майструє величезних прадавніх ящурів. Як виглядали, дізнавався з книг та інтернету. Коли про якісь частини тіла не вистачало інформації, використовував власну інтуїцію.
Люди йдуть по Театральній площі у Тернополі. 12 жовтня 2018 року. Фото: Павло Пашко.
Дівчина позує у борщівській вишиванці з колекції Віри Матковської — власниці найбільшої у світі колекції борщівських вишиванок, яка налічує понад півтори тисячі предметів одягу. 12 жовтня 2018 року. Фото: Катерина Акварельна.
Борщівську вишивку легко впізнати через особливо контрастні візерунки, виконані із активним застосуванням ниток чорного кольору.
Швейцарка Крістіна Лібергер тримає у руках ящики для збирання карпатських трав. 13 жовтня 2018 року. Фото: Катерина Акварельна.
Разом із іншими трьома жінками Крістіна заснувала на підкарпатських пагорбах у селі Потутори поблизу Бережан підприємство з виготовлення трав’яних чаїв «Приправи з Потутор». Грядки, де росте більшість трав, сушарка і приміщення для переробки знаходяться на території ферми. Інші трави збираються на полях підприємства або на природі навколо Потуторів в екологічно чистих місцях.
Зграя птахів летить у небі неподалік Бучача. 10 жовтня 2018 року. Фото: Катерина Акварельна.
