14 жовтня українці святкують День захисників і захисниць України, День козацтва та християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки збройних формувань. Цей день — особливий для всього нашого народу, адже він нагадує, що вільна демократична країна — найвища цінність суспільства. Не одне покоління українців виборювало свою волю і право на державність, і ми продовжуватимемо їхню справу, доки це буде потрібно. Під час повномасштабного вторгнення наші сили оборони збільшилися в рази. Щоби протистояти навалі ворога, до них приєдналися і люди мирних професій.
Сьогодні розповідаємо про лише деяких людей, які вирішили приєднатися до сил оборони. Це герої, про яких Ukraїner раніше випускав (чи ще випустить) історії як про науковців, підприємців чи культурних діячів, які творять Україну. Нині ж вони зі зброєю в руках захищають її.
Павло Нечитайло
Лідер музичного гурту «Пропала Грамота» й учасник дуету Zapaska, кандидат історичних наук, археолог, поет, дослідник старожитностей Поділля.
Із кінця лютого 2022 року служить в Силах ТрО.
Герой історії Ukraїner про археологічні дослідження в Кам’янці-Подільському, що вийде в майбутньому.
«За сльози діточі, за спалені хати, за всю цю пітьму рясну
Перетвори мене, Господи, на ракету крилату
І я полечу на Москву.»
Богдан Чабан
Підприємець, військовий, мав власний паб у центрі Донецька, а згодом і в Маріуполі, брав активну участь у розвитку відомого проєкту Veterano Pizza, а згодом заснував овочевий бізнес.
Бере участь у російсько-українській війні з 2014 року й досі захищає Україну від окупантів.
Герой історії Ukraїner про Маріуполь можливостей та випуску «Амбасадорів» про Київ.
«Ми воюємо з абсолютними нелюдами. Єдиний шанс на вільне та щасливе життя нашим дітям — це вибороти для них це право. Крім нас самих цього ніхто не зробе. Ми обов’язково переможемо, бо ми і є сили добра!»
Олександр Моісеєнко
Майстер техно арту та волонтер, який народився і виріс у Сєверодонецьку, робив металеві скульптури для міста і на волонтерських засадах із самого початку бойових дій на сході допомагав українським військовим ремонтувати бойову техніку.
Зараз теж допомагає з ремонтом, але вже у складі ЗСУ.
Герой історії Ukraїner про життя в Сєверодонецьку.
«Я не можу опускати руки. Не можу, тому що кожен день і вдень і вночі можуть подзвонити: «Сашко, треба!» І ми робимо. Робимо, тому що, як то кажуть, все буде Україна.»
Роман Акбаш
Запорізький екскурсовод, колишній креативний директор міського Музею історії зброї.
Після 24 лютого 2022 року пішов добровольцем у територіальну громаду Запоріжжя «Азов».
Герой випуску «Амбасадорів» про Запоріжжя, а також історії Ukraїner про культурний опір цього міста.
«Запоріжжя — це моя дуже-дуже велика любов… Це життя моє, в Запоріжжі я буду більш ефективним військовим, бо дуже добре його знаю і дуже багато мене знає тут людей.»
Роман Вінтонів
Український журналіст, сценарист, актор і музикант, якого українці впізнають його як Майкла Щура, ведучого випусків сатиричних новин, зокрема щотижневого дайджесту «Телебачення Торонто».
З початку російського вторгнення Роман — у лавах ЗСУ.
Герой випуску «Амбасадорів» про Долину і Вигоду, а також епізоду подкасту «Стилет чи Стилос» (текстова версія розмови з ним).
«З’являються думки, що, можливо, я буду більш корисний на інформаційному фронті. Треба про це подумати, але такого, щоб прям скучав і рвався туди — немає. Мені більш комфортно зараз зі зброєю в руках.»
Ахтем Сеітаблаєв
Режисер та актор театру і кіно, етнічний кримський татарин, директор «Кримського дому».
Із перших днів широкомасштабної війни Ахтем — у лавах тероборони.
Герой серії Ukraїner «Рідний Крим».
«Чому я тут? Заради дітей, заради себе. Я тут сьогодні заради того, щоб завтра не було соромно. Мене ніхто не кликав брати до рук зброю, але ти прагнеш робити максимум з того, що можеш. Нам необхідно пройти це випробування, щоб усвідомити прості, але фундаментальні речі: хто ти, чого бажаєш, за що можеш померти, і найголовніше — в ім’я чого ти хочеш жити?»
