Як підготуватися до можливого ядерного удару?

20 листопада 2022
Share this...
Facebook
Twitter

Світові лідери вже кілька місяців стурбовані тим, що Росія може завдати ядерного удару по території України. Така напруга спостерігається вперше з часів Карибської кризи 1962 року, коли Радянський Союз таємно розмістив свої ядерні ракети на Кубі й погрожував США. Спробуймо розібратися, наскільки імовірним є ядерний удар та як до нього можна підготуватися.

*
Матеріал містить посилання на російські сайти, переглянути їх можна через VPN.

Росіяни постійно міняють свою риторику про «ядерку»: то кажуть про «необхідність» і «вимушеність» застосування такої зброї, то відхрещуються від своїх намірів. Ще 21 вересня у своєму зверненні Путін казав, що це Захід влаштував «ядерний шантаж» і у разі загрози безпеці РФ росіяни будуть змушені використати ядерну зброю. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков 4 жовтня заявив, що Росія не збирається брати участь у «вправах із ядерної риторики». А 2 листопада Міністерство закордонних справ РФ опублікувало заяву, в якій зазначило, що ядерний удар можливий тільки як оборонний захід з боку РФ. А також закликало країни ядерної «п’ятірки» (США, Росію, Велику Британію, Францію й Китай) працювати над недопущенням застосування такої зброї й розгортання ядерної війни, в якій, за словами РФ, «нє может бить побєдітєлєй». 

Українська ж влада вважає сценарій застосування ядерної зброї малоймовірним і вкотре нагадує, що Путін маніпулює й намагається змусити грати за його правилами. Таку думку озвучив речник Головного управління розвідки Міністерства оборони Андрій Юсов в етері національного телемарафону. Один з експертів американського Інституту вивчення війни Мейсон Кларк також вважає, що РФ намагається змусити українців відступити, а західних партнерів — відмовитися від допомоги українській армії.

Телемарафон
Багатогодинна або багатоденна телевізійна безперервна трансляція з благодійною, політичною або іншою метою. Український інформаційний телемарафон «Єдині новини» почав мовлення з 26 лютого для оперативного висвітлення новин і запобігання російській пропаганді.

Проте, живучи з такою непевною країною-сусідкою як РФ, краще мати план дій на випадок, якщо Путін зі свого бункера таки вирішить натиснути на ядерну кнопку.

У цьому випадку згодиться досвід, який кожен із нас більшою чи меншою мірою має після 24 лютого: не панікувати, тверезо оцінювати ситуацію і «не вестися» на російські провокації. Світова історія вже знає випадки, коли люди переживали жахливі ядерні катастрофи. Наприклад, після ядерного бомбардування в Хіросімі та Нагасакі (6 і 9 серпня 1945 року відповідно) деякі японці змогли вижити й відновили майже вщент зруйновані міста. Ці історії дають не тільки надію, а є реальними прикладами того, що ядерний удар не обов’язково стане кінцем світу.

Щоб правильно підготуватися, потрібно також розуміти, які небезпеки несе ядерний вибух:

– світлове опромінення (може пошкоджувати зір);
– електромагнітний імпульс (може спричинити масові вимкнення електроенергії та пошкодити електрообладнання);
– ударна хвиля (спричиняє руйнації і травми);
– вогняна куля та хмара (викликає опіки, травми і пожежі);
– проникаюча радіація й радіоактивні опади (у великій кількості призводять до виникнення променевої хвороби).

До впливу кожного з цих чинників можна підготуватися й убезпечити себе.

Як діяти в разі ядерного удару

Вичерпну інструкцію з алгоритмом дій у різних випадках сформував Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки. Вона передбачає різні сценарії, якими Росія шантажує Україну — ядерний удар, аварія на ЗАЕС, «брудна бомба». Покроково описані дії підходять під кожен із випадків і допоможуть врятувати життя. Головне правило — дійте чітко та швидко. Як би це не було складно — постарайтеся якнайшвидше вгамувати емоції, бо паніка — головний ворог, який відбирає дорогоцінний час. Не нехтуйте сигналом повітряної тривоги, почувши його — одразу прямуйте в укриття та чекайте офіційних повідомлень від влади. Про загрозу також повідомлятиме ДСНС через сповіщення на телефоні та трансляції на радіо й телебаченні. Після цього оперативну інформацію можна буде знайти на офіційних сайтах і в соцмережах ДСНС, Генштабу, поліції та місцевої влади.

«Брудна бомба»
Суміш радіоактивних речовин і вибухівки, під час детонації якої радіоактивні речовини поширюються вибуховою хвилею. Така бомба забруднює відносно невеликі площі, але не чинить такої загрози, як ядерна зброя.

Що варто мати вдома та в укритті на випадок ядерного вибуху

1. запас їжі, питної та технічної води, а також корму для хатніх тварин у герметичних ємностях мінімум на 72 години;
2. радіо на батарейках, щоб мати доступ до інформації та вказівок уряду, якщо будуть перебої із інтернет-покриттям;
3. засоби індивідуального захисту:
– протигази та (або) респіратори FFF2 і FFF3 (також підійдуть протипилові тканинні маски або ватно-марлеві пов’язки, виготовлені самостійно)
– спеціальні окуляри, що щільно прилягають до обличчя
– навушники (бажано тактичні, проте підійдуть і звичайні, а також беруші)
– гумові рукавички
– захисний одяг;
4. комплект змінного одягу зі щільної тканини та пара змінного взуття;
5. дозиметр;
6. поліетиленові пакети (підійдуть сміттєві на зав’язках);
7. заряджені павербенки;
8. ліхтарики;
9. чисті ганчірки або тканини для герметизації приміщень;
10. мило, вологі серветки.

Важливо: це базовий набір речей, які можуть знадобитися під час ядерної атаки, тому варто врахувати особливості вашого здоров’я й подбати про наявність ліків та інших необхідних вам речей (наприклад, змінних лінз для очей, інгалятори при бронхіальній астмі тощо).

Сценарій 1. На вулиці

– Якщо побачили спалах, одразу відверніться, щоб не отримати опіків очей та зберегти зір.
– Ляжте на землю ногами у бік вибуху, обличчям донизу, руки підкладіть під себе. Найкраще підійде заглиблення або виступ, за яким можна сховатися від ударних хвиль.
– За можливості прикрийте вуха навушниками, а рот і ніс — маскою, одягом чи хусткою.
– Після двох вибухових хвиль швидко перейдіть в укриття. Якщо поруч немає спеціально обладнаного сховища, підійде підвал або центр великих бетонних будівель із мінімальною кількістю вікон та дверей.

Сценарій 2. У дорозі

– Не дивіться на ядерний спалах. 
– Зупиніть транспортний засіб на безпечній ділянці дороги. 
– Перекрийте потік повітря ззовні: закрийте вікна, люк, пічку вологою тканиною. 
– Закрийте голову руками й опустіть лікті на коліна. 
– Закрийте ніс і рот маскою, одягом або хусткою. За можливості прикрийте вуха навушниками. 
– Знайдіть найближче укриття та стежте за офіційними розпорядженнями щодо подальших дій.

Якщо перебуваєте в укритті

– Зніміть верхній одяг, у якому ви були в момент ядерного вибуху (на ньому осяде радіоактивний пил), щоб зменшити опромінення тіла. Одягніть рукавички й щільно запакуйте брудний одяг в поліетиленовий пакет.
– Упевніться, що заражене повітря з вулиці не потрапляє у приміщення. Максимально загерметизуйте простір ганчірками. Вимкніть кондиціонери й обігрівачі.
– Протріть усі поверхні вологою ганчіркою в гумових рукавичках.
– Не торкайтеся голіруч інших людей чи будь-чого, що може бути зараженим. За можливості (якщо ваше укриття обладнане водопроводом) прийміть душ або протріть всі відкриті ділянки тіла милом і водопровідною водою, якщо не було офіційних заборон на її використання.
– Переодягніться у чистий одяг. Бажано, щоб він був зі щільної тканини. Брудний одяг запакуйте у поліетиленовий пакет і щільно зав’яжіть.
– Знайдіть офіційне джерело інформації, щоб отримувати актуальні сповіщення про ситуацію. Перебувайте в укритті 24 години, якщо не було додаткових повідомлень щодо переміщення чи евакуації.

Якщо у вас є діти й вони опинилися в іншому місці

Якщо на момент ядерного вибуху діти опинилися в іншому місці, наприклад, у школі чи дитсадку, не намагайтеся забрати їх. Так ви наражатимете на небезпеку себе, дітей та інших людей. Дізнайтеся у працівників закладу заздалегідь, чи є у них план дій і все необхідне на випадок ядерного удару. Так ви зможете прийняти виважене рішення — продовжувати навчання в закладі чи дистанційно.

Як допомогти домашнім тваринам

– Якщо ви разом зі своєю тваринкою опинилися на вулиці під час ядерного вибуху, закрийте і їй ніс та рот маскою, тканиною або одягом. 
– Заберіть улюбленця з собою в укриття й не випускайте назовні, поки не буде офіційного дозволу виходити на вулицю. 
– Ретельно протріть тварину вологою тканиною (або, якщо є змога, покупайте у водопровідній воді), щоб на шерсті чи шкірі не залишилося слідів зараження. Тканину чи губку, якою мили тварину, щільно запакуйте в поліетиленовий пакет і зав’яжіть.
– Якщо ви були на вулиці, а тварина в укритті, не торкайтеся її, поки не помиєте руки й не зміните свій одяг. 
– Давайте своєму улюбленцю тільки ту їжу та воду, яка була герметично запакована.

Важливо: поліетиленові пакети з опроміненим одягом та взуттям — це небезпечні відходи, тому їх у жодному разі не можна викидати до загального сміття. Детальні вказівки з утилізації таких відходів потрібно очікувати від ДСНС або від місцевих органів влади.

Коли приймати калій йодид

Калій йодид — це препарат для профілактики захворювань щитоподібної залози. Його рекомендують приймати під час ядерно-технічних аварій для запобігання опроміненню  і тільки після офіційного повідомлення. В інших випадках він може зашкодити організму (наприклад, в разі застосування «брудної бомби»).

Дозування:

– немовлята (від народження до 1 місяця) – 16 мг;
– діти (від 1 місяця до 3 років) – 32 мг;
– діти (від 3 до 12 років) – 62,5 мг;
– підлітки (від 12 до 18 років) та дорослі (до 40 років) – 125 мг.

Людям від 40 років або тим, в кого є порушення щитоподібної залози, йодна профілактика не потрібна.

Пам’ятайте, найголовніше — бути готовими до будь-якого сценарію і залишатися спокійними. Заздалегідь подбайте про всі можливі запаси, мапу найближчих укриттів і поділіться інформацією з рідними та друзями.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка:

Софія Панасюк

Шеф-редакторка:

Аня Яблучна

Редакторка:

Олена Задворна

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик