Чому Україні потрібно більше зброї?

Share this...
Facebook
Twitter

Повномасштабна війна посеред європейського континенту у XXI столітті стала несподіванкою для цивілізованого світу. Якийсь час політики різних країн ціпеніли з нерозуміння ситуації, страху перед РФ і нерішучості допомагати Україні. Проте коли міжнародна спільнота побачила опір українців і злочини російської армії, то стала допомагати Україні — оборонною і згодом наступальною зброєю. Часом і дотепер проросійські політики просторікують, нібито збільшення постачань провокуватиме Путіна й російську армію на жорстокіші дії. Українці ж розуміють і щодня доводять світові: для встановлення миру (а цього не може бути без перемоги України) нам необхідне важке озброєння.

Із 24 лютого 2022 року до підтримки української армії технікою та зброєю долучилося принаймні 50 країн. Серед них Австралія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Північна Македонія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швеція, Японія. І якщо лідери деяких країн вагалися щодо допомоги зброєю, то після візиту в Україну, де вони на власні очі побачили наслідки воєнних злочинів Росії, їхня думка змінилася. Попри це, за словами заступника міністра оборони України із закупівель Дениса Шарапова, станом на 17 червня допомога від міжнародних партнерів покриває приблизно 10−15 % від реальних потреб української армії.

Звільнити українську землю від окупантів. Хто проти?

У світовому інфопросторі подекуди витає думка, що Україна вже занадто мілітаризована, а отже, ще більше дратує Путіна. Тому, наприклад, уряд Угорщини не планує долучатися до європейських поставок озброєння, бо боїться, що це зробить угорців, які проживають на Закарпатті, однією з цілей російських обстрілів. Американський політолог Райан Менон у своїй злощасній квітневій статті для The Guardian прогнозував катастрофічні наслідки через підтримку України: мовляв, російська агресія посилиться, а отже, збільшаться жертви серед українського населення; зросте потік біженців; а ще Росія «нанесе удар у відповідь» по дружніх до України державах.

Деякі європейці занепокоєні підвищенням цін на енергоносії, спричиненим війною, ще інші радять Україні сісти за стіл перемовин і поступитися територіями нібито заради швидшого закінчення війни й настання миру. Проте прихильники такого «пацифізму» не помічають головної причини війни: імперських амбіцій росіян і бажання захопити якомога більше колоній.

Хтось готовий донатити, але тільки на гуманітарні потреби, побоюючись мілітаризації світу (зокрема таку позицію висловлюють європейські феміністки, тоді як українські називають це ігноруванням об’єктивної реальності та привілеєм зберігати нейтралітет, якого Україна та її громадяни не мають, якщо хочуть залишитися живими).

Також є проблема з міжнародними благодійними фондами: не завжди гроші, які туди переказують, дійсно в потрібний момент доходять до своїх адресатів. Огляд Humanitarian Outcomes (організації, яка допомагає покращити роботу гуманітарних місій по всьому світу завдяки залученню науковців, технологій та інновацій) показав, що з лютого на гуманітарні потреби України люди з усього світу задонатили в міжнародні організації (ЮНІСЕФ, Міжнародний комітет Червоного Хреста тощо) понад 2,15 мільярда фунтів стерлінгів, проте 85 % цієї суми станом на травень не надійшли в Україну. В організації пояснюють, що це спричинено внутрішньою бюрократією та аномальністю ситуації. Натомість локальні організації закривають велику частку гуманітарних потреб в Україні, більшість з них регулярно звітує про свої витрати. Наприклад, Червоний Хрест України з 24 лютого допоміг більш ніж 4 мільйонам українців. А благодійний фонд «Голоси дітей» лише за червень допоміг 6200 переселенцям із продуктовими наборами. Інформаційна платформа Support Ukraine Now зібрала перелік організацій і фондів, що допомагають Україні за різними напрямками.

Міфи про озброєння України

Люди, які виступають проти допомоги українцям зброєю, зазвичай апелюють до аргументів, які насправді є міфами. Розгляньмо, де там порушені причинно-наслідкові зв’язки.

«Збільшення воєнної допомоги Україні розізлить Путіна та його армію й породить ще більше насилля!»

Це теза російської пропаганди, яка намагається залякати світ і змусити країни не постачати зброю Україні. Насправді ж допомога українській армії допоможе зберегти життя й мирному населенню: добре забезпечений батальйон може захистити населений пункт, людям із нього не доведеться втікати, а отже, і не доведеться шукати гуманітарну допомогу та прихисток. Ще більше зброї потрібно, щоби звільнити тимчасово окуповані українські території, щоби їхні мешканці могли згодом туди повернутися.

Єдина зброя, яка несе ще більше насилля, — російська. І реальність вже неодноразово доводила, що російські війська можуть вчиняти злочини і теракти проти українців без приводів.

«Путін може застосувати ядерну зброю. Ми маємо йти на його умови й розв’язувати проблему через домовленості».

Більш як 140 днів повномасштабного російського наступу та багатовікова світова історія довели: концепція задобрення диктатора не працює. Росіяни ігнорують міжнародне право, а також не дотримуються власних укладених ними ж домовленостей: 2014 року РФ захопила частину території України, блокувала перемовини й систематично порушувала міжнародне законодавство, зокрема й Будапештський меморандум, за умовами якого мала бути гарантом безпеки України. Останні 30 років історії свідчать, що Росія ледь могла прожити без війн, які сама ж і провокувала. А домовленості вона використовує як спосіб послабити противника, а не вирішити конфлікт.

У РФ дуже люблять шантажувати світ — енергоносіями, продуктами, міграційною кризою — а тепер ще й погрожувати ядерною зброєю. Коли США та союзники висловилися щодо наслідків, які чекають на Росію, якщо Путін наважиться її застосувати, кремлівський запал затих.

«Ми не маємо допомагати зброєю, якщо не хочемо третьої світової війни».

Зараз Україна бореться за безпеку світу і Європи зокрема, адже експансивні амбіції росіян безкраї. РФ погрожує Польщі «нейтралізувати потенційні загрози», якщо остання збільшить присутність військ НАТО, і попереджає, що Фінляндія та Швеція можуть стати воєнними цілями для Росії після приєднання до Північноатлантичного альянсу. Кремль погрожує Литві, готовий «захищати» інтереси росіян у Молдові, ігноруючи суверенітет інших країн і протиставляючи себе цивілізованому світу. А враховуючи гібридний характер сучасних воєн, росіяни намагаються розхитувати ситуацію в інших країнах ще до застосування військової техніки: через ту ж енергетичну кризу, пропаганду, спроби впливати на демократичні вибори тощо.

Тому, забезпечуючи Україну зброєю й тим самим наближаючи поразку Росії в загарбницькій війні, інші країни захищають власну незалежність, зберігають життя своїх солдатів і мирного населення.

«Ця війна ніяк не впливає на світ, вона локальна».

Наслідки російської експансії відчутні вже зараз: світ переживає продовольчу кризу, спричинену блокуванням українських портів. Через крадіжку зерна, замінування Чорного моря та загрози російських обстрілів держави, що потребують продовольства, не можуть його отримати. Важке озброєння допоможе деокупувати території (у тому числі — поля) та відновити українцям доступ до портів.

«Українці не вміють користуватися західною зброєю».

Українська армія відмовляється від радянського озброєння та готова переходити на зброю натівського зразка, повідомив ще у квітні Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний. Ба більше: українська армія має отримати озброєння якомога швидше, щоби перейти в контрнаступ та звільнити окуповані території, а отже — завершити війну. Для закриття нагальних воєнних потреб українські військові можуть використовувати радянську техніку, залишки якої є в багатьох країнах Європи (за даними Wall Street Journal, Велика Британія купує таку зброю для України в Болгарії та Словаччини).

Українські військові мотивовані, вони навчаються швидше, ніж передбачено. Про це говорив, зокрема, командувач Сухопутних військ ЗС США в Європі генерал-лейтенант Фредерік Бен Ходжес. У деяких випадках бійці навіть освоюють принципи роботи техніки самостійно, без навчань. ЗСУ ще до повномасштабної опанували близько 300 натівських стандартів.

Стандарти НАТО
Документи Альянсу (усього близько 1200 одиниць), направлені на забезпечення оперативної та технічної сумісності сил оборони.

Як допомогти українській армії

Віра в українську армію — це важливо, але перемога потребує безпосередніх дій і допомоги з озброєнням зокрема. На щастя, долучитися може кожен. Литовці зібрали 5 мільйонів євро за 3 дні, щоби купити «Байрактар» для української армії. Приклад Литви надихнув поляків, які з 28 червня теж збирають на турецький безпілотник для українців. Не обов’язково збирати мільйони, навіть маленькі донати наближають перемогу.

– Долучайтеся до флешмобу ArmUkraineNow. Засновники ініціативи вважають, що слід нагадувати урядам різних країн долучатися до озброєння української армії. Ініціатива також допомагає залишати війну в Україні в полі суспільного зору й нагадувати, що українці потребують підтримки. Для участі потрібно викласти фото з гештегом #ArmUkraineNow.

SaveUAlist — ініціатива, яка зібрала всі відповіді на запитання про зброю для України, коментарі світових експертів та українських політиків. Ознайомтеся з потребами України та не забудьте поширити серед знайомих.

– Виходьте на мітинги із закликами до своєї влади підтримувати Україну.

– Надсилайте донати на спецрахунок Національного банку України на допомогу армії.

– Донатьте в перевірені волонтерські фонди, які підтримують армію України: Повернись живим, Благодійний фонд Сергія Притули, Razom For Ukraine, KOLO.

– Робіть репости інформаційних кампаній, зборів грошей на потреби української армії в соціальних мережах та розповідайте друзям, чому важливо підтримати українську армію.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка:

Софія Панасюк

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка:

Анастасія Сєрікова

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик