Що бомблять російські війська?

Share this...
Facebook
Twitter

З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України Міноборони країни-агресора неодноразово заперечувало руйнування цивільної інфраструктури. Від Росії звучать заяви, що в Україні вони обстрілюють лише військові об’єкти і не завдають жодних ракетно-авіаційних та артилерійських ударів по містах і селах. Але з перших днів війни ми бачимо, що це не так. Російські війська обстрілюють житлові квартали, школи, лікарні, пологові будинки, дитсадки, культурні пам’ятки тощо. І це не одиничні випадки — такі обстріли є систематичними.

Українські міста обстрілюються з території Росії, Білорусі, тимчасово окупованих Криму та Донбасу, а також із Чорного моря. У війні з Україною Росія використовує широкий арсенал зброї: бомби, ракети, бортове озброєння літаків і гелікоптерів, різноманітну артилерію («Гради», танки, міномети тощо). За даними Пентагону, на кінець четвертого тижня війни на територію України Росія випустила понад 1200 ракет. Міністерство оборони України зафіксувало запуск 467 ракет по українських населених пунктах. Така різниця в даних зумовлена тим, що до 60% випущених ракет не потрапляє в ціль. Вони долітають туди, де їх не змогло виявити Міноборони України.

Для ракетних ударів Росія здебільшого використовує крилаті ракети морського базування «Калібр» та балістичні ракети наземного базування «Іскандер». «Калібр» має дуже високу швидкість і потужний боєзаряд та може вражати об’єкти на відстані до 2500 км. Ці ракети можуть влучати як по кораблях і підводних човнах, так і по наземних об’єктах, зокрема цивільних (наприклад, площа Свободи у Харкові, місцевість неподалік Обухова тощо). «Іскандер» попри менший радіус дії є потужнішою зброєю, ніж «Калібр», і потенційно може нести ядерні боєголовки. «Іскандерами» ворог наносив удари по житлових масивах Харкова, Житомира, Києва тощо.

Не гребує Росія і зброєю, яка заборонена міжнародними конвенціями, як-от фосфорними чи касетними бомбами. Фосфорні бомби викликають тяжкі і болісні каліцтва. Пожежа внаслідок їхнього вибуху розповсюджується на велику площу і складно гаситься. Фосфорні бомби РФ були зафіксовані в Ірпені та Краматорську. Касетні боєприпаси складаються із сотень вибухонебезпечних малих бойових елементів, які можуть розлітатися на дуже велику територію. Деякі з касетних бомб вибухають не одразу і залишаються на землі, несучи загрозу вибуху в майбутньому. Розслідувачі Bellingcat зафіксували застосування цієї зброї поруч зі школами, лікарнями і в житлових районах Харкова, біля Одеси і Херсона.

Росіяни бомблять медичні заклади

Український центр охорони здоров’я інформує, що за місяць повномасштабної війни вже щонайменше 97 медичних закладів зазнали обстрілів (8 з них — зруйновані повністю). Найбільше постраждала Київська область: там російські військові обстріляли 21 медичний заклад. 17 випадків зафіксовано у Харківській області та 14 — у Луганській. Щонайменше 36 медичних працівників уже поранено і 11 — вбито.

Потрапляння російських снарядів у медичні заклади не є випадковими. Обстріл пологового будинку та дитячої лікарні в Маріуполі 9 березня є підтвердженням цьому. І хоча представник Міноборони Росії заперечував цей авіаудар, глава її МЗС Лавров визнав це бомбардування армією РФ. Він аргументував це тим, що в пологовому будинку нібито розташовувалась база батальйону «Азов».

Та на фото з розбомбленого пологового будинку зображені породіллі, медперсонал, діти. На одному з них була вагітна дівчина на ношах. Ця світлина розлетілась по світових медіа. Жінка загинула разом із ненародженою дитиною через декілька днів. Крім цих жертв, внаслідок обстрілу загинуло щонайменше троє людей, серед них одна дівчинка, також є 17 постраждалих. Нині Маріуполь у блокаді і перебуває в гуманітарній катастрофі.

Російські окупанти обстріляли лікарню у Василівці, що на південь від Запоріжжя. Постраждав хірургічний і санітарний відділи. Внаслідок цього загинуло щонайменше троє людей, четверо зазнали тяжких поранень. Колектив лікарні продовжує надавати медичну допомогу населенню Василівської громади, та лікарня не може працювати сповна.

Російські військові обстріляли Оскільський психоневрологічний інтернат на Харківщині. На момент обстрілу там було 330 людей, більшість із них — люди похилого віку та люди з інвалідністю. Постраждалих немає, бо всі перебували в укритті під час обстрілу.

Ще один психоневрологічний інтернат потрапив під артилерійський удар окупантів у Пущі-Водиці. Постраждалих немає, підопічні інтернату та персонал були евакуйовані до безпечного місця.

У Києві збили крилату ракету над дитячою лікарнею «Охматдит». Постраждалих немає.

Під обстріли збройних сил Російської Федерації потрапила і Миколаївська обласна онкологічна лікарня. Зі слів начальника обласного управління охорони здоров’я Максима Безносенка, обстріли не завдали великої шкоди будівлі.

— Якщо Росія бачить в онкологічних хворих рівного собі супротивника, який несе загрозу — вона не просто хвора, вона вже в агонії. І це — єдине, що може нас тішити в таких обставинах.

Росіяни бомблять освітні заклади

На четвертому тижні війни в Україні внаслідок артилерійських і ракетно-авіаційних обстрілів більше 70 навчальних закладів повністю зруйновано, понад 490 — пошкоджено. Такі числа надає Міністерство освіти і науки. Для фіксування даних про зруйновані і пошкоджені заклади освіти МОН створило сайт, де зібрана вся інформація. Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет зазначає:

— Виходить, керівництво РФ боїться наших дітей і батьків, вони бояться не тільки наших сильних і відважних військових, а й освітян і науковців. Так, ми дійсно сильні, ми обов’язково переможемо та відбудуємо наші заклади освіти.

Найбільше пошкоджених освітніх закладів у Донецькій області (понад 140), а також у Київській, Миколаївській і Житомирській (понад 40 у кожній). А в Харківській повністю зруйновано вже близько 50 навчальних закладів. До того ж понад 60 навчальних закладів пошкоджено лише у столиці.

Багато шкіл руйнують російські ракети. Так, під час чергової російської атаки ракета рознесла половину школи № 25 в Житомирі. У Василькові на Київщині одна з ракет влучила у школу-інтернат І-ІІ ст. Також внаслідок російського ракетного удару зруйновано школу в місті Мерефа на Харківщині.

Крім того, багато шкіл потрапляють і під авіабомбардування російськими окупантами. У селі Зелений Гай на Миколаївщині через влучання авіабомби будівля загорілась і зруйнувалась. Внаслідок обстрілу сім людей загинуло, троє постраждало. Ще одну авіабомбу російські окупанти скинули на школу мистецтв №12 в Маріуполі. Будівля зруйнована, а під завалами опинилися мирні люди. Там ховалося близько 400 маріупольців — жінки, діти, люди похилого віку. Інформація про кількість постраждалих уточнюється.

Російські боєприпаси руйнують не лише школи. Під обстріли потрапила будівля Національного університету імені Каразіна в Харкові. Через це постраждали два корпуси вищого навчального закладу. Від вибуху ударною хвилею знесло вікна на фасаді будівлі. Постраждалих серед людей немає. А в Чернігові ворожа армія обстріляла один з корпусів національного університету «Чернігівська політехніка».

У місті Ізюм (Харківська область), що нині переживає гуманітарну катастрофу, російські окупанти обстріляли серед іншого і вечірню школу. Тепер від неї залишились суцільні руїни.

Внаслідок ракетно-авіаційного удару по Чернігову був пошкоджений дитячий садочок № 72. Ракета потрапила на другий поверх будівлі, у спальню однієї з груп. Постраждалих немає, тому що з початку війни діти не відвідували садочок. Від обстрілів російськими окупантами постраждав також дитячий садочок в Сєвєродонецьку (Луганська область). В нього зруйнований дах та перебита тепломережа.

Відповідальність за руйнування цивільних об’єктів

За час повномасштабної війни ми є свідками того, як Росія свідомо і системно порушує норми міжнародного гуманітарного права, вчиняючи воєнні злочини. Росіяни прямо порушують статтю 25 Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі. Вона забороняє атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинки чи споруди. За місяць повномасштабної війни внаслідок постійних обстрілів у Харкові зруйновано понад 900 житлових будинків, а в Маріуполі знищено або пошкоджено понад 80 % міської інфраструктури. І ці цифри продовжують зростати.

До того ж Росія — одна зі 190 держав-учасниць Женевських конвенцій про захист жертв війни. Це чотири взаємопов’язані договори, які містять обмеження щодо жорстокості під час збройних конфліктів.

Обстрілюючи лікарні, РФ порушує статтю 18 Женевської конвенції про їхній захист. Від цього страждають і гинуть невинні люди, які не отримують своєчасну і повноцінну медичну допомогу.

Вбиваючи цивільне населення, РФ порушує Додатковий протокол I до Женевських конвенцій, який забезпечує повагу й захист цивільного населення та об’єктів. На кінець третього тижня війни Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 2149 випадків загибелі або поранення цивільних осіб в Україні: 816 загиблих і 1333 поранених. Станом на 25 березня внаслідок воєнних дій загинуло 135 дітей, поранено понад 184. Та ці дані не є остаточними, оскільки важко отримати інформацію з місць, які активно обстрілюються ворожою армією, та тимчасово окупованих територій.

Стаття 3 Конвенції про захист цивільного населення гарантує гуманне ставлення до осіб, які не беруть активної участі в бойових діях. Армія РФ порушує і її: застосовує насильство і залякування на тимчасово окупованих територіях, морить людей голодом і холодом або просто розстрілює беззбройних, не дозволяє забрати й поховати тіла загиблих тощо. Також у ЗМІ ширяться повідомлення про зґвалтування українок російськими солдатами на окупованих територіях. Офіс генпрокурора лише починає їх фіксувати: російському військовослужбовцю винесли першу підозру про зґвалтування.

Стаття 47 IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі забороняє мародерство. Стаття 28 цієї ж конвенції забороняє мародерство у місті, навіть якщо його взяли штурмом. З перших днів війни російські солдати грабують відділення банків, продуктові магазини тощо. Мародерство серед російських військових набирає небачених масштабів. В телефонних розмовах зі своїми рідними, які фіксує українська розвідка, росіяни хваляться краденим в Україні.

Штурм Грозного

Це відбувається не вперше. Воєнні злочини Росії в інших країнах

Росія не вперше вчиняє такі злочини. Особливою жорстокістю російських військових запам’яталася Друга чеченська війна 1999-2009 років. Тоді армія Російської Федерації була особливо нещадною щодо цивільного населення. Вона влаштовувала розстріли, бомбардувала житлові квартали, ґвалтувала жінок і вбивала після цього, мародерила населені пункти по декілька разів. Проводились «зачистки» населених пунктів: внаслідок однієї з них було розстріляно 56 мирних жителів в селищі Нові Алди і прилеглих районах міста Грозного. Під час Другої чеченської війни безпечні гуманітарні коридори для евакуації цивільного населення були повністю відсутні. Російські військові обстрілювали з артилерії і завдавали ракетно-бомбових ударів по них. За час війни загинуло понад 125 тисяч мирних жителів.

Фото: Chris Hondros.

Під час російсько-грузинської війни 2008 року російські солдати теж вчиняли воєнні злочини. Серед них — умисні обстріли населених пунктів, знищення цивільної інфраструктури, негуманне ставлення до цивільного населення, знущання над військовополоненими, знищення культурної спадщини Грузії. Ця п’ятиденна війна забрала життя 850 людей, поранення отримали близько двох тисяч осіб.

У 2015 році Російська Федерація втрутилась у війну в Сирії, ставши на бік Башара аль-Асада. Її метою було збереження влади в руках тирана. Режим Асада та його союзниця Росія практикували навмисну стратегію оточення, облоги та блокування доступу цивільних людей до ліків, їжі, товарів першої необхідності та гуманітарної допомоги. Тоді російська армія завдавала авіаудари по мирному населенню і цивільній інфраструктурі. Від цього страждали непідконтрольні Башару аль-Асаду території Сирії. Щоб збільшити втрати серед цивільного населення, Росія застосовувала практику «подвійного удару». Після першої атаки російські військові чекали, щоб на допомогу постраждалим прийшли рятувальники й небайдужі люди. Тоді вони завдавали повторний удар по цих людях. Армія РФ умисно атакувала госпіталі, лікарні та інші цивільні об’єкти. Загалом на кінець 2017 року, спостерігачі нарахували 817 атак російських військових на життєво важливі цивільні об’єкти, зокрема 141 випадок атак на медичні установи. Станом на кінець 2017 року внаслідок дій російських військовослужбовців загинуло більше п’яти тисяч цивільних людей.

«Відповідальність за воєнні злочини для російських військових неминуча», — наголосив в одному зі своїх звернень Володимир Зеленський. Офіс Генерального прокурора задокументував уже тисячі воєнних злочинів в Україні, які вчинила російська армія і розпочав кримінальне провадження по них. В Україні створений сайт, де можна подати докази воєнного злочину, задокументувавши їх. Вони використовуватимуться для притягнення Росії до відповідальності в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Авторка:

Ольга Гах

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка:

Марія Горбач

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик