Український бізнес, який роками працює на ринок Європи та США, відіграє чималу роль для держави, адже підтримує її не лише податками, а й представництвом на світовій бізнес-арені. Досвід 2022 року показав, що навіть попри широкомасштабну російську агресію, українські компанії залишаються надійними партнерами, волонтерять для ЗСУ та по-своєму включаються до боротьби проти загарбника. Про UnderDefense, Petcube, iLogos Game Studios — міжнародні компанії, засновані українцями, дізнавайтеся у нашому матеріалі.
Український опір російській агресії без перебільшення називають народною війною. Люди, організації, бізнеси допомагають державі та Силам оборони всіма можливими ресурсами: грошима, ресурсами, навичками тощо. Цінною в сучасному протистоянні є, зокрема, кваліфікація айтівців. У цій публікації розповідаємо про українські ІТ-компанії, що допомагають організувати кіберзахист для важливих державних структур, створюють платформи для промоції українських бізнесів за кордоном, а також за допомогою тематичних ігор тримають дух українців.
UnderDefense. Кіберзахист
UnderDefense — міжнародна компанія з офісом у Львові, що займається кібербезпекою — допомагає своїм клієнтам уникнути негативних наслідків хакерських атак. Під час російсько-української війни долучилася до захисту державних об’єктів, адже кіберзахист є одним із фронтів боротьби з ворогом.
UnderDefense працює у трьох ключових напрямах: тестування на захищеність інфраструктури чи продукту компанії, впровадження безпекових сервісів і цілодобовий моніторинг, щоб виявляти та зупиняти атаки, розповідає засновник компанії Назар Тимошик.
— Питання в тому, як організація реагує на інцидент. Одні можуть впасти і не підніматися кілька днів, інші завдяки моніторингу швидко виявляють атаку і зупиняють її. Це як з раком — що скоріше зупиняєш, то менше він поширюється і завдає шкоди.
Компанія UnderDefense почалася в 2016 році з ідеї, бажання й розуміння потреби в сервісі захисту даних. Першими працівниками були четверо студентів, яких навчив, «виростив» Назар. За шість років команда глобалізувалась і зараз у ній понад 80 людей з України, США, Великої Британії, Канади, Азербайджану, Сакартвело, Польщі, Німеччини. Працюють і в офісі, і віддалено, тож із викликами війни справляються без переривання робочого процесу.
Однією з послуг, які надає UnderDefense, є етичний хакінг: коли клієнт дає дозвіл на те, щоб його «зламали» і вказали на слабкі сторони. Одним із яскравих проєктів, у яких компанія брала участь, була співпраця з Volkswagen. Працівники UnderDefense перевіряли, чи безпечний мобільний застосунок, яким можна віддалено відчиняти двері, знаходити автомобіль тощо. Їхнім завданням фактично було зламати автомобіль у будь-який спосіб. Вразливі місця й дефекти вони знайшли та продемонтрували замовнику: змогли, наприклад, віддалено активувати звук на максимум, перемкнути радіохвилю, скоригувати навігацію автомобіля. Це допомогло інженерам Volkswagen покращити продукт.
З огляду на повідомлення у ЗМІ та попередження від розвідки США, до повномасштабного вторгнення РФ в Україну в компанії готувалися, розповідає Назар:
— Нас і клієнти стимулювали, і внутрішні працівники: ми сіли зробили шикарний BC/DR план і готові були реагувати на критичну ситуацію.
Усі працівники мали тривожні валізки, було розписано, хто з ким їде і куди, в кого є закордонний паспорт тощо. 24 лютого Назару зателефонували з центру моніторингу їхньої компанії і сказали, що почалося. За добу половина працівників компанії вже перетнула кордон, а Назар разом із ключовими менеджерами та частиною команди залишились в Україні.
І як бізнес, і як частина громадянського суспільства команда UnderDefense підтримує державу:
— До цього року ми з державою не взаємодіяли і це було чудово. Цього року ми перетнулися і робимо все, щоб держава стала чудовою в тій сфері, у якій працюємо ми — у кібербезпеці.
Під час повномасштабної війни російські хакери здійснюють постійні атаки на елементи української критичної інфраструктури й телекомунікацій, щоб отримати доступ до потоку важливої інформації. Їх цікавлять територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (до перейменування у 2021 році — військкомати. — ред.), оборонно-промисловий комплекс, логістика постачання озброєння в Україну, що і коли відбувається на митниці тощо. Тож компанія UnderDefense долучилася до захисту цих структур, співпрацює з CERT-UA, урядовою командою реагування на кіберінциденти, що функціонує у складі Держспецзв’язку. Назар зазначає, що за свої послуги UnderDefense грошей не бере:
— Ми безкоштовно захищаємо державні структури. Ті, які хочуть і потребують цього, можуть приходити до нас. Ми на рік без жодної оплати забезпечуємо їм 24/7 безпеку і моніторинг.
На прохання Укроборонпрому компанія зайнялася кіберзахистом Львівського бронетанкового заводу, у якому розроблено електронні системи обліку й управління процесами, є напрацювання та розробки, що цікаві ворогу. Також дуже вчасно покращила кіберзахист Львівської ОВА: тієї ж ночі, як завершили всі налаштування, була спроба зламати поштовий сервер й отримати доступ до специфічних поштових скриньок, але захист спрацював.
У компанії переконані: без навчених людей інструменти не працюють. Тому ще одним напрямом допомоги державі стало безкоштовне навчання основ кібербезпеки для 250 студентів, 100-120 з яких держслужбовці. У вересні-жовтні 2022 року компанія вчила їх того, що й вчить своїх працівників, але за скороченою програмою: два місяці замість шести-дев’яти.
З 2014 року компанія співпрацює з благодійним фондом «Армія SOS», який забезпечує українських захисників сучасним обладнанням, спорядженням, БПЛА та артилерійським програмним забезпеченням. Назар згадує:
— Тоді (у 2014 році. — ред.) ми виявили в них («Армія SOS». — ред.) вразливе місце, це допомогло захистити їх від можливості використання їхнього продукту росіянами.
Зараз вони спільно покращують продукт фонду «Армія SOS», щоб він міг витримувати атаки, які відбуваються постійно. Працюють над централізацією з відповідною кількістю перевірок, щоб інформація потрапляла тільки у правильні руки.
Фото: Фейсбук-сторінка UnderDefence.
UnderDefense співпрацює також із великими волонтерськими фондами допомоги армії «Повернись живим» і «Благодійним фондом Сергія Притули», адже інформація про закупівлі та логістику є важливою для ворога.
— «Повернись живим» — це наші друзі. Ми донейтимо їм. І в них так само є ІТ-інфраструктура, яку треба захищати.
Знищити закуплені фондами речі на території України російським військовим найвигідніше, адже гроші на них уже витрачені. Прагнуть нашкодити вони і в процесі закупівель. Потрібну інформацію зловмисники можуть отримувати, наприклад, маючи доступ до комп’ютера працівника фонду: бачать листування, домовленості, рахунки. Тому в компанії вважають, що кіберзахист волонтерської ланки українського спротиву надзвичайно важливий.
Крім основної роботи, працівники компанії надають безкоштовні консультації та займаються волонтерством. Михайло Гордич, операційний директор UnderDefense та головний організатор волонтерських процесів у компанії, розповідає, як почали займатися волонтерською діяльністю:
— Волонтерська частина почалася тоді, коли 24 лютого двоє з наших працівників прийшли і сказали, що йдуть воювати.
Ці двоє працівників — Іван і Владислав, чудові інженери. Перший, наприклад, виявляв атаки на найбільшу німецьку клініку Charite. Обоє пройшли гарячу фазу російсько-української війни 2014-2015 років, були поранені, а з початком великої війни повернулися на бойові позиції. Компанія намагається закривати їхні запити.
За словами Назара, ІТ-фахівці в армії також потрібні. Важливо тільки правильно використовувати наявні ресурси, як і в будь-якій компанії:
— ІТ-сфера чудова тим, що там люди навчені працювати в системі. Вони розуміють, як мають бути побудовані ефективні процеси. Зараз будь-який мобілізований айтівець — на вагу золота, адже це людина, яка може прошити дрон, планшет, зробити правильну трансляцію з поля бою тощо.
Навички роботи в міжнародних компаніях, зокрема знання мов, стають у пригоді айтівцям під час закупівель необхідних для ЗСУ речей. Досвід 2014-2016 років дав змогу працівникам UnderDefense зрозуміти потреби на фронті і які речі найнеобхідніші: купували спальники, рації, тепловізори, колеса для автівок, пальне, джипи, вантажівки. Останнім часом сфокусувалися на дронах, а також закупили кілька тягачів для гармат, які здатні тягти до 10 тонн і дуже потрібні артилеристам.
Працівники регулярно донатять, а компанія множить зібрані кошти. В офісі є волонтерський куточок, де багато працівників час від часу допомагають готувати планшети для артилеристів. Із кінця зими по осінь 2022 року вони підготували й передали близько 500 налаштованих планшетів, де завантажено актуальні для конкретного регіону карти, за якими військові коригують зброю, на які фактично наносять хід війни і за допомогою яких синхронізуються зі штабами.
Михайло Гордич очолив процес допомоги військовим, займається закупівлями й логістикою. Одна справа зібрати гроші, інша — зібрати запити, закупити, поремонтувати, відправити, оформити документи. Щоразу більше працівників долучаються до цих процесів і масштабують допомогу. Михайло пояснює, що для нього важливо бути хорошим тилом, а зворотний зв’язок, що пікап, який придбала компанія, допоміг вивезти когось з-під обстрілів, — найцінніший. Тому продовжує робити все від нього залежне, аби військовим було безпечніше і вони могли ефективніше боротися:
— Чому я це роблю? Я просто по-іншому не можу. Я себе дуже некомфортно почуваю, коли в кінці дня у мене немає відповіді на питання: «А шо сьогодні я зробив для перемоги?».
Закордонних колег дивує стресостійкість українців, які продовжують усміхатися і працювати попри все. Це викликає в них повагу, каже Назар:
— Україна має суперовий потенціал, вона створила бренд сміливості, стійкості і відповідальності. Під час сирен, атак, ракетних обстрілів ми як бізнес продовжуємо працювати не в день, так вночі, щоб виконати наші зобов’язання перед нашими клієнтами, які в основному є за кордоном.
Україну майбутнього засновник UnderDefense бачить високотехнологічною — відбудеться перехід від експорту сировини до створення продукту, зокрема йдеться про аутсорс інтелектуального ресурсу.
Назар вважає, що війна змінила українців, люди прокинулися і зрозуміли загрози. А через масштаби й тривалість включилося багато людей:
— Якби вона тривала якихось три місяці, то для багатьох це був би шок, а тепер це стало болем і усвідомленням. Межі того жаху, який робить Росія, немає.
Досвід 2014-2022 років зміцнив українців. Українська армія відрізняється від інших зокрема і тим, що великий прошарок рядового складу — це люди з вищою освітою, підприємці, які є лідерами і розуміють, за що воюють. Як розуміє і кожен в UnderDefense свій внесок у перемогу:
— Ми в обороні, займаємось кіберзахистом, у нас незрівнянно вищий рівень мотивації, бо ми боремося за свою землю.
Petcube. Просувати українські бренди у світі
Petcube — українська компанія з офісом у США, яка створює гаджети та онлайн-сервіси для власників домашніх тварин. Під час повномасштабної війни Росії з Україною створила платформу Spend with Ukraine для просування українських брендів на міжнародному ринку.
Готуючись до можливого вторгнення, компанія зібрала дані про те, кому з працівників в разі небезпеки буде потрібне житло, транспорт. Кожен мав індивідуальний план евакуації. За словами Ярослава, це не тільки допомогло людям зібратися внутрішньо і мати якісь плани, а й вчергове обʼєднало команду. Розробили плани й на випадок, якщо банківська система не працюватиме і будуть проблеми зі зв’язком, але вони, на щастя, не знадобилися.
Ярослав Ажнюк, один із співзасновників компанії, разом із нареченою планував весілля, але вторгнення таки сталося і на них чекала 18-годинна подорож з Києва на захід України:
— Це було таке досить адреналінове відчуття, і було таке враження, що ти перебуваєш у фільмі жанру аполікапсис, де люди швидко спакували всю сімʼю, все своє життя в машину і тікають.
24 лютого 2022 року до роботи повернулися вже о 9-й ранку, ввели в дію план реакції на повномасштабну війну, беручи за правило, що особиста безпека працівника та його сім’ї — понад усе. Деякі співробітники вибралися з окупованих Бучі й Херсона, і з ними, на щастя, все добре. Один із топменеджерів пішов у ЗСУ — про це рішення попередив команду ще тоді, коли розробляли план. Він воював під Ізюмом, а потім перевівся в аеророзвідку і почав займатися розробкою програмного забезпечення для військових. Команда логістів, яка займається волонтерською програмою компанії, закуповувала речі, які були йому потрібні.
Компанія Petcube продовжила працювати попри війну і стала джерелом пожертв для ЗСУ. Співробітники і компанія зробили внески благодійним фондам на допомогу армії, а пізніше запровадили ініціативу, щоб кожен обирав відсоток зі своєї зарплатні, який регулярно переказуватиме цим фондам. Ярослав радіє, що Petcube встояв:
— Компанії вдалося фактично не змінювати свої плани, попри такий величезний катаклізм. Видатна річ.
З перших тижнів великої війни спільнота українських бізнесів у США, серед яких була і компанія Petcube, почала діяти, спілкувалися з командами конгресменів і сенаторів, щоб розповісти про те, що відбувається, і лобіювати питання озброєння України. Доєдналися і до закликів, щоб великі міжнародні компанії покинули ринок Росії.
Щоб просувати українські бренди на міжнародному ринку і в такий спосіб допомагати Україні, компанія Petcube створила платформу Spend With Ukraine. Її назва римується з відомим закликом підтримувати Україну — Stand With Ukraine. Проте вони не закликають іноземців просто донанити, а показують, що Україна надає послуги в різних сферах, створює багато якісних, гарних речей, які можуть їм знадобитися: від одягу та екологічних свічок до гаджетів та інноваційних застосунків.
Сайт платформи Spend With Ukraine з’явився у квітні 2022 року — через два тижні після виникнення ідеї — і спочатку був своєрідною галереєю вручну відібраних українських брендів. Ініціатива набула розголосу, про неї написали відомі західні медіа, як-от BBC, CNN, The Guardian, навіть Володимир Зеленський запостив посилання на цей сайт. Ярослав розповідає, як платформа популяризує українське у світі:
— На сайті є понад 200 видатних українських брендів з абсолютно фантастичними продуктами. І навіть багато українців відкривають їх для себе, що вже казати про американців чи європейців, які раптово зʼясовують, що якийсь продукт, який вони знали і яким давно користувались, наприклад охоронні системи Ajax чи системи перевірки правопису Grammarly, походить з України.
Співпрацювали з Офісом Президента, щоб дарувати набори українських продуктів знаменитостям, які приїжджали в Україну. Ініціатива потроху переростає в успішну довгострокову неприбуткову організацію із завданням розповідати про українське, підтримувати економіку. А для людей, які хочуть підтримати українців, це стало альтернативою пожертвам.
— Купівля класних товарів — це дуже зрозумілий капіталістичний шлях допомоги чи голосування за те, що тобі подобається. Із думкою про ці культурні особливості ми придумували цей проєкт.
Те, що бізнес є одним з інструментів дипломатії, Ярослав зрозумів, коли брав участь у Євромайдані в Сан-Франциско. Коли люди знайомі з культурою, технологіями країни, вони готові надавати велику підтримку, а не лише висловлювати глибоку стурбованість. Тому він вважає так: що більше ми інтегровані в цю глобальну економіку, то більше світ буде турбуватися про нас, навіть підсвідомо, тому що ми будемо частиною цього живого організму.
Ярослав наголошує, що український бізнес має глобалізуватися. Це стане великим позитивним внеском у розвиток держави. Україна для нього асоціюється зі свободою і домом. Місцем можливостей і амбіцій, де формуються нові смисли та візії майбутнього.
— Коли у нас десь вдома заводиться павутина чи розбивається шибка, ми ж не їдемо шукати новий дім. Ні — ми ремонтуємо. Таке ставлення і до України.
iLogos Game Studios. Розробка гри «єБайрактар»
iLogos Game Studios — українська міжнародна компанія з 16-річним досвідом роботи і командою з 200 людей. Займаються аутсорсингом для ігрових компаній: як артскладник, так і повний цикл розробки. Більшість їхніх клієнтів — із США та країн Європи. У 2022 році розробили гру для застосунку «Дія», яка називається «єБайрактар».
До 2014 року офіс компанії iLogos Game Studios був у Луганську. Коли його знищила російська бомба, працівників евакуювали в кілька міст — так почали працювати офіси у Кривому Розі, Одесі. Із 2020 року офіси були тільки в Києві та Харкові. Після початку повномасштабного вторгнення харківський офіс не працює, все обладнання компанія звідти вивезла, а от київський функціонує. Та він став більше прихистком на випадок блекаутів, бо майже всі працюють віддалено. До 24 лютого 2022 року компанія мала працівників у різних країнах, а після початку великої війни географія розширилася: зараз це, зокрема, Азербайджан, Угорщина, Португалія, Німеччина, Іспанія. Щоб працівники в Україні могли працювати в умовах відключень світла, компанія забезпечувала їх старлінками та павербенками, розповідає Ілля Васильєв, керівник відділу проєктних менеджерів:
— Вирішуємо мобільністю, обладнанням. Горизонт планування — день в день.
Ілля знав, що хоче залишатися в Україні. На початку великого вторгнення закривав точкові запити від друзів на взуття, плитоноски, аптечки тощо. Соціальний складник був у компанії завжди — співпрацювали з благодійним фондом «Таблеточки» та іншими ініціативами. У лютому 2022 року засновники iLogos Game Studios віддали свої річні бонуси волонтерам, що допомагають ЗСУ. Вирішили не брати під патронат підрозділ, як часто роблять компанії, а працювати за запитами, долучатися фінансово та інформаційно. Допомагали медикам, людям з деокупованих територій. Компанія і виділяє кошти зі свого доходу, і фандрейзить. Ще на початку великої війни заснували два фінансові фонди: для підтримки країни і для підтримки співробітників. За працівниками, які пішли воювати, зберігають робочі місця.
Фото: Фейсбук-сторінка ILogos.
Для співробітників компанія організовує вебінари й лекції, курси домедичної допомоги, діє спільна з платформою корпоративного добробуту «Розумію» програма психологічної допомоги, а також відбуваються фінансові консультації, допомога з юридичних питань. Згодом ці послуги розширили, щоб могли звертатися не лише працівники компанії, а й їхні родичі.
Для збору коштів проводять розіграші та аукціони. Це була ідея брендменеджера iLogos Game Studios, і її вже випробовували на 16-річчя компанії, коли збирали кошти для харківського притулку для тварин. Працівники запропонували свої лоти: надруковані на 3D-принтері іграшки, вишиті картини, артбуки, зустрічі, майстер-класи тощо. Вдалося зібрати на підготовку Харківського перинатального будинку до зими, щоб закупити обігрівальні засоби, електроковдри, допомогти з оплатою комунальних послуг. Відповідь на запитання, чому саме Харків, проста:
— Багато наших співробітників саме з Харкова. Там вони продовжували працювати, коли російські війська були відкинуті від міста, і були з нами на зв’язку. Він нам близький до серця саме тим, що ми можемо допомогти, і нашим співробітниками це буде приємно.
Ілля ініціював розіграші сувенірів від військових — відстріляні снаряди з артилерійських систем, які вони самі привозять до Києва з документами, що засвідчують їхню безпечність. Він просить друзів про репости в різних соцмережах, а лоти зберігає у себе вдома на балконі чи підвалі, залежно від їхнього розміру. Після проведення розіграшу звітує, наприклад, про придбану автівку.
Гра «єБайрактар» народилася з того, що до компанії надійшла пропозиція від «Дії» розробити й інтегрувати гру в сам застосунок. Спочатку йшлося про 2D-гру, розповідає Ілля:
— Ми запропонували перенести її (гру) в 3D і фокусом зробити саме «Байрактар», тому що на той момент (навесні 2022 року. — ред.) він був важливим символом спротиву і джерелом позитивних новин.
Розробляла гру невелика команда у проміжках між основною роботою на волонтерських засадах. Для них це було важливим внеском, адже українці перебувають у постійному стресі, а гра допомагає відволіктися:
— Вважаємо, що це круто спрацювало як цифрове заспокійливе на той момент. Здається, сам Федоров (міністр цифрової трансформації України) його так називає.
На розробку та інтеграцію гри в застосунок пішло близько двох тижнів. Найбільше правок стосувалося зближення інтерфейсу гри з інтерфейсом керування ударним безпілотником. Ілля згадує, що весь український робочий чат чекав на оновлення, а потім порівнювали, хто скільки танків підбив. Про гру позитивно відгукуватися, вона одразу стала популярною: за перші три тижні (гру запустити 21 березня 2022 року) її зіграли близько 1,7 мільйона людей.
Проєктний менеджер компанії Максим Матяш, який працював над «єБайрактаром», захопився цією ідеєю і самостійно створив гру Steal Russian Tank. Компанія теж має певні напрацювання та ідеї, тож українці можуть сподіватися виходу гри про російсько-українську війну:
— Україна у нашій грі переможе, як і в будь-якому всесвіті, інший сценарій неможливий.
Повномасштабне вторгнення стало викликом для менеджерського складу компанії, адже з’явилася неймовірна кількість запитів і проблем, яким треба давати раду, як-от закуповували генератори, EcoFlow (зарядні станції), старлінки. Співробітники підстраховують одне одного у випадку, якщо в когось вимикають світло.
— Зараз робота не планова, а реактивна, оскільки треба реагувати на кожну ситуацію, кожну зміну, яка виникає і може виникати взагалі.
Робочі відносини з Росією і Білоруссю розірвали. Це не потребувало великого обговорення, адже було зрозуміло, що кошти підуть у банк країни-агресора. Фінансові втрати від такого рішення були, але частка цих клієнтів була невеликою і кардинального впливу не мала. Після 2014 року продовжували співпрацювати з росіянами, адже мали ілюзії, що серед них залишилися люди з адекватним сприйняттям дійсності. 24 лютого всі ці ілюзії розвіялися. За словами Іллі, це стало таким примусовим відкриттям очей — щоб вони подивились, проаналізували, визнали свої помилки і припинили співпрацю з Росією і Білоруссю.
Ілля розповідає, що після вторгнення у нього з’явилося сильніше відчуття національної ідентичності, чітке розуміння, що потрібно допомагати не лише притулкам, а й захисникам. Зараз він максимально включений у волонтерську діяльність, адже розуміє, що це війна про існування України як держави і українців як нації.
— Є люди, які втомлюються більше за нас, є люди, які гинуть за нас, тому ми маємо спрямовувати все, шо ми можемо, на те, щоб скоріше зупинити окупантів.
Після війни, на думку Іллі, Україна буде сильною, адже тут живуть працьовиті люди, які мають високу мотивацію відбудувати все, що зруйнувала війна. Він переконаний:
— Україна завжди буде для мене домом.
