Як звучать зимові свята в Україні. Колядки та щедрівки

Share this...
Facebook
Twitter

Колядки та щедрівки — не просто пісні, які виконують на зимові свята, а особливі тексти, які символізують тяглість історії і традицій, вселяють надію у світле майбутнє й гуртують довкола себе різні покоління українців. У кінці 2021 на початку 2022 року команда Ukraїner почула, як по-різному звучить Різдво й Маланка в різних регіонах України. Ми вирушили у велику зимову експедицію, в якій зафіксували непересічні обряди, історії людей, які берегли традицію в час радянських утисків і, звісно, тамтешні колядки та щедрівки, без яких ці свята складно уявити.

Історія не завжди була однаково прихильною до всіх українців, тому дехто, на жаль, не мав сімейної традиції святкування Різдва та Маланки або ж її просто обірвали, знищивши носіїв цих знань. Однак дізнаватися про свій рід і звичаї — ніколи не пізно. Повномасштабна війна пробудила ще більший інтерес українців до свого походження, історії та традицій. Дехто самотужки старається відродити родинні свята, зокрема Різдво й Маланку, а хтось тільки планує це зробити, вперше почувши спів вертепувальників на деокупованих територіях. У будь-якому випадку — колядки та щедрівки — обрядові пісні, в яких минуле поєднується з сучасністю.

Зібрали для вас тексти колядок і щедрівок, які з року в рік виконують герої нашого спецпроєкту «Зимові свята». Деякі тексти колядникам і вертепувальникам дісталися як спадок від їхніх дідів-прадідів,а деякі довелося роками відшукувати та відновлювати від забуття. Ви можете розучити будь-яку з них, щоб зробити своє Різдво та Маланку ще більш особливими, автечними.

Колядки

Орлівка, Бессарабія

Історія: Обряд чоловічої коляди «Мошу-н дял»

В Орлівці можуть заколядувати будь-кому: хлопцю, дівчині, закоханій парі, подружжю чи дітям. Для всіх є окремі колядки, що їх співають на замовлення. Одна з колядок господареві, наприклад, оповідає про спільну трапезу святих, серед яких сидить і старий Кречу́н (рум. Crӑciun). Цим словом у румунській мові позначають не лише міфічного прадавнього духа, а й саме свято Різдва. У сюжеті колядки Кречун звертається до Ісуса Христа й розповідає, що він його маленьким підібрав та охрестив у річці Йордан, щоб той «правив над людьми». Так обрядова пісня описує перехід людства від прадавніх вірувань до християнства.

Уродженець Орлівки та дослідник місцевих традицій Дмитро Мєчіня́ну записує місцеві колядки (які в селі співають румунською) та публікує в онлайн-бібліотеці Wikisource.

Переклад із румунської Дмитра Мєчіняну.

Комарове, Полісся

Історія: Обряд «Ірод»

У селі Комарове 7 січня молодики ходять із вертепом, який називається Ірод. Після вистави вони співають колядки. За тамтешньою традицією, вертепує 12 неодружених хлопців, які за два дні мають обійти все село і сповістити односельців про народження Христа. Вертепувальники розігрують виставу, як вони кажуть, «водять Ірода». Сюжет вистави такий: юдейському правителю — царю Іроду — наснилося, що на землі народився новий цар. Боячись втратити владу, він запитує своїх підданих — Скорохода й Рабина — чи це правда. Коли ті підтверджують цей факт, Ірод наказує вбити всіх новонароджених хлопчиків, зокрема і власного сина. Син Ірода, зрештою, таки гине, але Воїни засуджують свого Царя. Вистава завершується тим, що життя Божого Сина врятоване, адже Ірод та його Воїни не знайшли немовля. Парубки колядують господарям.

*
За біблійним сюжетом, Йосип рятує Марію з новонародженим Ісусом, вивізши їх із Вифлеєму в Єгипет. Але чіткої згадки про це в інтерпретації вертепу в селі Комарове немає.

Святий вечір заглядає, заглядає.
Крізь відчинене вікно, крізь вікно.
В кожній хаті кожен знає, кожен знає,
Що попереду Різдво, бо Різдво!

Їде-їде Бог на санях, роздає дари усім,
Бо сьогодні, бо сьогодні народився в Нього Син!
Бо сьогодні народився Божий Син!

Вже від хати і до хати, і до хати
Стелиться сніжиста путь, стелиться путь.
«Ірод» йде колядувати, йде колядувати.
В кожній хаті вже їх ждуть, вже їх ждуть.

Їде-їде Бог на санях, роздає дари усім,
Бо сьогодні, бо сьогодні народився в Нього Син!
Бо сьогодні народився Божий Син!

Хай у ваших всіх родинах, всіх родинах
Буде затишок-тепло, затишок-тепло!
Хай святкує Україна, Україна
Сина Божого Різдво, Божого Різдво!

Львів, Галичина

Історія: Різдво у Львові

Режисерка та дослідниця традиційної української пісні Уляна Горбачевська збирає архаїчні колядки. Їх вона співає на щорічному різдвяному концерті «Мозаїка» з дитячим хором «Жайвір» у Львові, а також у живих вертепах, з якими вона та компанія її друзів і дітей ходить оселями міста.

Же ой як било ізпрежде віка,
Же як не било неба і землі,
Же тільки било синєє море,
Же на тім морі два янголове.
Же два янголове рибку ловили,
Же рибку ловили, раду радили.
Же браття, о, браття, порадьмо й ми си,
Же порадьмо й ми си та й зложімо си,
Же й та купімо золотий човен,
Же злотий човен, срібне весельце,
Же заснуємо мир християнський,
Мир християнський, дім господарський.

***

Велика радість на світі настала,
Яка претім нігди не бувала.
Свят Бог народився в сей день і повився в яслах! (2 р.)
Херувимів на престолі зящих,
Серафимів во Хрест предстоящих.
Свят Бог народився в сей день і повився в яслах! (2 р.)
Ірод з того дуже засмутився,
Що Христос-Бог з Діви народився.
Свят Бог народився в сей день і повився в яслах. (2 р.)
Що Іроде безумний ділаєш,
За Христосом вертепі шукаєш.
Свят Бог народився в сей день і повився в яслах. (2 р.)

***

А в пана, в пана посеред двора

***

Чи вдома, вдома наш пан-хазяїн
Чи вдома, вдома наш пан-хазяїн?
Бог єму! Дай єму, Боже,
щастя-здоров’я в єго дому!
За столом седить, три чаші держить.
Бог єму! Дай єму, Боже,
щастя-здоров’я в єго дому!
У пана (ім’я господаря) умная жона.
Бог єму! Дай єму, Боже,
щастя-здоров’я в єго дому!
Діток зростити, нас пригостити.
Бог єму! Дай єму, Боже,
щастя-здоров’я в єго дому!

Шершенці, Східне Поділля

Історія: Різдво на Поділлі

Сім’я Надії та Дмитра Скориків давно переїхала з Одеси у село Шершенці та фіксує календарно-обрядові пісні місцевих жителів. Так вони дізналися, що на Різдво у Шершенцях співають особливу колядку, призначену для дівчат на виданні та парубків, і бажають їм щасливого шлюбу.

Криворівня, Карпати

Історія: Криворівня. Гуцульська коляда попри заборони

У Криворівні колядницькі гурти співають пританцьовуючи, тому й називається ця традиція коляда з плєсом. У колядках часто чудо воскресіння Христа співставляють із відродженням природи. Наприклад, є найдовша колядка для ґаздів (господарів), яку співає керівник гурту (Береза). Там є приблизно такі слова:

Кугутик (півень. — ред.) покришéний та й посолéний
Та й рибка поварéна та й посолéна.
Та й цей кугутик, єкому голову відрубали,
Та й ця рибка покришéна, і посолéна, і поварéна.
Коли кугутик цей закукуріче без голови,
А ця рибка покришéна, поварéна і посолéна
Стрибне у водичку і попливе,
Отоді Ісус Христос воскресне.

Харків, Слобожанщина

Фольклористка та засновниця гурту «Муравський шлях» Галина Лук’янець записує пісні під час фольклорних експедицій Слобожанщиною.

Колядка з міста Ізюм:

Дивноє диво, яко нарождене, Сус Христос народивсь,
Що породила та й Діва Марія, хотіла потаїть,
Що породила та й Діва Марія, хотіла потаїть.
Хотіла потаїть,
Темної ночі, яко со звіздою, воздушком прикрить,
Темної ночі, яко со звіздою, воздушком прикрить.
Воскрікнули та й три анголи, ріки розлились,
На Рождество Боже Христовоє сади розцвіли,
На Рождество Боже Христовоє сади розцвіли.
Воскрікнули та й три анголи, з небес летючи:
— Не бійсь, не бійсь, та й Діва Марія, це Сус Христос наш,
— Не бійсь, не бійсь, та й Діва Марія, це Сус Христос наш!

Щедрівки

Пістинь, Карпати

Пістинь починає святкувати Маланку, або ж Щедрий вечір, вночі 13 січня. Ще затемна по селу ходять перебрані щедрівники і співають «Щедрий вечір, Щедрівочка». Роблять це переважно у дворі і довго біля хати не затримуються. Господарі виходять на ґанок і дають їм гроші за добру щедрівку. Зі сходом сонця щедрувальники розходяться по хатах, щоб виспатися, бо далі на них чекає маланкарська хода. У цей ранковий час по хатах щедрують діти.

Щедрий вечір, Щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.
А як стала щебетати,
Вийди, вийди, ґаздо, з хати, (2 р.)
Маєш радість коло хати.
Коровка сю положила,
Два бичечки учинила.
Ті бичечки є хороші,
За них будуть файні гроші.
А ці гроші не полова,
В нас Меланка чорноброва.
В нас Меланка господиня,
Лаву мастить, припіч миє.
Буде мити та й мастити,
Вашу хату й веселити.

Іспас, Буковина

Дмитро Мазуряк святкує Маланку в рідному Іспасі із 2008 року. Він сформував великий маланкарський гурт із різних кутів села, який ходить хатами та вітає господарів. Щороку до перебраних доєднуються дві-три людини, тому Дмитрова Маланка налічує вже понад 30 осіб. Крім місцевих, до Іспаса приїжджає креативна молодь із Києва, Івано-Франківська, Луцька та інших міст. Серед них відомі артисти, музиканти, актори театру ДАХ та блогери. У господарів вони співають давню пісню про Маланку й Василя «Ой, чінчіку-Васильчику».

Козубівка, Полтавщина

У деяких регіонах України залишився старий обряд водіння Кози на свято Маланки. Дійство символізує завмирання природи в зимовий час та її пробудження з першими днями весни. Класичний сценарій такий: Дід водить Козу, яка виконує свій останній танець, після чого Дід «вбиває» її палицею, а тоді одразу ж намагається «воскресити». Обряд водіння Кози в Козубівці на Полтавщині відтворює дослідниця місцевого фольклору Неля Рожко. Вона збирає спогади літніх людей, які пережили Голодомор і Другу світову війну. Однією з причин зникнення давнього обряду була заборона комуністичною владою традиційних святкувань, а також голод, який та ж влада спричинила на території України. Ольга Кузуб 1935-го року народження розповіла, що після Другої світової в селі вже не водили Козу. Жінці було складно згадати хоч щось про свято Маланки, однак одну щедрівку Ольга таки прочитала для Нелі та нашої знімальної команди.

Щедрівочка щедрувала,
До віконця припадала.
Що ти тьотю наварила,
Що ти тьотю напекла,
Неси мені до вікна.
Поки тьотя донесла
Собі руки попекла.
З Меланками будьте здорові!

У листопаді 2022 року Ольга Кузуб пішла з життя.

Попова Гребля, Поділля

Свято Маланки в Поповій Греблі, що на Поділлі, називається Циганами, а маланкарські гурти — «циганськими сім’ями». Попова Гребля ділиться на п’ять вулиць, кожна з яких представляє свою Маланку. На свято в центрі села сходяться Цигани з різних вулиць, вітаються, підкидаючи один одного. Перед щедруванням на своїх вулицях перебрані стають на коліна (Маланки — в першому колі, за ними — інші персонажі) і співають про Маланку під звуки дзвонів.

Над матерiалом працювали

Засновник Ukraїner:

Богдан Логвиненко

Авторка тексту:

Даша Тітарова

Шеф-редакторка:

Анна Яблучна

Редакторка:

Євгенія Сапожникова

Фотограф,

Автор обкладинки:

Сергій Коровайний

Більд-редактор:

Юрій Стефаняк

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик