Як лазерне сканування допоможе зберегти культурну спадщину України

Станом на січень 2023 року внаслідок дій російських окупантів в Україні зруйновано або пошкоджено сотні культурних об’єктів у багатьох регіонах. Маріупольський драматичний театр, музей Григорія Сковороди в селі Сковородинівка на Слобожанщині, Іванківський історико-краєзнавчий музей на Поліссі, де зберігалися картини української художниці Марії Примаченко, літак Ан-225 «Мрія» — це далеко не повний список зруйнованих або пошкоджених пам’яток і символів української культури та історії.

Чому важливо зберегти культурну спадщину

Руйнування культурного спадку — не лише наслідок війни, а й метод росіян позбавити українців ідентичності й історичної пам’яті. За час повномасштабної російсько-української війни пошкоджень зазнали ті історичні пам’ятки, які у свідомості українців закарбувалися як «місця пам’яті» — об’єкти, з якими пов’язане історичне минуле, спогади й цінності. Так, 1 березня 2022 року російська ракета влучила в телевежу, розташовану поруч із Бабиним Яром — місцем пам’яті жертв Голокосту в Києві. Через удар керівництво Бабиного Яру було змушене тимчасово припинити створювати Музей Голокосту.

Член наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Макс Яковер вважає, що Росія — країна-терористка, яка воює чи створює військові конфлікти майже в кожній сусідній країні.

— Грузія, Молдова, Вірменія, тепер Україна. І привід тут не має значення. У кожній країні для внутрішньої аудиторії придумається брехня. Те, що спроба наступу на Київ розпочалася з удару по Бабиному Яру, дуже символічно. Радянський Союз зробив усе, щоб приховати пам’ять про Бабин Яр. І зараз у євреїв стріляють удруге.

Інший промовистий приклад — знищення російськими окупантами архівного підрозділу СБУ в Чернігові. У ньому зберігали справи про репресованих за часів СРСР українців. Закономірно, що знищення архівів із важливими історичними документами — складник російської пропаганди.

Сьогодні потреба зберегти культурний спадок України постала особливо гостро, тож заради цього українці акумулюють усі знання та навички. Серед іншого, застосовують сучасні технології оцифрування культурних пам’яток. У попередньому матеріалі Ukraїner ішлося про методи збереження цифрової культурної спадщини, а також про українські ініціативи, які оцифровують пам’ятки та створюють 3D-моделі пам’ятників і будівель.

Цифрова спадщина — культурне надбання, створене в цифровій формі або оцифроване, тобто існує його електронна копія. Цифрова спадщина важлива, адже дає змогу зберегти необхідні дані для можливого відновлення історичних пам’яток у майбутньому.

Проєкт Skeiron створений у Львові та працює із 2016 року: надає послуги для культурних інституцій, зокрема оцифровує музейні колекції та розробляє віртуальні тури. Команда також створює 3D-моделі пам’яток України, щоб у майбутньому за потреби мати змогу відновити їх. Один із результатів роботи Skeiron — благодійний проєкт «Відчуй Україну на дотик» у співпраці з Polyspace Studio. Його мета — створити 3D-моделі семи архітектурних споруд у Львові для людей із вадами зору. Крім цього, спеціалісти зі Skeiron працювали над проєктами «Кишенькове місто» (мобільний застосунок, де за допомогою AR-технологій можна переглянути 3D-моделі архітектурних пам’яток) і «Музей у 3D» (віртуальний перегляд оцифрованих експонатів на спеціальній платформі).

Як зародилась і сканує пам’ятки культури Skeiron

Усе почалося з простого захоплення хлопців-співзасновників новими технологіями та їхніми можливостями. Андрій за освітою комп’ютерний інженер, Юрій — геодезист, а Володимир навчався на факультеті комп’ютерних наук. Андрій мав хобі — захоплювався сферичною зйомкою, яка дозволяла робити панорамні фото місцевостей. Юрій познайомив друзів із технологією фотограмметрії, а Володимир дослідив механізм роботи технології з погляду програмування.

За словами команди, Skeiron — авантюра друзів, хобі, яке з часом переросло в роботу й дійсно важливу для України справу. Це закономірний складник дружби, яка почалася з навчання в одній школі, продовжилася в одному університеті та в «Пласті».

— Ми робимо те, що надалі використають, а не просто для галочки, і нам подобається ця справа. Ми любимо архітектуру, любимо створювати цифрові копії. Ми кайфуємо від процесу.

Під час широкомасштабної війни Росії проти України фахівці Skeiron почали сканувати архітектурні будівлі у Львові. Історичний центр міста входить до списку світової спадщини ЮНЕСКО, тож його збереження нині особливо на часі.

Свій проєкт зі сканування архітектурних пам’яток назвали промовисто — Save Ukrainian Heritage (з англ. — «Збережемо українську спадщину». — ред.). Члени команди розповідають, що саме ця назва якнайкраще відбиває головну мету проєкту — зберегти дані про український культурний спадок, щоб у майбутньому мати можливість його відновити.

Навесні 2022 року з командою Skeiron і їхніми колегами — геодезистами компанії «Мірничий» — активно співпрацював архітектор та урбаніст Юліан Чаплінський. Зібравши базові кошти для сканування будівель у Львові, вони працювали за собівартістю. Архітектор поділився, як починається процес 3D-сканування. Спершу фахівці видруковують маркери, схожі на QR-код, а потім прикріплюють їх звичайним двостороннім скотчем на різні місця будівлі.

Співзасновник Skeiron Юрій Преподобний розповів про механізм сканування культурних пам’яток у Львові, зокрема Собору Святого Юра. Команда використовує лазерний сканер — прилад, який вимірює відстань від точки до точки, що позначені спеціальними марками, і видає потрібні координати. Сканер дає змогу отримати деталізовану тривимірну модель. Спочатку він здійснює кругове сканування в досить низькій якості. Після цього фахівці виділяють конкретні місця на екрані, щоб відсканувати окремі елементи.

Паралельно відбувається фотографування зі штативів із правильно виставленим світлом, щоб зробити фото максимально чіткими з мінімальним впливом зовнішніх факторів.

Для того щоб можна було безперешкодно переглядати створені тривимірні моделі на телефоні, Skeiron спрощує їх до потреб і можливостей мобільного застосунку. Це останній етап кропіткої роботи.

Результативність лазерного сканування можна оцінити на прикладі Собору Паризької Богоматері, який пошкодився внаслідок пожежі у 2019 році. Сучасні методи оцифрування культурної спадщини дали нагоду відсканувати собор ще в 2015 році, тож отримані у такий спосіб дані мають точно стати в пригоді реставраторам і допомогти відновити пам’ятку з максимальною увагою до деталей.

Результати роботи Skeiron

У 2020 році в межах проєкту «Кишенькова країна» Skeiron встигла попрацювати над оцифруванням важливих споруд на сході України, зокрема будівлі Донецького аеропорту. Зруйнований аеропорт, який є окупованим із 2015 року, вдалося відтворити завдяки доступним фото та відео в мережі. Хлопці згадують, як зробили панорамні знімки музеїв поблизу кінних ферм у Старобільську та навколишніх селах. У майбутньому хочуть відсканувати краєзнавчий музей у нині тимчасово окупованій Станиці Луганській. Співзасновник Skeiron Андрій Гривняк каже:

— Певно, більше коштів треба спрямовувати на схід, бо він постраждав більше, ніж Львів. І це той вклад, який ми можемо зробити зараз. Ми все зафіксуємо, щоб коли настане час, коли буде можливість, його можна було відновити.

Юрій Преподобний згадав про харківський Держпром, який мав усі шанси стати спадщиною ЮНЕСКО. Андрій Гривняк зі свого боку розповів про те, як творці Будинку Держпрому в Харкові Сергій Серафимов, Самуїл Кравець і Марк Фельгер назвали будівлю «непроханим гостем», а письменник Теодор Драйзер — «чудом у Харкові». В Україні є чимало вартісних культурних та архітектурних пам’яток, тож у зберігачів і популяризаторів цієї спадщини ще багато роботи.

Фахівці Skeiron вважають, що збереження пам’яток у Львові — спосіб показати українцям і всьому світу, що просто зараз є історичні споруди, які потребують реставрації. Хлопці жартівливо називають такі будівлі «загибликами», адже ризик безповоротно втратити їх досить високий.

Команда вже відсканувала кількадесят культурних об’єктів на заході України за допомогою спеціального лазера й понад 200 об’єктів завдяки технології фотограмметрії. Так, у липні 2022 року хлопці відсканували дві важливі архітектурні пам’ятки в містечку Рава-Руська — Костел святого Михайла та монастир реформатів, у серпні — руїни Костелу отців домініканів у місті Белз, а в листопаді почали лазерне й фотограмметричне сканування Резиденції митрополитів Буковини та Далмації в Чернівцях. Крім цього, відсканували декілька костелів і соборів у Жовкві, Собор Святого Юра, шість скульптур у Монастирі бенедиктинок, Храм Пресвятої Трійці та Церкву Святого Андрія у Львові.

Skeiron співпрацює з іноземцями, наприклад із французькою компанією Iconem. Її фахівці оцифровують культурну спадщину, що перебуває під загрозою знищення. Компанія спеціалізується на оцифруванні памʼяток, яким загрожує бомбардування або які розташовані в небезпечних регіонах. Щоб допомогти фахівцям зі Skeiron відсканувати культурні пам’ятки у Львові, до України прибув Ів Убельман — засновник Iconem. Він працював у країнах, на територіях яких були збройні конфлікти — Сирії, Афганістані, Лівані, Вірменії, і приємно здивувався рівнем технічних умінь спеціалістів Skeiron.

Хлопці поділилися ще декількома українськими ініціативами, які займаються оцифруванням культурної спадщини. Це команда з Одеси Pixelated Realities, яка теж працює над 3D-моделюванням, київська компанія AERO 3D, яка створює 3D-моделі та продає їх через NFT-технологію, і My Future Heritage зі Львова, яка відсканувала більшість скульптур Пінзеля в місті.

Як змінилося життя команди після 24 лютого

Розповідаючи про страшне для українців 24 лютого 2022 року, Андрій згадує, як почав допомагати теробороні дронами, які раніше використовували для роботи з архітектурними спорудами. Skeiron зробила 3D-моделювання складів, щоб військовим було легше розуміти, де і що зберігається.

Хлопці впевнені, що частину української архітектури та культури російські загарбники руйнують свідомо. Найбільше їх вразило знищення музею Григорія Сковороди на Слобожанщині, адже деякі «харошиє рускіє» на початку повномасштабного вторгнення навіть намагалися заробити на творчості українського філософа.

— Ті ж слова Сковороди: «Світ ловив мене, та не спіймав». Ксенія Собчак робить футболки з цими написами російською, де ніде не зазначено, хто це говорив. Вони стараються все анексувати, приписати наші заслуги собі, тому це знищення стосується не тільки архітектури. І вони свідомо частину руйнують.

Фахівці Skeiron сподіваються, що в майбутньому Україна перетвориться на високотехнологічну країну, в якій усе буде максимально диджиталізовано.

Юрій згадує кумедний і водночас зворушливий випадок у Дніпрі, коли продавчиня пригостила команду чорним хлібом із сіллю.

— Україна різна. Ми у 2020 році проїхали її зліва направо, і всюди різні люди. Але ти завжди знаходиш якісь точки перетину. Коли ми з Володимиром їли помідори біля Дніпра, зайшли в магазин і кажемо: «Нам, будь ласка, солі й чорного хліба». Бабця зрозуміла нас із півслова, ні гривні не взяла, і ми пішли їсти свої помідори. Тому що таке Україна? Місце, де ми відчуваємо одні одних.

Після перемоги на команду чекає ще більше роботи. Хлопці планують відновлювати зруйновані окупантами будівлі, допомагати українським музеям, фонди яких могли зазнати втрат. У Skeiron упевнені, що після війни українці цінуватимуть можливість оцифрування культурних пам’яток.