Як ми збираємо мільйони: «Повернись живим», фонд Сергія Притули, Андрюс Тапінас

У цьому матеріалі своїми підходами до роботи поділяться два українські фонди — «Повернись живим» і Благодійний фонд Сергія Притули, а також литовський журналіст Андрюс Тапінас. Усі вони допомагають ЗСУ і саме їм вдалося назбирати грошей на вже легендарні ударні безпілотники Bayraktar.

«Повернись живим». Компетентна допомога армії

Один із найбільших фондів допомоги армії в Україні «Повернись живим» працює з початку російської агресії 2014 року. За цей час його партнерами стали десятки українських бізнесів, а після подій лютого 2022 року розміри надходжень виросли в рази і можуть сягати 10–15 мільйонів на день завдяки розмаїтим проєктам та колосальній довірі українців. Системна робота співробітників фонду та регулярний запит від військових дозволили йому стати першою благодійною організацією в Україні, що має ліцензію на закупівлю та імпорт товарів військового та подвійного призначення, розповідає директор фонду Тарас Чмут.

— Ми позиціонуємо себе як гравець на цьому полі і хочемо, щоб із нами працювали на рівних. Наша велика угода на Bayraktar — найкраще підтвердження, що ми відповідаємо за свої слова і готові виконувати взяті на себе зобов’язання перед нашими партнерами, і готові реалізовувати великі міждержавні угоди на товари військового і подвійного призначення.

Тож аби ефективніше допомагати армії, фонд задіює кошти благодійників (громадян, відповідальних бізнесів тощо) за допомогою креативних зборів, котрі мотивують людей донейтити. Фандрейзинг — комплексна справа для фонду, яка, крім безпосереднього залучення коштів, включає підсилення бренду (зросту впізнаваності і довіри), колаборації з бізнесом та підготовку до відкриття міжнародного офісу у США.

«Повернись живим» прямо комунікує про свої цілі та орієнтується на людей, які готові давати гроші на мілітарну складову, тобто на захист від ворога. Таку відкриту позицію фонд зберігає як у межах України, так і закордоном. Його проєкти допомагають Україні зброєю, технікою, технологічними засобами для того, щоб більш ефективно ліквідувати живу силу противника.

— У світі є багато людей, які хочуть допомогти Україні виграти війну. Вони до нас прийдуть і разом ми це зробимо. Намагатися говорити, що ми гуманітарна організація або допомагаємо котикам і собачкам — це не про нас.

Допомога ЗСУ: мотивація і досягнення

Благодійність у різних сферах є звичною практикою в сучасному українському суспільстві, а кожен історичний виклик, до прикладу, Революція гідності чи російська агресія, посилює готовність людей донейтити і волонтерити. Тарас наголошує, що різниця між українським та будь-яким іншим досвідом підтримки армії, як-от американським, колосальна.

— Вони не купують американській армії машини, американському солдату оптику, засоби зв’язку, вони купують йому умовні солодощі або допомагають після війни реабілітуватися, допомагають його родині, поки він воює. Тобто це соціальна компонента. Ми в значній мірі займаємося воєнною компонентою. Бо в нас наша реальність вимагає цього.

Олег Карпенко, керівник департаменту розвитку та партнерства фонду «Повернись живим», каже, що повномасштабна агресія Росії підвищила хвилю донатів. Адже після 24 лютого 2022 року неможливо бути в Україні і триматися осторонь від війни, вона торкнулася родин і друзів, постраждали бізнеси, загинули люди. Суспільство об’єдналося навколо своєї армії, яка його захищає, а бажання донейтити на її потреби надзвичайно зросло.

— Сьогодні допомагати Збройним силам — це круто. Зараз круто написати в себе на магазині про те, що ти допомагаєш армії.

Олег — колишній кадровий військовий, тож на собі відчув важливість підтримки від українців у 2014 році, коли незнайомі люди привозили на передову від їжі до зремонтованих моторів бронетранспортерів (БТР). Цей досвід і досі мотивує його працювати у фонді та бути корисним для тих, хто тепер захищає країну.

— Для мене це особисте, це моя війна, в якій я брав участь, в якій я, можливо, вже так не прямо, а опосередковано продовжую брати участь.

Український досвід вивчатимуть не лише вітчизняні, а й закордонні аналітики, які вже ним дивуються — розповідає про робочу поїздку в США Олег, до основних функцій якого входить безпосередньо залучення коштів від партнерів, пошук фінансування для проєктів і розвитку організації. 30 червня 2022 року представники фонду відвідали Вашингтон, щоб розповісти про російсько-українську війну та про потреби українського війська. А також заручитися підтримкою партнерів й розширити роботу фонду закордоном.

— Коли ми називали цифри, скільки зібрали, то люди думали, що ми жартуємо або говоримо про іншу валюту, але йшлося про долари.

Так, всього за 4 добу після повномасштабного вторгнення, 28 лютого, надходжень було більше, ніж за попередні вісім років — 340 мільйонів гривень без урахування криптовалюти. А всього з 2014 року і станом на березень 2023-го фонд зібрав на потреби ЗСУ 6,6 мільярдів гривень. Феноменальні цифри кінця лютого–початку березня 2022 року у фонді сприймають як тимчасовість і спрямовують зусилля на підтримку стабільного рівня надходжень:

— Нам вдається тримати це плато на рівні 10–15 мільйонів у день (станом на вересень 2022 року. — ред.), раніше ми стільки грошей опановували за рік.

Наприкінці лютого 2022 року акаунт «Повернись живим» на Patreon за кілька днів став найбільшим на цій платформі за кількістю зібраних через підписки коштів. Запустили його задовго до початку великої війни для забезпечення адміністративної діяльності, зокрема ветеранського та аналітичного відділів, а 2021 року залучили IT-сектор до військових проєктів фонду за допомогою цього сервісу. Кількість підписок стрімко зростала і продовжувала збільшуватися, коли взимку 2021–2022 років на кордонах України скупчувалися російські війська і ширилися новини про можливий наступ. 24 лютого тисячі людей стали донейтити саме через Patreon:

— Це був абсолютно неконтрольований процес, який рухався без нашої допомоги.

Окрім фантастичних сум, трапився і прикрий досвід. Коли кількість донейторів перевищувала 100 тисяч, а сума щомісячної підписки користувачів — 400 тисяч доларів, акаунт заблокували просто на наступний день, 25 лютого. Сервіс мотивував рішення внутрішньою політикою, яка не підтримувала проєкти з мілітарною складовою. Patreon повернув гроші підписникам і на цьому історія з ним для фонду завершилася.

— Ми зі свого боку зробили максимум, що можна було зробити. Напевне, тільки Джо Байден ще не стояв біля керівників Patreon і не намагався вирішити це запитання. Їх позиція була досить принциповою і ми вже не стали переконувати, тобто просто не погодилися, але прийняли.

Оскільки більшість надходжень йдуть від громадян, які отримують зарплату раз на місяць, фонд створив систему підписок на сайті, щоб визначена благодійником сума періодично перераховувалася без зайвих зусиль. Збільшують кількість донейтів також зручні способи переказу: під час поповнення рахунку у терміналі, за допомогою бонусів у застосунках магазинів, кешбеку в банку тощо.

— Історія з Monobank — яскравий приклад, як ти можеш перерахувати гроші, натиснувши дві-три комбінації. Зараз на сайті фонду відбувається онлайн-звітність, де майже в режимі реального часу можна побачити оновлення і основні джерела надходжень.

Наймасштабніші проєкти та співпраці

Український бізнес не менш активно долучився до креативних способів збору коштів для армії. Для Олега Карпенка це цілком зрозуміло, адже лише у незалежній Україні будь-яка ініціатива зможе продовжити свою роботу.

— Наша задача — донести цим людям, що кожна вкладена гривня трансформується в якусь ефективність на полі бою. Кожен бізнес розуміє: допоки наша армія буде воювати і ми будемо мати незалежну державу, доти їх бізнес буде існувати. Бо якщо в Києві будуть російський бізнес чи російська влада, то цей (український. — ред.) бізнес не матиме права на існування.

«Повернись живим» відомі своїми яскравими проєктами, які швидко набувають популярності і, найважливіше, залучають великі суми коштів. А прозора комунікація про витрати та креативні промо впливають на бажання людей регулярно донейтити цьому фонду. Так влітку 2022 року фонд купив і передав військовим комплекс Bayraktar TB2.

— Ми не виголошували про нього збір, але ми його анонсували, проплатили, передали військовим, прокомунікували про це. І це продовжує в позитивному значенні наздоганяти нас.

Одним із найрезонансніших, після купівлі комплексу Bayraktar, проєктів став Black box. Його феномен полягав у тому, що партнери та благодійники зібрали понад 230 мільйонів гривень на секретний проєкт для Генерального управління розвідки (ГУР). Люди зібрали ці гроші завдяки довірі до фонду, не маючи розуміння, на що їх буде використано, окрім як загального «знизити наступальний потенціал держави-окупанта».

Важливий для війська проєкт фонду «Дороги перемоги» підтримав гурт «Океан Ельзи», перераховуючи монетизацію за пісню та кліп «Квіти мінних зон» на автівки для ЗСУ. Студенти київських вишів у форматі перегонів за найбільший донат зібрали на тренажер протитанкового ракетного комплексу «Корсар».

На проєкт «Довгі РУКи ТрО», що збирає 333 мільйони гривень на розвідувально-ударні комплекси (РУКи) зі 120-мм мінометами, сервіс таксі Uklon задонейтив 700 тисяч гривень, а бренд Dodo Socks віддає весь прибуток від набору шкарпеток NAFO. Також 50 гривень з кожної пари шкарпеток «Око за око» йдуть на придбання 25 розвідкомплексів «Шарк», що підсилює величезний проєкт фонду спільно із заправними станціями ОККО, у якому одна гривня з кожного літра пального Pulls 95 і Pulls Diesel йде на придбання розвідкомплексів. Мережа ОККО перерахувала понад 48 млн гривень на «Довгі РУКи ТрО», тим самим повністю закривши збір коштів на проєкт. Завдяки співпраці з брендом «Авіація Галичини», вдалося зібрати гроші на безпілотник «Лелека-100». Спільно з мережею магазинів «Аврора» та агенцією лояльності Art Nation «Повернись живим» зібрали гроші на дрони.

Щороку «Повернись живим» залучають кошти за допомогою фірмового календаря. Про успішність такої традиції говорить те, що передпродаж першого тиражу у 2023 році тривав близько години. Ще одним невеликим, але важливим джерелом надходжень і способом поспілкуватися з аудиторією є подкаст «Фронтова поплава», який віддає монетизацію благодійникам. Не відстає у Twitter і киця Булочка, яку Тарас Чмут прихистив навесні 2022 року. Вона час від часу промотує збори фонду, і зокрема зібрала понад 2 мільйони гривень для підтримки армії в честь дня народження свого господаря. А ще вона зображена на шкарпетках Dodo Socks, 100 грн з кожної пари яких пішли на підтримку ЗСУ. 

Наприкінці грудня 2022 року IT-компанія N-iX та медіа «Телебачення Торонто» провели онлайн-корпоратив, у якому взяли участь кілька українських гуртів та стендап-коміків, а за зібрані кошти (8 мільйонів гривень) фонд закупив джерела живлення для військових. Кожен, чий донейт був понад 20 тисяч гривень, отримав крафтовий брелок, зроблений зі збитого російського літака Су-30.

Пріоритети «Повернись живим»

Ефективно працювати та не розпорошувати зусилля, за словами Олега Карпенка, допомагає чітка система пріоритетів, навколо якої і зосереджується робота всього фонду:

– тепловізійна та нічна оптика (нічні та тепловізійні приціли, прилади нічного бачення, тепловізори); 
– технічні засоби розвідки та обробки інформації (квадрокоптери, безпілотники, програмне забезпечення для обробки розвідданих, планшети);
– засоби зв’язку (рації, роутери, супутникові телефони);
– транспортні засоби (карети швидкої допомоги, пікапи, позашляховики, броньовані автомобілі);
– обладнання для штабів та пересувних командних пунктів (комп’ютери, принтери, стабілізатори тощо);
– оптика та обладнання для снайпінгу (приціли, комплекси спостереження, далекоміри);
– засоби індивідуального захисту (зокрема саперні комплекти, вогнетривка форма, шоломи пілотів гелікоптерів).

Уся робота фонду спрямована на наближення перемоги. Тарас Чмут впевнений, що вона обов’язково буде, адже наше суспільство має менше ілюзій, ніж до великої війни, і старанно працює на капітуляцію РФ. Шанс програти був у перші дні вторгнення, у лютому — українці не програли, значить рано чи пізно програє інша сторона. Такий результат вимагає безперервної роботи на підтримку армії та держави, а також сильної мотивації:

— Мені це дає можливість системно впливати на війну і сприяти перемозі у відчутному для мене масштабі. 

Олег Карпенко також не розглядає інших варіантів, крім перемоги: 

— Коли за твоєю спиною стоїть українська армія, а за українською армією стоїть український народ, — із тобою дуже важко воювати. І Росія це зрозуміла, коли намагалася сунути з півночі, де бабка просто з черпаком виходила і казала: «Ви тут не будете, тут моє подвір’я, і тут буде моя армія».

Благодійний фонд Сергія Притули. Допомога військовим і цивільним у час війни

Благодійний фонд громадського та політичного діяча і телеведучого Сергія Притули, створений у 2020 році, спочатку займався гуманітарними питаннями під час пандемії коронавірусу. А після початку повномасштабної війни у 2022 році фонд став одним із найвідоміших волонтерських осередків, що допомагають ЗСУ та постраждалим від російської агресії. Ключову роль у діяльності фонду відіграє репутація Сергія: він має чимало контактів та величезну довіру серед військових, бо волонтерить для армії ще з початку російсько-української війни 2014 року. 

У фонді Сергія Притули чимало людей, які волонтерять із 2014 року, — їхній досвід допомагає розуміти реальні потреби війська і фільтрувати багатотисячні запити. На думку Сергія, постійна наполеглива праця і надійна команда є запорукою теперішньої і подальшої роботи фонду:

— Виклики кратно збільшилися, тому що одна справа займатися волонтерством як фізична особа, поки це відбувалося на Донбасі, де був все-таки конфлікт локалізований, була чітка лінія розмежування, а тут почалось таке пекло. Добре, що в мене вже була команда, група фахових людей, на яких можна було опертися, яким довіряв і вони вже до того займалися волонтерством.

Так, директорка фонду Анна Гвоздяр під час пандемії займалася із Сергієм питаннями медицини, далі — нові запити: закуповували меблі для реабілітаційного центру, зробили ремонт у приміщенні для людей із вадами зору. Оскільки проєкти великі, вирішили оформити це все в юридичній площині. Так Анна почала обіймати цю посаду, розповідає Сергій.

— Вона працювала не за гроші, але потім я зрозумів, що якщо людина оперує мільйонами грошей, то вимагати від неї альтруїзму не зовсім правильно. Так у нас на зарплаті зʼявилося дві людини: директор і бухгалтер. 

Крім допомоги військовим, фонд займається гуманітарними питаннями, зокрема медициною, яку вдається доставляти навіть на тимчасово окуповані території. Вантажі формують за регіонами, звідки надходять запити; зважають на логістику перевезень. Наприклад, на схід чи південь везти продукти із Києва невиправдано як у грошах, так і в зусиллях — на цих територіях забезпечення їжею стабільне. Ще в межах проєкту NEST фонд встановлює тимчасові модульні будинки для людей, домівки яких знищили російські військові.

Про всі проєкти фонд звітує на сайті, а Сергій Притула на своєму ютуб-каналі записує відеозвіти та відповіді на часті запитання, а також розповідає про новини фонду. 

Також для фонду важливо не просто надавати необхідне екіпірування, обладнання, медикаменти тощо, а й бути впевненими у достатньому рівні обізнаності тих, хто зробив запит.

— Без правильних знань ти не можеш правильно скористатися тою допомогою, яку надає фонд. Тому ми розуміємо, що якщо ми купуємо, інвестуємо кошти в щось і потім все це розвозимо, має бути достатня кількість людей, які вміють цим користуватися.

Оскільки за перші місяці повномасштабного вторгнення вдалося налагодити процеси і шалений темп спав, команда запровадила графік роботи. Раніше працювали і в суботу, і в неділю, тепер мають вихідні. Частина волонтерів фонду повернулася до своїх бізнесів чи робіт, але все одно приходять допомагати або залишають свої контакти на випадок потреби. До прикладу, айтівці з українських компаній допомагали з налаштуванням сайту та системи роботи. Дозволяє оптимізувати процес і зберігати ефективність робота із запитами бригад і батальйонів, а не з поодинокими потребами.

Благодійні аукціони

Після звільнення територій на півночі України, зокрема околиць Києва, важливим і «гарячим» напрямком став Дніпро, куди перенесли логістичний центр, з якого допомогу розвозити до фронту набагато ближче. Інша частина команди працює у Перемишлі, Львові, а також у київському хабі.

Марія Писаренко, прес-секретарка Сергія Притули, мала працювати у його політичній кампанії, але 24 лютого все змінилося — до обов’язків додалися питання фонду та його фандрейзингові проєкти. Марія, яка нині є медіаменеджеркою цієї благодійної організації, вважає, що велика структура фонду розрослася навколо авторитету Сергія, зокрема серед військових. Коли в перші дні люди почали приносити необхідні речі саме до фонду Притули, то були певні, що все потрапить у надійні руки. Зараз у фонді допомагають десятки людей, проте у перші місяці повномасштабного вторгнення потік охочих був значно більшим:

— Приходили за принципом: не записують в ТрО, бо нема місць — іду до Притули. 

Через те, що рівень донейтів важко тримати стабільним упродовж місяців великої війни, команда фонду почала задіювати креативні способи збору коштів. 

— Ми намагаємося робити так, щоб був потік донатів, тобто навіть розважаючи людей аукціонами, мету маємо одну — це допомога військовим і перемога.

Найрезонанснішим проєктом фонду спільно з блогером Ігорем Лаченковим став збір на «народний Bayraktar». На честь дня народження Сергія Притули планували зібрати гроші на три безпілотники, а вдалося — аж на чотири. Зрештою компанія-виробник подарувала три комплекси українцям. Тож понад 600 мільйонів зібраних грошей спрямували на купівлю супутника для ЗСУ та річну підписку на базу даних знімків сузір’я супутників ICEYE company. 

Запам’ятався й аукціон для картини Марії Примаченко, музей із творами якої в селищі Іванків російські загарбники знищили 25 лютого. Символічно, що саме «Квіти виросли коло четвертого енергоблока» продали за рекордні 500 тисяч доларів. Картину передала сім’я колекціонера Ігоря Понамарчука та історикині мистецтва Дар’ї Добріян, які волонтерять у фонді. Родина Примаченко підтримала аукціон і відмовилася від роялті з продажу. Теперішній власник картини хоче, щоб вона потім була в музеї нашої перемоги. Опісля організували великий аукціон одразу на 10 картин, де була робота Олександра Ройтбурда, а також Леся Подерв’янського. Кошти пішли на БПЛА «Валькірія». 

— Сергій жартував, що ми скоро перетворимося з фонду не на аукціонний дім навіть, а на якихось торгашів, які продають все. Бо нам після картини почали приносити ікони, красиво інкрустовані яйця тощо. 

Ще 25 тисяч доларів вдалося отримати із продажу картини Сергія під назвою «Батько й мати». Kalush Orchestra разом із фондом зробили аукціон, віддавши кришталевий мікрофон переможців Євробачення та легендарну рожеву панамку соліста Олега Псюка. Ціллю було зібрати для української армії 1 мільйон євро на закупівлю трьох безпілотників PD-2. За шапку отримали тисячу крон, мікрофон купили за 900 тисяч доларів, і додатково зібрали 11 мільйонів гривень у банку Monobank. 

— Ми дуже вдячні Kalush Orchestra за те, що ці предмети вони доручили саме нашому фонду, аби перетворити їх на дієву допомогу нашим військам. І це вже стає якоюсь такою доброю традицією збирати гроші креативним способом.

Після найбільшого, станом на 10 жовтня 2022 року, ракетного обстрілу Сергій Притула і Сергій Стерненко оголосили збір «На помсту», в результаті якого закупили 142 дрони-камікадзе трьох типів (дальністю 30, 200 та 800 км).

У листопаді 2022 року українці знову вразили блискавичністю збору: фонд попросив 200 мільйонів гривень на бронетранспортери Spartan, а за півтори доби люди задонейтили 236 мільйонів гривень. Завдяки цьому вдалося закупити 101 одиницю техніки: бронетранспортери, машини для ремонту та евакуації техніки, а також для медичної евакуації.

За підрахунками фонду наприкінці 2022 року виявилося, що за пів року понад 6 мільйонів гривень для допомоги ЗСУ принесли діти. Сергій Притула регулярно публікує відео з маленькими українцями та українками, які змагаються у шашках, продають квіти чи співають, щоб зробити свій внесок у перемогу.

Непереможні, коли об’єднані. Із таким гаслом Благодійний фонд Сергія Притули продовжує щоденно працювати, щоб вигнати окупантів з України, а готові до нових креативних зборів українці продовжують створювати меми з уже крилатою фразою Сергія «цей день настав, купуємо…», добираючи варіанти, на що підуть кошти. 

Журналіст Андрюс Тапінас. Литовський збір на Bayraktar для України

Телеведучий, письменник і громадський активіст Андрюс Тапінас, який є власником і засновником незалежного телеканалу Laisvės TV (laisvės з литовської «свобода»), як і більшість литовців, дізнався про повномасштабну війну Росії проти України вранці 24 лютого. Він одразу почав думати, чим може бути корисний. Вирішили протестувати біля російського посольства у Вільнюсі: 

— Більшість європейських країн і міст організували протести, які тривали годину-дві, а ми зробили протест на чотири дні. Це був один з перших наших заходів. 

Спочатку збори коштів вирішили не організовувати, адже існує багато організацій, які цим займаються, як-от Blue/Yellow for Ukraine працюють із Україною з 2014 року. Та згодом на прохання посольства України зібрали 330 тисяч євро для закупівлі дронів ЗСУ всього за 16 годин. Тож у травні 2022 розпочалася історія великого збору на Bayraktar:

— Після цього ми почали думати, що литовське суспільство може зробити більше для України. Так народилася ідея про Bayraktar, бо він тоді вже був легендарним.

Збір на Bayraktar

Оскільки Baykar — приватна компанія, сподівалися, що це спростить отримання дозволів на таку закупівлю. Втім, компанія Андрюса не мала ліцензії на купівлю товарів військового призначення. Вирішили звернулися до Міністерства оборони Литви, де їхню ідею підтримали. Єдиним завданням, яке залишилося вирішити, був збір коштів. Йшлося про 5 мільйонів євро. Як інформаційні канали поширення використовували фейсбук, твіттер та телеканал Андрюса. Найбільш оптимістичним варіантом вважали зібрати кошти за три тижні.

— Песимістичний сценарій передбачав, що ми не назбираємо ці гроші, тому що 5 мільйонів євро для маленької країни, як Литва, населення якої менше, ніж у Києві — це чимало. 

Після інформаційної кампанії у соцмережах і на телебаченні уже на другий день розуміли, що досягти мети реально, а четвертого дня збір завершився сумою в майже 6 мільйонів євро. 

— Я вважаю, що це один із найуспішніших зборів, які коли-небудь відбувалися у Литві. 

Андрюс переконаний, що без віри в успіх можна нічого не починати. Він хотів зібрати кошти і думав тільки про варіанти, як можна це зробити. Навіть Міністр оборони Литви, почувши про ідею, сказав, що це складна затія і в разі невдачі спробує допомогти. Але Андрюс вірив, що суспільство впорається:

— Під час пандемії COVID-19 ми зібрали 2,5 мільйони для лікарів і медперсоналу, тож я знав, що суспільство має потенціал зібрати великі суми. І це допомагало рухатися вперед. Потім я побачив, що навколо цього проєкту є національне єднання. Я був впевнений, що ми це зробимо, лише не сподівався, що всього за три з половиною дні.

Довіра глядачів і підписників до Андрюса і його медіаресурсу та єдність у бажанні допомогти Україні зробили успіх цього проєкту можливим.

— Ми дуже мирні люди, але ми хотіли зробити щось більше, ніж просто купувати гуманітарну допомогу і, можливо, бронежилети та шоломи. Ми хотіли купити зброю для країни, яка бореться не лише за свою свободу, але й за нашу свободу. І це абсолютно зрозуміло кожному литовцю. Ми маємо пояснити це нашим друзям у Західній Європі.

95 % тих, хто брав участь у зборі, були литовцями: від дітей, які передавали заощадження батькам, до людей старшого віку, які робили внески зі своєї пенсії. Власники барів донейтили частину коштів від прибутку за коктейлі, а митці віддавали свої роботи. Також кампанія стала популярною у вечірніх шоу Канади, в австралійському радіо, тож збільшували суму й іноземні гроші зі Скандинавських країн, Великої Британії, Німеччини, Польщі. Андрюс щасливий, що його ініціативу перехопили інші країни, включно з Україною. У липні 2022 року поляки також зібрали необхідну суму на Bayraktar для України.

— Я думаю, що гарну історію можна просто зробити вірусною, і я думаю, що вона стала вірусною.

У перші місяці великої війни гроші, зібрані на концертах і заходах, литовці перераховували Blue/Yellow або безпосередньо Міністерству оборони України. Було чимало прикладів індивідуальних ініціатив. Наприклад, двоє відомих мандрівників запропонували свою участь у заході за донейт на дрони для української армії і змогли зібрати 8 тисяч євро.

— По суті кожен намагався зробити, що він вміє найкраще, аби зібрати трохи грошей для України. І ця національна єдність продовжується. Кейс Bayraktar був хорошим тестом на те, що Литва може і хоче допомагати Україні.

В результаті компанія Baykar вирішила, що зібрані литовцями і поляками кошти організатори збору можуть спрямувати на підсилення ЗСУ в інших напрямах, а безпілотники (як і у випадку з українськими благодійниками) вона подарує. Завдяки цьому кроку литовці та поляки придбали інше потрібне Силам оборони обладнання. 

Зрозуміло, що Bayraktar не зможе кардинально змінити хід війни, так думати було б наївно. Але найважливішою частиною цього проєкту була сама ідея того, що люди з маленької країни купують зброю. Це спосіб підштовхнути західних союзників до надання більшої підтримки Україні, вважає Андрюс: 

— Потім великі країни, знаєте, намагаються знайти виправдання, чому б не купити зброю для України. 

Навіть якщо не вийде зібрати на ще один легендарний безпілотник, все одно певна сума піде на підсилення українців у боротьбі проти Росії. У цій справі немає незначних грошей, і завжди краще, коли багато людей долучаться бодай якоюсь копійкою, вважає Андрюс. Саме завдяки об’єднаним зусиллям кампанія литовського збору була успішною.

— Люди розуміють, що навіть якщо дають по 5 євро, це буде частинкою великої справи і разом ми зберемо мільйони.

Розуміння, чому українцям треба допомагати

У серпні 2022 розпочався проєкт Legion of Boom — збір на дрони-камікадзе для українських військових. Литовці назбирали 1,5 мільйони євро. А коли не вистачало на 2 із 37 дронів-камікадзе, Андрюс просто написав у фейсбуці про цю потребу і вже за 6 годин мав необхідні 120 тисяч євро. 

Восени литовці знову організували та успішно провели збір для України, а саме: 750 тисяч доларів на три морські дрони з промовистими назвами: «Peace Дец», «Peace Да» та «Peace Дюк». 

На початку лютого 2023 року литовці підтвердили свою рішучість допомагати Україні, зібравши трохи більше 1 мільйона євро на радари ППО всього за одну годину. А литовська ІТ-компанія Tesonet подвоїла цю суму. 

У час, коли світ розвиває технології автомобілів без водіїв, вдосконалює сучасну медицину та свої знання про сусідні галактики, велика війна посеред мирної Європи через десятиліття після часів Другої світової стала потрясінням для багатьох. Це змусило країни об’єднати свої зусилля та підтримати Україну. 

— Рушійною силою, треба визнати, були країни, які мають спільні кордони та історію з Росією. Литва та інші країни Балтії були окуповані Росією протягом 50 років. Ми все ще маємо шрами. Ми втратили два покоління наших найкращих людей. Ця країна ніколи не приносила нічого доброго нашим країнам: Польщі, Чехії, іншій Східній Європі. І тому ми намагаємося навчити наших західних колег, наших західних друзів, що Росія є загрозою. 

На думку Андрюса, навіть після перемоги України Європа має бути пильною. Так, він сам і ще чимало литовців знають історію своєї країни і не забувають про наслідки російської окупації:

— Ми завжди відчували небезпеку з боку Росії. Я не жив у XIX чи XVIII столітті, але я майже впевнений, що наші предки теж відчували небезпеку з боку Росії. 

Тому журналіст вдячний політикам, які спромоглися зробити Литву членом НАТО і Європейського союзу, адже якби не ці кроки, Росія могла б бути набагато небезпечнішою для Литви: 

— Якби ми не впоралися з цим, я думаю, я б не сидів тут у спокійному Вільнюсі, а, можливо, воював би десь на фронті, захищаючи нашу націю, як це роблять українці. 

Своєю мотивацією постійно допомагати Україні Андрюс називає можливість спати вночі та усвідомлювати, що вдалося зробити щось для перемоги, а після завершення війни планує допомагати з відбудовою країни.

— У голлівудських фільмах світло перемагає темряву. І нам ясно, де світло, а де темрява. Але це буде не голлівудський кінець: щодня страждають українці, гинуть, поранені і скалічені мирні люди, це просто жах.

Литовці, маючи непростий і болючий досвід співжиття із країною-терористом, як ніхто розуміють і захоплюються бажанням українців жити незалежно та їхньою сміливістю у боротьбі за свої цінності. Андрюс вірить, що попри все Україну чекає важлива роль у геополітиці Європи, а її громадяни замість російської добре володітимуть англійською:

— Коли ми дивимося на українців, я думаю, що ми бачимо трохи себе. Я майже впевнений, що якби війна прийшла в Литву, більшість литовців зробили би так, як українці: створили оборону, не втекли, залишилися до самого кінця. І це нас надзвичайно мотивує. Ми надзвичайно активні в допомозі Україні під час війни і ми цим дуже пишаємося.