Херсон. Створити артпростір на заводі

Urban CAD — яскравий приклад відродження занедбаної промислової споруди у Херсоні. Оскільки артпростір розташований буквально у саду, Urban CAD працює лише у теплий сезон: з травня по вересень. Команда спрямувала зусилля на чотири напрями: культурні, благодійні, розвивальні та соціально-корисні події. У 2020 році в Urban CAD провели 155 заходів, розповідає співзасновник проєкту Віталій Бєлобров.

Ревіталізація промислових об’єктів — явище, що активно розповсюджується в Україні. Приклади успішних перетворень старих промислових об’єктів є у багатьох містах. Так, занедбаний завод «Галичскло» у Львові став сучасним простором !FESTrepublic. У Києві частина території суднобудівного заводу стала креативним центром IZONE, а Дарницький шовковий комбінат перетворився на артзавод «Платформа». Заводські приміщення в Луцьку, де раніше виготовляли шкіркартон, ревіталізували в розважальний центр «Адреналін Сіті», а старий завод промислового обладнання в Івано-Франківську отримав друге дихання у вигляді інноваційного центру «Промприлад.Реновація».

Соціальне підприємництво у Херсоні

Підприємець і фінансовий консультант Віталій Бєлобров зацікавився громадською діяльністю у 2014 році, після Революції гідності.

— Коли почалась війна, окупація Криму і всі ці проблеми, нас почали кликати (до себе) друзі, які зараз у США, в Європі. Я сиджу і кажу: «Я ж не якась там криса, я не можу з потопаючого корабля кудись бігти». І ми домовились, що ми залишаємось, але не споглядаємо, а вмикаємось у всі процеси. І ми тоді почали шукати, що ми можемо робити, щоб тут ставало краще.

Об’єднавшись з однодумцями, Віталій створив організацію, а згодом — бізнес-асоціацію «Ми — херсонці».

— Ми об’єднали соціально відповідальних підприємців, які сплачують податки, створюють робочі місця, працюють «на світлій стороні» і які розуміють, що нашому місту потрібен поштовх. Ми впевнені, що креативні індустрії мають стати центром перезапуску для Херсона і витягнути місто на новий рівень.

Захоплені ідеєю створити локальну школу підприємництва, учасники асоціації шукали у Херсоні сучасне приміщення для свого задуму. Водночас вони відвідували інші українські міста і побачили вдалі експерименти із перетворенням промислових просторів. Тож вирішили втілити такий у себе.

— Херсон був промисловою столицею півдня України, у нас діяло дуже багато великих підприємств. Але змінилась економічна ситуація і в центрі міста виникло багато просторів, які на сьогодні не задіяні у виробництві.

Після тривалих пошуків локації на допомогу прийшов Олександр Олійник — власник Херсонського машинобудівного заводу, на якому колись працювало понад десять тисяч херсонців. Оскільки у виробництво була залучена лише частина заводу, то іншу, а саме комбайнову частину, «Ми — херсонці» вирішили орендувати для створення артплатформи:

— Ми побачили тут потенціал. Бо ми ж такі дуже творчі підприємці і на проблеми дивимось крізь потенціал.

Створення Urban CAD

Коли соціальні підприємці оглядали територію заводу, у них виникла ідея створити у колишньому вентиляційному цеху центр креативних індустрій «Турбіна». Це амбіційний проєкт ревіталізації цеху під простір для роботи, навчання і неформальних зустрічей представників креативних індустрій у всі пори року.

Команді «Ми — херсонці» не так просто було знайти фінанси для втілення цієї масштабної ідеї. Починати вирішили з малого. Коли на очі потрапив занедбаний сад біля заводу, ідея прийшла миттєво: «Можна тут створити якийсь сад… місто, урбан. О, буде Урбан Сад». Зазвичай назву пишуть латиницею — Urban CAD, де C означає креативність (creativity), A — мистецтво (art), D — розвиток (development).

— Був такий момент, коли нам здалося, що нічого не вийде. Але ми ж хочемо тут жити далі, тому нам потрібно щось вигадувати. Тому вирішили створити такий демо-проєкт, який би показав, що ми можемо як команда, що місто вже готове і що потрібно виходити на новий рівень.

Сподіватися на гранти не було часу, тому «Ми — херсонці» обрали шлях краудінвестингу. Це означало залучення капіталу від декількох мікроінвесторів, які згодом отримуватимуть дивіденди. Відтак знайшлося одинадцятеро осіб, які інвестували кожен по 1000 доларів у розбудову Urban CAD, і у жовтні 2016 року розпочали перетворення частини старого заводу.

— Ми працювали тут із родинами, своїми руками, мізками. Хто що міг: хтось варити, хтось носити, хтось не заважати, хтось надихати. І так, командою, ми створили Urban CAD.

Перший сезон стартував у червні 2017 року, коли у команді було лише п’ятеро. Вони організовували власні події, щоб якомога більше людей дізналося про новий простір. Оскільки подібного досвіду не було ні в кого з команди, Urban CAD створювали методом спроб і помилок.

— Ми розуміли, що ми робимо і що з першого сезону може не зайти. Перший сезон у нас був дуже складний, але було видно, що місту цікаво.

Після першого сезону проєкт вийшов у мінус, із коштами було складно, та й ще місцева влада зовсім не підтримувала ініціативу. Натомість перший успіх був не за горами — 2017 року Urban CAD отримав міжнародну премію Small BIZ Awards у номінації «Найкраще соціальне підприємство». Ця нагорода створена для популяризації кращих бізнес-практик в Україні у сферах, необхідних для сталого розвитку. Це значно додало наснаги команді.

Наступним кроком була участь у європейському конкурсі змінотворців (в урбаністичному секторі Actors of Urban Change), у якому Urban CAD здобув третє місце серед 94 учасників. І фінансову нагороду, таку необхідну команді у той час:

— Наш маленький Urban CAD потрапляє в десятку проєктів, які змінюють міста. І коли ми приїхали в Берлін презентувати Urban CAD і перейняти європейський досвід, мене так захопило те, що Херсон був на мапі поряд із Лондоном, Лечче, Вільнюсом, Берліном, Гамбургом! Це був прорив.

Це стало одним із ключових моментів у розвитку проєкту. Тоді ж, напередодні другого теплого сезону, Віталій Бєлобров запросив долучитися до управління Urban CAD свою дружину Світлану. Тут 25 квітня 2018-го подружжя і відзначило своє весілля після понад 10 років спільного життя. Відтоді вони працюють разом, розділивши обов’язки:

— Моя роль — об’єднати людей, створити проєкт, надихнути, знайти ресурси, запустити. А от щоб все це жило і працювало — це завжди вона.

Розвиток креативного простору

Херсонці із захватом долучилися до розбудови Urban CAD: хтось допоміг облаштовувати простір, хтось привіз вазони, підприємці купили будівельні матеріали. А завдяки артдиректорці Urban CAD Олені Афанасьєвій простір зібрав роботи багатьох художників. Тутешні мурали зберігають історії відвідувачів артпростору. Наприклад, одного разу в Херсон завітала дівчинка з Одеси й так закохалася в Urban CAD, що залишилася там малювати на три місяці.

Далі вектор розвитку артпростору почав ставати яснішим. Крім прояснення бізнес-моделі проєкту, розроблення бюджету для розвитку та можливості вийти на самоокупність, з другого сезону команда Urban CAD також почала приймати замовлення на оренду простору для організації й проведення різних заходів. 2020-го, на четвертий рік роботи простору, Urban CAD прийняв український фестиваль сучасного мистецтва ГогольFest. Ця масштабна мистецька подія була заснована режисером та керівником Центру сучасного мистецтва «Дах» Владиславом Троїцьким. З 2017 року фестиваль подорожує містами України (читайте також історію про перший легальний артпотяг ГогольTrain).

ГогольFest став прикладом кооперації місцевої влади та команди Urban CAD, адже ініціатива проведення фестивалю у Херсоні пішла від тодішнього голови обласної адміністрації та поєдналася з амбіціями Віталія прийняти у своєму артпросторі цю подію.

— Тема ГогольFest — Dream — обрана не випадково. Для частини херсонців dream як «сон» — вони сплять, а є невеличка частина активних людей, для яких dream — це «мрія». Мені здається, я з тими, що мріють. Але не тільки мріють, а щось роблять для того, щоб ця мрія розбудила тих, що сплять, і залучала їх до наших мрій.

За три дні фестивалю до Urban CAD прийшло близько двох тисяч відвідувачів. Тоді ж у херсонський артпростір завітали гурти DakhaBrakha і Dakh Daughters, відбулися театральні події, перформанси, лекції та нічна програма за участі відомого українського діджея Топольського.

— Перше, що нам потрібно зробити, — це великі проєкти, які дадуть надію. Бо ми втрачаємо людей, з якими будемо тут все розкачувати. Коли ми були в Києві на лекції Влада Троїцького, там були хлопці з Херсона, які поїхали років п’ять тому. І вони сказали: «А, ви команда Urban CAD? Якщо б я знав, що ви відкриєтесь ось-ось, я б з Херсону не поїхав». І це мотивує.

Бажаючи збагатити культурне життя Херсона, команда артпростору кооперується з місцевими ініціативами. На його території неодноразово відбувалися заходи міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії». Другом і партнером простору є і сам директор і художній керівник Херсонського театру імені Куліша і організатор театрального фестивалю Олександр Книга, який подарував тутешньому саду магнолію.

— Важливо показувати херсонцям, що конкуренції не має бути в нашому місті. Бо спочатку давайте щось створимо, а потім ринок сам нас буде визначати, хто краще, хай люди голосують за це. А щоб створити, потрібно об’єднатися.

Команда Urban CAD впевнено заявляє, що Херсон є вартим відвідання вибагливими туристами. Сад на території колись занедбаної частини заводу тепер є осередком розвитку та творчості. Тут відбуваються семінари, форуми, фестивалі, театральні вистави, бізнес-події, зустрічі, концерти і кінопокази. Як каже Віталій, тут народжуються стартапи.

— Це місце концентрації креативних та вільних людей, які хочуть розвивати своє місто. Це місце, де проходять всі найкрутіші події весни, літа, ну й шматочка осені. Це місце є ще і магнітом, який притягує сюди гостей не тільки з України, а вже навіть з Європи.

На території саду ростуть фруктові дерева, з яких у сезон збирають урожай слив, яблук, абрикосів, а восени — шампіньйони. Команда артпростору заморожує сливи, а потім робить із ними пироги, якими пригощає волонтерів Urban CAD.

Тут також розташований великий екран, біля якого вечорами відпочивають мешканці та гості Херсона. На ньому показують кіно і футбол:

— Завжди, коли ми тут вболіваємо за Україну, вона виграє.

З любов’ю до Херсона

Тепер у проєктній команді Urban CAD працює 18 осіб. А про артпростір знають не лише місцеві, а люди з усієї України.

— Якщо в перший сезон Urban CAD сприймали як щось незрозуміле, у другий сезон про нас говорили вже: «Ну, щось у цьому є». Третій — «Як ми жили до того раніше?» І четвертий сезон — «Відкривайтесь швидше, бо в місті нічого не відбувається».

Протягом створення артпростору вся команда об’єдналася метою зробити Херсон кращим місцем для життя:

— Бо є надмета — щоб ми залишались в Херсоні та пишалися тим, що ми херсонці. Аби ми не тільки любили Херсон безумовною любов’ю, а щоб він нам ще й подобався. Бо я люблю Херсон, але він мені ще не всюди подобається. Я хочу, щоб тут було безпечно, креативно, вільно. Щоб можна було виражати свої ідеї, завжди було натхнення та багато молоді.

Urban CAD — вагома причина завітати у Херсон у теплу пору року. Тепер сад на колись занедбаній території заводу є осередком розвитку та творчості. А Віталій понад усе вірить у розквіт Херсону, заохочуючи усіх навколо вкластися у розбудову міста:

— У нашому суспільстві прийнято (казати), що ми хочемо зробити все, щоб наші діти або внуки тут жили чудово. Ну, мене це демотивує. Я хочу, щоб мої батьки жили тут чудово, я хочу, щоб наші бабусі, дідусі жили чудово. Якщо в нас буде така мотивація, то ми не будемо жертвувати цілими поколіннями, а будемо створювати вже сьогодні.