Херсон. Створити артпростір на заводі

19 травня 2021
Share this...
Facebook
Twitter

Соціальний підприємець Віталій Бєлобров разом з однодумцями створює перший у Херсоні центр креативних індустрій і вже відкрив його частину — Urban CAD. Цей артпростір на території машинобудівного заводу став улюбленим місцем для багатьох херсонців. Розташований просто неба, Urban CAD збирає близько 10 тисяч відвідувачів за теплий сезон. Це місце, де відбуваються фестивалі, лекції, кінопокази та просто теплі дружні вечори.

Urban CAD — яскравий приклад відродження занедбаної промислової споруди у Херсоні. Оскільки артпростір розташований буквально у саду, Urban CAD працює лише у теплий сезон: з травня по вересень. Команда спрямувала зусилля на чотири напрями: культурні, благодійні, розвивальні та соціально-корисні події. У 2020 році в Urban CAD провели 155 заходів, розповідає співзасновник проєкту Віталій Бєлобров.

Ревіталізація промислових об’єктів — явище, що активно розповсюджується в Україні. Приклади успішних перетворень старих промислових об’єктів є у багатьох містах. Так, занедбаний завод «Галичскло» у Львові став сучасним простором !FESTrepublic. У Києві частина території суднобудівного заводу стала креативним центром IZONE, а Дарницький шовковий комбінат перетворився на артзавод «Платформа». Заводські приміщення в Луцьку, де раніше виготовляли шкіркартон, ревіталізували в розважальний центр «Адреналін Сіті», а старий завод промислового обладнання в Івано-Франківську отримав друге дихання у вигляді інноваційного центру «Промприлад.Реновація».

Соціальне підприємництво у Херсоні

Підприємець і фінансовий консультант Віталій Бєлобров зацікавився громадською діяльністю у 2014 році, після Революції гідності.

— Коли почалась війна, окупація Криму і всі ці проблеми, нас почали кликати (до себе) друзі, які зараз у США, в Європі. Я сиджу і кажу: «Я ж не якась там криса, я не можу з потопаючого корабля кудись бігти». І ми домовились, що ми залишаємось, але не споглядаємо, а вмикаємось у всі процеси. І ми тоді почали шукати, що ми можемо робити, щоб тут ставало краще.

Об’єднавшись з однодумцями, Віталій створив організацію, а згодом — бізнес-асоціацію «Ми — херсонці».

— Ми об’єднали соціально відповідальних підприємців, які сплачують податки, створюють робочі місця, працюють «на світлій стороні» і які розуміють, що нашому місту потрібен поштовх. Ми впевнені, що креативні індустрії мають стати центром перезапуску для Херсона і витягнути місто на новий рівень.

Захоплені ідеєю створити локальну школу підприємництва, учасники асоціації шукали у Херсоні сучасне приміщення для свого задуму. Водночас вони відвідували інші українські міста і побачили вдалі експерименти із перетворенням промислових просторів. Тож вирішили втілити такий у себе.

— Херсон був промисловою столицею півдня України, у нас діяло дуже багато великих підприємств. Але змінилась економічна ситуація і в центрі міста виникло багато просторів, які на сьогодні не задіяні у виробництві.

Після тривалих пошуків локації на допомогу прийшов Олександр Олійник — власник Херсонського машинобудівного заводу, на якому колись працювало понад десять тисяч херсонців. Оскільки у виробництво була залучена лише частина заводу, то іншу, а саме комбайнову частину, «Ми — херсонці» вирішили орендувати для створення артплатформи:

— Ми побачили тут потенціал. Бо ми ж такі дуже творчі підприємці і на проблеми дивимось крізь потенціал.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Створення Urban CAD

Коли соціальні підприємці оглядали територію заводу, у них виникла ідея створити у колишньому вентиляційному цеху центр креативних індустрій «Турбіна». Це амбіційний проєкт ревіталізації цеху під простір для роботи, навчання і неформальних зустрічей представників креативних індустрій у всі пори року.

Команді «Ми — херсонці» не так просто було знайти фінанси для втілення цієї масштабної ідеї. Починати вирішили з малого. Коли на очі потрапив занедбаний сад біля заводу, ідея прийшла миттєво: «Можна тут створити якийсь сад… місто, урбан. О, буде Урбан Сад». Зазвичай назву пишуть латиницею — Urban CAD, де C означає креативність (creativity), A — мистецтво (art), D — розвиток (development).

— Був такий момент, коли нам здалося, що нічого не вийде. Але ми ж хочемо тут жити далі, тому нам потрібно щось вигадувати. Тому вирішили створити такий демо-проєкт, який би показав, що ми можемо як команда, що місто вже готове і що потрібно виходити на новий рівень.

Сподіватися на гранти не було часу, тому «Ми — херсонці» обрали шлях краудінвестингу. Це означало залучення капіталу від декількох мікроінвесторів, які згодом отримуватимуть дивіденди. Відтак знайшлося одинадцятеро осіб, які інвестували кожен по 1000 доларів у розбудову Urban CAD, і у жовтні 2016 року розпочали перетворення частини старого заводу.

— Ми працювали тут із родинами, своїми руками, мізками. Хто що міг: хтось варити, хтось носити, хтось не заважати, хтось надихати. І так, командою, ми створили Urban CAD.

Перший сезон стартував у червні 2017 року, коли у команді було лише п’ятеро. Вони організовували власні події, щоб якомога більше людей дізналося про новий простір. Оскільки подібного досвіду не було ні в кого з команди, Urban CAD створювали методом спроб і помилок.

— Ми розуміли, що ми робимо і що з першого сезону може не зайти. Перший сезон у нас був дуже складний, але було видно, що місту цікаво.

Після першого сезону проєкт вийшов у мінус, із коштами було складно, та й ще місцева влада зовсім не підтримувала ініціативу. Натомість перший успіх був не за горами — 2017 року Urban CAD отримав міжнародну премію Small BIZ Awards у номінації «Найкраще соціальне підприємство». Ця нагорода створена для популяризації кращих бізнес-практик в Україні у сферах, необхідних для сталого розвитку. Це значно додало наснаги команді.

Наступним кроком була участь у європейському конкурсі змінотворців (в урбаністичному секторі Actors of Urban Change), у якому Urban CAD здобув третє місце серед 94 учасників. І фінансову нагороду, таку необхідну команді у той час:

— Наш маленький Urban CAD потрапляє в десятку проєктів, які змінюють міста. І коли ми приїхали в Берлін презентувати Urban CAD і перейняти європейський досвід, мене так захопило те, що Херсон був на мапі поряд із Лондоном, Лечче, Вільнюсом, Берліном, Гамбургом! Це був прорив.

Це стало одним із ключових моментів у розвитку проєкту. Тоді ж, напередодні другого теплого сезону, Віталій Бєлобров запросив долучитися до управління Urban CAD свою дружину Світлану. Тут 25 квітня 2018-го подружжя і відзначило своє весілля після понад 10 років спільного життя. Відтоді вони працюють разом, розділивши обов’язки:

— Моя роль — об’єднати людей, створити проєкт, надихнути, знайти ресурси, запустити. А от щоб все це жило і працювало — це завжди вона.

Розвиток креативного простору

Херсонці із захватом долучилися до розбудови Urban CAD: хтось допоміг облаштовувати простір, хтось привіз вазони, підприємці купили будівельні матеріали. А завдяки артдиректорці Urban CAD Олені Афанасьєвій простір зібрав роботи багатьох художників. Тутешні мурали зберігають історії відвідувачів артпростору. Наприклад, одного разу в Херсон завітала дівчинка з Одеси й так закохалася в Urban CAD, що залишилася там малювати на три місяці.

Share this...
Facebook
Twitter
Share this...
Facebook
Twitter

Далі вектор розвитку артпростору почав ставати яснішим. Крім прояснення бізнес-моделі проєкту, розроблення бюджету для розвитку та можливості вийти на самоокупність, з другого сезону команда Urban CAD також почала приймати замовлення на оренду простору для організації й проведення різних заходів. 2020-го, на четвертий рік роботи простору, Urban CAD прийняв український фестиваль сучасного мистецтва ГогольFest. Ця масштабна мистецька подія була заснована режисером та керівником Центру сучасного мистецтва «Дах» Владиславом Троїцьким. З 2017 року фестиваль подорожує містами України (читайте також історію про перший легальний артпотяг ГогольTrain).

ГогольFest став прикладом кооперації місцевої влади та команди Urban CAD, адже ініціатива проведення фестивалю у Херсоні пішла від тодішнього голови обласної адміністрації та поєдналася з амбіціями Віталія прийняти у своєму артпросторі цю подію.

— Тема ГогольFest — Dream — обрана не випадково. Для частини херсонців dream як «сон» — вони сплять, а є невеличка частина активних людей, для яких dream — це «мрія». Мені здається, я з тими, що мріють. Але не тільки мріють, а щось роблять для того, щоб ця мрія розбудила тих, що сплять, і залучала їх до наших мрій.

За три дні фестивалю до Urban CAD прийшло близько двох тисяч відвідувачів. Тоді ж у херсонський артпростір завітали гурти DakhaBrakha і Dakh Daughters, відбулися театральні події, перформанси, лекції та нічна програма за участі відомого українського діджея Топольського.

— Перше, що нам потрібно зробити, — це великі проєкти, які дадуть надію. Бо ми втрачаємо людей, з якими будемо тут все розкачувати. Коли ми були в Києві на лекції Влада Троїцького, там були хлопці з Херсона, які поїхали років п’ять тому. І вони сказали: «А, ви команда Urban CAD? Якщо б я знав, що ви відкриєтесь ось-ось, я б з Херсону не поїхав». І це мотивує.

Бажаючи збагатити культурне життя Херсона, команда артпростору кооперується з місцевими ініціативами. На його території неодноразово відбувалися заходи міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії». Другом і партнером простору є і сам директор і художній керівник Херсонського театру імені Куліша і організатор театрального фестивалю Олександр Книга, який подарував тутешньому саду магнолію.

— Важливо показувати херсонцям, що конкуренції не має бути в нашому місті. Бо спочатку давайте щось створимо, а потім ринок сам нас буде визначати, хто краще, хай люди голосують за це. А щоб створити, потрібно об’єднатися.

Команда Urban CAD впевнено заявляє, що Херсон є вартим відвідання вибагливими туристами. Сад на території колись занедбаної частини заводу тепер є осередком розвитку та творчості. Тут відбуваються семінари, форуми, фестивалі, театральні вистави, бізнес-події, зустрічі, концерти і кінопокази. Як каже Віталій, тут народжуються стартапи.

— Це місце концентрації креативних та вільних людей, які хочуть розвивати своє місто. Це місце, де проходять всі найкрутіші події весни, літа, ну й шматочка осені. Це місце є ще і магнітом, який притягує сюди гостей не тільки з України, а вже навіть з Європи.

На території саду ростуть фруктові дерева, з яких у сезон збирають урожай слив, яблук, абрикосів, а восени — шампіньйони. Команда артпростору заморожує сливи, а потім робить із ними пироги, якими пригощає волонтерів Urban CAD.

Тут також розташований великий екран, біля якого вечорами відпочивають мешканці та гості Херсона. На ньому показують кіно і футбол:

— Завжди, коли ми тут вболіваємо за Україну, вона виграє.

З любов’ю до Херсона

Тепер у проєктній команді Urban CAD працює 18 осіб. А про артпростір знають не лише місцеві, а люди з усієї України.

— Якщо в перший сезон Urban CAD сприймали як щось незрозуміле, у другий сезон про нас говорили вже: «Ну, щось у цьому є». Третій — «Як ми жили до того раніше?» І четвертий сезон — «Відкривайтесь швидше, бо в місті нічого не відбувається».

Протягом створення артпростору вся команда об’єдналася метою зробити Херсон кращим місцем для життя:

— Бо є надмета — щоб ми залишались в Херсоні та пишалися тим, що ми херсонці. Аби ми не тільки любили Херсон безумовною любов’ю, а щоб він нам ще й подобався. Бо я люблю Херсон, але він мені ще не всюди подобається. Я хочу, щоб тут було безпечно, креативно, вільно. Щоб можна було виражати свої ідеї, завжди було натхнення та багато молоді.

Urban CAD — вагома причина завітати у Херсон у теплу пору року. Тепер сад на колись занедбаній території заводу є осередком розвитку та творчості. А Віталій понад усе вірить у розквіт Херсону, заохочуючи усіх навколо вкластися у розбудову міста:

— У нашому суспільстві прийнято (казати), що ми хочемо зробити все, щоб наші діти або внуки тут жили чудово. Ну, мене це демотивує. Я хочу, щоб мої батьки жили тут чудово, я хочу, щоб наші бабусі, дідусі жили чудово. Якщо в нас буде така мотивація, то ми не будемо жертвувати цілими поколіннями, а будемо створювати вже сьогодні.

Над матерiалом працювали

Автор проєкту:

Богдан Логвиненко

Проєктна менеджерка:

Анастасія Жохова

Авторка:

Яна Мохончук

Шеф-редакторка:

Наталія Понеділок

Редакторка:

Олена Павлова

Коректорка:

Ольга Щербак

Продюсерка,

Інтерв’юерка:

Карина Пілюгіна

Асистентка продюсера:

Вікторія Кравчук

Лідія Буляк

Наталія Вишинська

Юлія Безпечна

Фотографиня,

Більд-редакторка:

Катя Акварельна

Оператор:

Павло Пашко

Сергій Татарко

Режисерка монтажу:

Надія Мельниченко

Режисер:

Микола Носок

Транскрибаторка:

Крісті Кравченко

Контент-менеджерка:

Катерина Юзефик

Слідкуй за експедицією