Передумови та початок великої війни

Фіксуємо ключові події кожного місяця повномасштабної війни, розпочатої Росією. Згадуємо, що відбувалося на всіх фронтах — на лінії зіткнення, в тилу і на міжнародній арені.

Дисклеймер: ця хронологія — перелік ключових, на наш погляд подій, що впливали на життя всіх українців. Ми не ставили собі за мету створити літопис, адже чимало інформації оприлюднювати зараз усе ще небезпечно, а багато чого нам іще доведеться дізнатися після нашої перемоги.

Українці напів жартома описують нинішню велику війну як «повномасштабна фаза російсько-української війни, що триває більше чотирьох століть». У такому висловлюванні більше правди, ніж гри слів. Дійсно, українці пережили століття російської окупації в складі Російської імперії, а потім Радянського союзу. З 1991 року, коли Україна здобула незалежність, російська влада прагнула залишати її в зоні свого політичного, економічного та культурного впливу.

Пригадуємо, які події передували повномасштабному вторгненню РФ 24 лютого 2022 року, адже збройна конфронтація почалася понад 8 років тому.

Початок

2014 рік. Лютий–квітень

20 лютого

Верховна Рада України офіційно фіксує цей день як початок тимчасової окупації Кримського півострова та Севастополя.

На території Кримського півострова з’являються озброєні люди без розпізнавальних знаків. Уже пізніше президент РФ визнає, що це були російські військові, однак якийсь час влада країни-агресорки прикриватиметься абсурдними фразами «нас там нєт». Ці російські військовики захоплюють Верховну Раду Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу та інші об’єкти стратегічного значення.

26 лютого

Тисячі кримських татар, українців і представників інших національностей вийшли до Верховної ради АР Крим на заклик Меджлісу кримськотатарського народу, щоб чинити спротив російській окупації та заявити всьому світу про цілісність України. Тому з 2020 року в цей день відзначають День спротиву окупації Криму.

16 березня

Влада РФ проводить невизнаний більшістю країн світу «референдум», а через 2 дні включає Крим до складу РФ. Тобто Росія окупувала півострів і здійснила його незаконну анексію (яку потім роками намагалась легалізувати, та безуспішно).

Через анексію Криму ЄС накладе санкції (заборона на імпорт товарів із Криму до ЄС, а також інфраструктурні чи фінансові інвестиції, туристичні послуги з Криму, а також на експорт певних товарів і технологій для кримських компаній), що наразі продовжені до 2023 року, але це не стримає її на шляху до загарбання територій. Можновладці країни-агресорки називатимуть тимчасову окупацію Криму «відновленням історичної справедливості», апелюючи до асбурдного міфу про «братні народи», хоча насправді вчинили грубе порушення міжнародного права.

Російська окупація стане для Криму періодом економічної ізоляції, порушення прав людини (особливо корінного населення — кримських татар) та перетворення курортного півострова на військову базу і плацдарм для подальшого наступу.

Із початку березня у південних і східних регіонах України російські спецслужби проводять мітинги за приєднання цих територій до РФ. Водночас проукраїнські сили проводять акції на підтримку територіальної цілісності України. Підтримувані росіянами бойовики починають захоплювати адміністративні будівлі на сході України. У Донецьку і Луганську були проголошені так звані народні республіки (спроби подібних псевдоутворень були також у Харкові й Одесі).

Українська влада розпочинає на сході антитерористичну операцію (із 2018 року називається операція Об’єднаних Сил).

2014 рік. Травень–серпень

Тривають важкі бої. ЗСУ проводять низку успішних операцій зі звільнення населених пунктів, тимчасово захоплених російськими бойовиками: Маріуполь, Слов’янськ, Краматорськ, Дружківку, Костянтинівку та ін..

17 липня

Росіяни з установки зенітно-ракетного комплексу (ЗРК) «Бук-М» збивають пасажирський літак «Боїнг–777» рейсу МН17 «Амстердам — Куала-Лумпур», внаслідок чого загинули всі 298 пасажирів. Цей терористичний акт, на жаль, не був останнім воєнним злочином РФ, влада якої передбачувано (і типово) не визнає своєї відповідальності за скоєне. Судовий процес по цій справі досі триває.

Російська армія задіює регулярні підрозділи своїх збройних сил, завдяки чому зупиняє контратаку українських військових. Виявом цього стала зокрема Іловайська трагедія або «Іловайський котел». Важкі бої тривали майже місяць (із 6 по 29 серпня), сотні українських захисників загинули в оточенні або потрапили в полон.

Спробою врегулювати (а фактично заморозити) цей конфлікт були Мінські домовленості, укладені за посередництвоми Німеччини і Франції. Внаслідок них «гаряча фаза» війни частково призупинилася і встановилася лінія розмежування.

Водночас, російські війська та їхні бойовики-найманці продовжували щоденно обстрілювати позиції українських військових на різних ділянках фронту. Початок 2015 року відзначився обороною українськими військовими (яких назвали «кіборгами» через відчайдушний героїчний спротив на межі людських сил) Донецького аеропорту, а також боями за Дебальцеве.

2015–2020 роки

На східному фронті України це період регулярних бойових зіткнень.

У 2018 році Росія збудувала автомобільний міст через Керченську протоку. Російські кораблі почали незаконно затримувати судна, що прямували до українських портів в Азовському морі (тобто фактично Росія встановила морську блокаду). У листопаді три кораблі ВМС України — два артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» — були зупинені, атаковані і захоплені росіянами. Внаслідок цього 23 моряки потрапили в полон (повернутися додому вони змогли майже через рік).

Станом на березень 2015 року, за даними ООН, внаслідок російської агресії понад 2 млн громадян України були змушені покинути свої домівки (більшість стали внутрішньо переміщеними особами).

Станом на 31 січня 2021 року, за даними Управління верховного комісара ООН із прав людини, загальні людські втрати у російсько-українській війні становлять більше 7 тис. осіб загиблих і близько 19 тис. поранених українців (цивільних і військових).

Ескалація

Новий етап затяжної російсько-української війни, що почалася у 2014 році, почався у березні 2021 року. Тоді Росія почала відкрито готуватися до повномасштабного вторгнення в Україну. Це стягування військ і «брязкання зброєю» біля кордону з Україною напружило міжнародні відносини РФ із колективним Заходом. У порядку денному західних політиків і військових експертів була тема ймовірної великої війни. Конфронтацію між країнами Заходу і Росією з 2008 року (час вторгнення у Грузію) називають Новою або Другою холодною війною. Відтак 2021 рік став одним із найінтенсивніших її періодів.

2021 рік. Весна

Росія зосереджує чимало військових сил разом із технікою біля кордонів з Україною. Частково відводить їх до літа, але восени стягує знову.

30 березня

Верховна Рада України на позачерговому засіданні ухвалює заяву про ескалацію російсько-українського збройного конфлікту, тобто уряд офіційно визнає, що країна перебуває у стані війни з РФ.

2021 рік. Літо

У липні

Президент Росії та «вєлікій історік» Володимир Путін опублікував есе «Про історичну єдність росіян і українців», у якому знову висловив думку про те, що росіяни й українці є нібито «одним народом». Пізніше американський історик Тімоті Снайдер, який спеціалізується на вивченні історії Східної Європи ХХ ст. (зокрема України, Польщі та Росії) назвав ідеї Путіна імперіалізмом.

До слова, такі тези Путіна, які будь-яка освічена людина легко розкритикує або щонайменше визнає абсурдними — одна з його стратегій переконанння росіян у винятковості Росії як неоімперії, «гнилості» Заходу і успішності його як лідера найбільшої у світі країни. Цю риторику він послідовно провадить із року в рік, дестабілізуючи геополітичну обстановку в Європі.

27 липня
Президент України Володимир Зеленський призначає Валерія Залужного Головнокомандувачем Збройних Сил України. Ще з перших днів великої війни Валерій Залужний стане одним із найшанованіших людей серед українців. З’явиться чимало мемів і мерчу з його світлинами, він надихатиме авторів на створення пісень. «Це Залужний мутить двіж» — одна з популярних свого часу пісень, що описує успіхи Головнокомандувача ЗСУ в координуванні опору загарбникам.

2021 рік. Жовтень–листопад

Україна отримує 4 партії військово-технічної допомоги від США у зв’язку з наростанням потенційного великого наступу з боку РФ. Це армійські аптечки, засоби радіолокаційного спостереження, протитанкові керовані ракетні комплекси Javelin, боєприпаси тощо.

30–31 жовтня
Президент США Джо Байден на зустрічі лідерів G-20 у Римі поділився з очільниками Великої Британії, Франції та Німеччини розвідданними про можливий масштабний напад Росії на Україну. Про це публіці стало відомо вже влітку 2022 року з розслідування видання The Washington Post. Як зазначається у матеріалі, американську розвідку в Європі вважали схильною до політичних маніпуляцій, тому на Заході тоді не було єдиної думки щодо намірів Росії.

Розслідувачі продовжують лінію оповіді: на початку листопада директор Головного розвідувального управління при уряді США Вільям Джозеф Бернс прибув до Москви, щоб попередити президента Володимира Путіна про те, що США та їхні союзники готові озброїти Україну та запровадити жорсткі санкції проти Росії, якщо він вторгнеться в Україну. Тоді ж під час кліматичної конференції ООН у Глазго держсекретар США Ентоні Блінкен повідомив Володимиру Зеленському розвіддані про підготовку Росії до повномасштабного вторгнення в Україну.

4 листопада
Затверджено нового міністра оборони України — Олексія Резнікова, який до того був міністром із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Станом на кінець листопада, за даними міністра закордонних справ України, Росія зосередила поблизу кордонів з Україною (зокрема на окупованих територіях Криму і Донбасу) близько 115 тис. військовослужбовців із технікою.

2021 рік. Грудень–лютий

Володимир Путін заявляє, що країни НАТО повинні гарантувати Росії безпеку, зокрема не брати Україну в НАТО. Він «вестиме цю пісню» й далі як нібито умову для запобігання ескалації війни. Умову відхилять.
До речі, коли в червні 2022 року Фінляндія і Швеція вступали в НАТО, Росія відреагувала на це досить стримано. Це ще раз довело: причиною агресії з боку РФ був не страх що НАТО розшириться, а імперські амбіції щодо України. Як би там не було, російські стратеги чудово «досягають» протилежних цілей: після вступу Фінляндії в НАТО сухопутний кордон країн-членів Альянсу з РФ збільшився на 1385 км (із 1215 до 2600 км).

Міністр оборони України Олексій Резніков повідомляє, що за даними української розвідки в кінці січня 2022 року є вірогідність масштабної ескалації з боку Росії.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов інформує, що Росія зосередила 143,5 тис. військових у 400-кілометровій зоні від кордону з Україною.

Президенти США і РФ щонайменше двічі говорять телефоном. Щоразу Джо Байден закликає Путіна відвести війська з українського кордону і нагадує про наслідки можливої повномасштабної війни.

У середині січня Україною проходить хвиля повідомлень про мінування низки об’єктів: аеропортів у Борисполі і Жулянах, центральних станцій метро Києва, шкіл у Черкасах, Львові та Дніпрі, торгівельних центрів та головної ялинки в Одесі. Також відбулась глобальна кібератака (ймовірно, хакерів із РФ та соратників країни-агресорки) на державні сайти України.

18 січня
У Білому домі заявляють, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Наступного дня США оголошує про надання Україні безпекової допомоги на 200 млн доларів: летальної зброї та боєприпасів.

24 січня
НАТО приводить війська у стан бойової готовності, направляє додаткову авіацію та кораблі у Східну Європу.

Західні ЗМІ, посилаючись на дані розвідки США, пишуть про можливий початок великого наступу Росії на територію України 16 лютого або в наступні дні.

У січні-лютому, на тлі ескалації відносин із Заходом і нібито невиконання «законних» вимог, Росія проводить цілу низку військових навчань і маневрів: зокрема «Союзну рішучість 2022» спільно з Білоруссю (10–20 лютого), навчання в акваторіях Чорного й Азовського морів (13–19 лютого), навчання на півдні Росії та в самопроголошеній Абхазії тощо.

17 лютого
Російські війська починають масові обстріли (переважно з важкої артилерії) по всій лінії розмежування на Сході України.

Розвідники країн заходу також неодноразово попереджали, що РФ готує інсценовані провокації на Донеччині (операцію «під чужим прапором» – політичні чи військові дії та операції, до яких вдаються, щоб звинуватити в них опонента. – ред.), щоб мати формальний привід почати великий наступ. У зв’язку з цим військові Операції об’єднаних сил (ООС) неодноразово заявляли, що не відкривають вогонь по об’єктах цивільної інфраструктури та дотримуються норм міжнародного гуманітарного права. Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний підкреслював, що Україна не планує наступальної операції на Донеччині.

18–19 лютого
У спеціальному виступі президент США Джо Байден сказав: «Я впевнений, що Путін ухвалив рішення про вторгнення».

Окупаційна влада в ОРДЛО оголошує масову мобілізацію населення та починає евакуацію цивільних у Росію, що є по суті депортацією, тобто вигнанням чи примусовим переселенням із постійного місця проживання. Росія продовжуватиме цю практику щодо мирних людей, зокрема дітей, і під час повномасштабного вторгнення. Про дотримання прав і забезпечення потреб депортованих українців, звісно ж, не йтиметься.

21 лютого
Путін проголошує «незалежність» незаконних територіальних утворень на Донеччині — «ЛНР» (Луганська народна республіка) і «ДНР» (Донецька народна республіка). РФ окупувала всю Луганську область станом на липень 2022 року, а в Донецькій за пів року так і не досягла повністю своїх цілей. Путін також підписує укази, де зокрема є пункти про «здійснення збройними силами Російської Федерації функцій із підтримки миру» на території Донецької та Луганської областей.

22 лютого
Рада федерації РФ санкціонує залучення російських військ на території України.

Путін визнає ОРДЛО російськими територіями, а також оголошує свої вимоги Україні: відмовитися від вступу в НАТО, проголосити нейтралітет і провести демілітаризацію. Також він вимагає визнання легітимності т.зв. референдуму в Криму та Севастополі, який відбувся 16 березня 2014 року, та відмовитися від територіальних претензій на Крим.

Через визнання ОРДЛО міністри закордонних справ Євросоюзу погоджують пакет санкцій проти Росії. Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив про зупинку сертифікації проєкту «Північний потік – 2».

Президент України Володимир Зеленський підписує указ про призов резервістів оперативного резерву.

23 лютого
Верховна Рада України затверджує указ Президента про запровадження надзвичайного стану в Україні.

Лише за цю добу фонд компетентної допомоги армії «Повернись живим» зібрав більше ніж за весь минулий рік — понад 20,5 млн гривень. Подальші місяці покажуть, що українці будь-якого віку, послуговуючись як традиційними, так і креативними методами, збиратимуть кошти для захисників і захисниць України. При цьому навіть найменші внески матимуть вагоме значення у досягненні спільної мети.

Ватажки угруповань «ДНР» і «ЛНР» офіційно просять президента РФ Путіна допомогти «відбити агресію ЗС України».

Надалі мільйони людей говоритимуть про життя «до і після 24 лютого 2022 року». У цій точці ми ще не знаємо, як сильно зміниться світ, але він зміниться безповоротно. Попри всю безглуздість, жорстокість і відсутність об’єктивних причин цього вибору, президент РФ назаказує почати повномасштабний наступ на Україну.

Вторгнення

24 лютого 2022 року стало точкою неповернення у протистоянні з РФ, що триває вже більш як 400 років. Попри скепсис багатьох іноземних експертів і прогнозовану катастрофічність цього рішення для самої Росії, Путін таки починає велику війну.

У РФ думали, що добре підготувалися до цієї «спєцапєрациі», розраховуючи захопити столицю України за лічені дні. Дійсно, в останній тиждень лютого події розвивалися надзвичайно швидко, а їхній результат багато в чому визначив подальший хід великої війни. Попри значну перевагу росіян в ресурсах, Україні вдалося вистояти, зберегти управління державою й армією, а сміливість і сила опору українців вразила весь світ.

24 лютого

О 3:40 російська армія починає обстрілювати ракетами українські населені пункти. Так починається повномасштабна війна. Близько 5:00 Путін оголошує початок проведення «спеціальної військової операції» на території України.

Такі «визвольні операції» — типова стратегія країни-агресорки із загарбання територій інших держав або розширення там своєї сфери впливу. За цим сценарієм вона «відпрацювала» в Придністров’ї, Чечні, Південній Осетії, Абхазії та Сирії.

Війська вторгаються в Україну з різних напрямів, включаючи ділянку кордону з республікою Білорусь та адмінмежу з АР Крим.

Спочатку армія РФ бомбардує стратегічні об’єкти військової та цивільної інфраструктури України — завдає десятки ракетно-бомбових ударів у багатьох регіонах, включаючи західні. Після цього в медіа з’являються повідомлення, що окупанти вздовж кордону України з РФ та Білоруссю ведуть артилерійські обстріли та просуваються до українських населених пунктів. У небі фіксують російські винищувачі і гелікоптери.

Президент України запроваджує воєнний стан, оголошено загальну мобілізацію. Згодом у Києві та низці регіонів вводять комендантську годину.

Війська РФ входять в Суми (на околицях міста починаються бої), захоплюють Чорнобильську атомну електростанцію (ЧАЕС), частину Херсонської області (починаються бої біля Херсона) та острів Зміїний у Чорному морі.

Фраза українських захисників на о. Зміїний — «Рускій воєнний корабль, іді нах*й!» — стане першим крилатим висловом повномасштабної війни і задасть тон подальшому опору українців. Ці слова почнуть масово поширювати, бренди додаватимуть їх до своїх продуктів і послуг, а іноземці виходитимуть із цим гаслом на мирні антивоєнні мітинги.

Українські захисники й захисниці відбивають атаки загарбників в зоні ООС на сході країни. Окупанти зазнають втрат під Харковом і не можуть зайти в місто.

Президент України Володимир Зеленський анонсує створення «антипутінської коаліції». Президент США Джо Байден оголошує про запровадження економічних санкцій проти найбільших банків Росії, зокрема державного ВТБ, та її секторів економіки. Вашингтон також заявляє, що обмежить для РФ проведення платіжних операцій з доларами та євро, розширить санкції проти російських еліт і на 50 % скоротить імпорт високотехнологічної продукції, який здійснювала країна-агресорка. Велика Британія анонсує повне заморожування активів ВТБ.

За даними українського Генштабу, за перші 19 годин повномасштабного вторгнення окупанти втратили більше 30 танків, 130 бойових броньованих машин (ББМ), 5 літаків та 800 людей особового складу. За даними міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, через початок великої війни РФ проти України ї загинули 57 українців — цивільних і військових.

25 лютого

Ведуться запеклі бої у передмістях Києва, особливо в трикутнику містечок Буча–Ірпінь–Гостомель.

У Бучі оборонцям вдається зупинити просування колони ворожої військової техніки, що намагалася прорватися в столицю. У наступні дні з’являтиметься все більше знакових фото і відео з наслідками бучанських боїв.

Російська армія обстрілює дитячий будинок у м. Ворзель (на щастя, ніхто не постраждав), селище Іванків (наприкінці лютого окупанти завдадуть шкоди його музею Марії Примаченко), а також Харків (пошкоджено Центр крові і навчальний заклад), Охтирку (влучили в дитячий садок), а також Сіверщину (у Чернігові загорілася будівля СБУ). Ввечері ворог прориває оборону переправи до Херсона. Підрозділи ООС зупиняють просування противника та зберігають свої позиції.

У Києві уламок ракети влучає в багатоповерхівку на вул. Кошиця, 7а. У північному районі столиці російський танк навмисно наїжджає на легкове авто, внаслідок чого постраждав його водій. Кияни витягли чоловіка з автівки, він вижив.

Пересування важкої військової техніки росіян у зоні відчуження ЧАЕС спричиняє зростання рівня радіації. Пізніше стане відомо, що окупанти взагалі не зважали на радіаційне забруднення території: у приміщеннях на ЧАЕС, де вони зупинялися, а також у піску, яким вони набивали мішки для укріплень, був зафіксований підвищений в десятки разів радіаційний фон. Українські ілюстратори якийсь час кепкуватимуть з російських військових за це необачне самогубство.

Членство Росії у Раді Європи призупинять.

Організатори пісенного конкурсу «Євробачення» заборонять Росії у 2022 році брати участь у головній пісенній події Європи.

Польща і Чехія закривають свій повітряний простір російським авіакомпаніям. Ірландія скасовує візовий режим з Україною, а Франція, Швеція та Естонія обіцяють надати Україні військову допомогу.

За півтори доби ЗСУ знищують 2800 російських військових і близько 600 одиниць ворожої техніки. За даними сухопутних військ ЗСУ, таких втрат живої сили за такий короткий проміжок бойових дій Росія ще ніколи не зазнавала в розпочатих нею війнах.

26 лютого

Бої в Україні тривають на всіх напрямках атаки країни-агресорки. Повітряні сили та засоби протиповітряної оборони (ПВО) України збивають у зоні ООС та під Києвом три російські літаки, зокрема транспортний ІЛ-76, та один вертоліт.

У Києві виявляють диверсантів. Розпочато кампанію з протидії їм, через що правила комендантської години стають суворішими.

Київське метро переходить у режим укриття. Захисники столиці відбивають атаку на військову частину в районі станції метро «Берестейська».

Загарбники окуповують селища Станиця Луганська, Кримське та Марківка на сході. Водночас колону російських військ розбивають під Сєверодонецьком. Чернігів обстрілюють із «Градів», а в регіоні знищують колону окупантів. ЗСУ відновлюють контроль над Сумами. Окупанти підходять до міста Енергодар, де розміщена Запорізька АЕС, і ставлять біля неї «Гради».

Жителі більшості українських населених пунктів, які першими стикнулися з атакою ворога через близькість кордонів із РФ і Білоруссю, самоорганізовуються, щоб чинити опір окупантам. Так з’являється сучасна партизанщина: українці героїчно боронять свої міста й села, співпрацюючи з Силами ТрО і ЗСУ. Подекуди зупиняють колони ворожої військової техніки практично голіруч.

Із перших днів з’являються яскраві відеосвідчення українського опору і сміливості: фрази «Танки їдуть заднім ходом» з Корюківки, «Покладіть сире насіння у кишені» з Генічеська, відеоролик з чоловіком, який голіруч переносить міну в Бердянську тощо, стали легендарними.

План бліц-кригу Кремля продовжує зазнавати невдач: на «рахунку» ЗСУ вже 3500 ліквідованих російських військових і близько 200 полонених.

Укрзалізниця знищує залізничні переходи з Росією та активно організовує евакуаційні рейси на захід. Люди виїжджають із небезпечних регіонів усіма доступними способами.

ЗСУ та Держспецзв’язку радять українцям всіляко блокувати пересування ворожої техніки: валити дерева, робити барикади, палити автомобільні шини тощо. Люди самоорганізовуються, щоб зварювати протитанкові їжаки й виготовляти коктейлі Молотова.

Росія ветує проєкт резолюції Ради Безпеки ООН, що вимагає негайного та повного виведення російських військ з України.

Спойлер: навіть через пів року вторгнення країну-агресорку все ще не виключать із Ради Безпеки ООН, що засвідчить моральну застарілість головної безпекової організації світу.

ЄС забороняє експорт у Росію технологій для нафтової галузі та затверджує другий пакет санкцій, що вплинуть на 70 % банківського ринку країни-агресорки. Розпочинається офіційна підготовка до відключення Росії від платіжної системи SWIFT (останніми, хто пручалися цьому рішенню, були Угорщина та Німеччина).

Пропагандистське кремлівське видання «РИА-новости» випадково публікує статтю, що мала б вийти після швидкої окупації України. Її швидко видалили, але веб-сервіс архівування Internet Archive встигає її зберегти. Матеріал описує імперські плани Путіна щодо тотальної русифікації України та Білорусі і зміни світового порядку. Таким чином стає відомо, що Росія планувала захопити Україну за три дні. Фраза «затридні» стала мемом.

Світ не очікував такого потужного спротиву українців. Військові експерти і політикум недооцінили потужність ЗСУ, які ще до повномасштабної війни впроваджували стандарти НАТО. Не очікували вони і такої згуртованості українців, які масово ставали до лав ЗСУ, самостійно влаштовували загони територіальної оборони і активно волонтерили ледь не цілодобово.

Перші дні повномасштабної війни показали, що бліц-криг РФ провалився.

27 лютого

Російські окупанти продовжують прицільно обстрілювати українські міста й села. Їхні терористичні методи стають усе більш наглядними: розміщують техніку у житловій забудові, використовують як живий щит жінок і дітей, обстрілюють споруди і автівки навіть із позначками «діти» і «люди» на них, маскуються у цивільних фурах, мародерять і обкрадають українців.

Також своїми діями російські війська спричиняють техногенні катастрофи: у Харкові підірвали газопровід, під містом Васильків внаслідок обстрілів палає нафтобаза.

ЄС повністю закриває повітряний простір для Росії. Також очільники МЗС європейського об’єднання погоджують надання летальної зброї Україні на суму 450 млн євро.

Українці консолідуються і починають кенселити російські товари, продукти й послуги, розривати будь-які зв’язки з країною-агресоркою. Інфовійська закликають світову спільноту підтримати цю ініціативу.

Під час боїв у Гостомелі російські військові таки спалили літак АН-225 «Мрія» — найбільший і найпотужніший транспортний літак у світі, що перебував на ремонті в місцевому аеропорту.

Окупанти заходять в місто Куп’янськ на Слобожанщині.

В ООН заявляють, що кількість українських біженців перевищила 368 000 і зростає. Перетинати кордон можуть здебільшого жінки, діти та літні люди.

Російський парохід просить у грузинського судна дозаправку в Чорному морі, на що отримує відповідь: «Ви можетє іспользовать вьосла!». Цей вислів, що показав солідарність іноземців із українськими захисниками о. Зміїний, став одним із символів міжнародних санкцій та економічної ізоляції, що почала насуватися на Росію.

Через хакерські атаки не працюють сайти Кремля, Міноборони РФ, Роскомнагляду та інших російських ресурсів.

Ілон Маск підтримує прохання міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова про доступ до супутникового інтернету. Сервіс Starlink став активним в Україні. Завдяки цій мережі космічних супутників, які роздають високошвидкісний бездротовий інтернет у місцях, де він недоступний, українська армія може завдавати точні удари по російських військах і керувати безпілотниками, а мирні жителі можуть підтримувати зв’язок із рідними та близькими.

Президент України Володимир Зеленський оголошує, що для іноземців, які захочуть долучитися до боротьби з російськими загарбниками, створять окремий Інтернаціональний легіон територіальної оборони.

Тисячі людей у різних країнах вийшли на вулиці своїх населених пунктів, щоб підтримати Україну і засудити збройну агресію РФ. Наприклад, за даними поліції Берліна, в німецькій столиці зібралося понад 100 тис. людей.

28 лютого

ЗСУ відбивають місто Волноваху на Донеччині. Натомість ворог окуповує Бердянськ на Приазов’ї, де розташований один із найбільших морських портів України.

Російські війська обстрілюють житлові квартали та цивільну інфраструктуру в Чернігові, Харкові, Маріуполі, Миколаєві та околицях Києва. Президент Франції Емманюель Макрон учергове говорив телефоном із Путіним, і той пообіцяв припинити атакувати мирне населення України. Водночас Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зазначає, що з початку вторгнення Росія запустила по мирних населених пунктах України 113 ракет типу «Іскандер» та «Калібр».

Спойлер: розмови і постійна «стурбованість» Макрона стануть мемом, а українська мова поповниться словом «макронити» — постійно непокоїтися, але нічого не робити, щоб змінити ситуацію.

Президенти низки європейських країн у відкритому листі закликають надати Україні статус країни-кандидата до Євросоюзу. Президент України Володимир Зеленський підписує заявку на членство в ЄС. Майже через чотири місяці, 23 червня 2022 року, Україна і Молдова отримають статус кандидатів на членство в ЄС.

На українсько-білоруському кордоні відбуваються перші (принаймні офіційні з початку великого вторгнення) перемовини із країною-агресоркою. До української делегації входили, зокрема, міністр оборони України Олексій Резніков та радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.

Продовжується економічний тиск та ізоляція Росії: три російські баскетбольні клуби виганяють з Євроліги, а УЄФА розриває контракт із Газпромом. Голова Центробанку РФ визнала, що західні санкції обвалили курс рубля і кардинально змінили умови для російської економіки.

За даними Генштабу ЗСУ, втрати окупантів — 5300 осіб. Знищено сотні одиниць бронетехніки, зокрема, танки та гелікоптери.