Share this...
Facebook
Twitter

Щороку експедиція Ukraїner проїжджає кілька десятків тисяч кілометрів Україною, розвідуючи найцікавіші локації та героїв від сходу до заходу, від півдня до півночі. У 2019-му команда проїхала найбільше, адже цього року нам вдалося розділитися на різні екіпажі, які займалися спецпроєктами. За рік команда відвідала чотири регіони: Закарпаття, Бессарабію, Полісся та Приазов’я. Також на Ukraїner вийшла серія історій успіху про Об’єднані Територіальні Громади, серія документальних репортажів Національні Спільноти та новий формат шоу Амбасадори. Крім цього ми зняли повнометражний фільм Ukraїner. The Movie і випустили дві книги: Ukraїner. Ukrainian Іnsider та її аналог українською. А поки ви дочитуєте цей список – саме у ці хвилини завершується збір мільйона гривень за рік на підтримку проєкту.

Багато всього? Цьогоріч наші фотографи відзняли десятки тисяч кадрів, серед яких ми обрали 100 найкращих. Якою ви знаєте і щодня бачите Україну? Ми спробуємо показати її вам трішки іншою на цих фото.

Не забудьте також пригадати якими були 100 фото 2018 та 100 фото 2017!

Колядники зібралися біля церкви Різдва Пресвятої Богородиці у гуцульському селі Криворівня. 7 січня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Світанок у селі Криворівня в Карпатах. 8 січня 2019 року. Фото: Максим Завалля.

Святкова хода йде вулицею села Осички на Східному Поділлі під час святкування Маланки. 13 січня 2019 року. Фото: Дмитро Бартош.

Головними персонажами свята в Осичках традиційно є: Маланка (хлопчики віком від 4 до 7 років, переодягнені дівчинкою); Козак, одягнений у військове вбрання радянських часів, який супроводжує Маланку; Щедрувальники, які щедрують біля кожної хати; Дідки — містичні персонажі, які оберігають Маланку та поводяться дуже дико, бешкетують. Святкують в Осичках лише два райони: Бондарівка та Кемпа.

Персонажі свята Маланки позують на снігу в селі Осички на Східному Поділлі. 13 січня 2019 року. Фото: Дмитро Бартош.

«Ведмеді» й «Цигани» радіють святу Маланки у селі Красноїльськ на Буковині. 14 січня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Щороку в цьому селі на кордоні з Румунією відбувається один із найяскравіших новорічних карнавалів. Історія про Маланку в Красноїльську.

Уже два роки поспіль Ukraїner транслює перебіг красноїльської Маланки в прямому ефірі:

трансляція 2018 року. 
трансляція 2019 року.
– ще одна трансляція 2019 року.

Спільне фото пасажирів першого українського арт-потяга «ГогольTrain» наприкінці фестивалю Startup Гогольfest, який проходив у Маріуполі з 27 квітня по 1 травня 2019 року. 30 квітня 2019 року. Фото: Сергій Коровайний.

Шрифтовий дизайнер і каліграф Андрій Шевченко сидить на березі Азовського моря у Бердянську. 1 травня 2019 року. Фото: Дмитро Бартош.

Андрій Шевченко створює сучасні кириличні шрифти, які використовують для українських вебсайтів, друкованої продукції, а також міської комунікації.

Історія про дизайнера та каліграфа.

Вид з коптера на заповідник Кам’яні могили. 1 травня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Заповідник Кам’яні Могили – пам’ятка геології і археології Приазов’я, неподалік Маріуполя.

Природний парк «Меотида» з висоти пташиного лету. У 2014 році на території парку почалися бойові дії. Нині частина парку тимчасово окупована російськими військами. 2 травня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

«Меотиду» вважають особливим парком через унікальні черепашково-піщані шари, що раніше були дном моря.

Історія про цю унікальну природну зону.

Вітроелектростанція біля села Ботієве на Приазов’ї. 3 травня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Отець Петро Креніцький показує парафію Різдва Пресвятої Богородиці у Мелітополі — церкву УГКЦ, де він проводить служіння. 3 травня 2019 року. Фото: Дмитро Бартош.

На базі греко-католицької церкви отець Петро створив хостел для безхатьків, навчає сиріт і дітей з малозабезпечених сімей.

Фреска із зображенням Ісуса Христа на стелі греко-католицького храму Святого пророка Іллі у селі Снігурівка. 4 травня 2019 року. Фото: Дмитро Бартош.

Вівці пасуться біля злітно-посадкової смуги неподалік Мелітополя на Приазов’ї. 5 травня 2019. Фото: Павло Пашко.

Тут діє підприємство, де виробляють літаки малої авіації, та льотна школа, де навчають майбутніх пілотів з усього світу.

Історія про малу авіацію у Широкому.

Гагаузькі жінки готують страви до святкового столу напередодні свята Хедерлез у селі Виноградівка на Бессарабії. 10 травня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Історія про національну спільноту гагаузів, які проживають в Україні: Гагаузи України.

Учень-гагауз несе прапор України на заняття з марширування у школі села Виноградівка на Бессарабії. 10 травня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Дівчина несе повітряні кульки арт-простором «Палац культури “Куренівка”» у Києві, де 11 травня 2019 року відбувся другий фестиваль незалежного мистецтва Burning Man Precompression. Фото: Артем Галкін.

Зала палацу культури «Куренівка» під час проведення другого фестивалю незалежного мистецтва Burning Man Precompression. 11 травня 2019 року. Фото: Артем Галкін.

Волонтерка проєкту Ukraїner Софія Анжелюк дивиться на полицю зі щойно виданими книгами «Ukraїner. Країна зсередини», презентованими на «Книжковому арсеналі» в Києві. 24 травня 2019 року. Фото: Катерина Акварельна.

Виступ ансамблю пісні і танцю «Іберія», учасниками якого є грузини, що проживають в Україні. Концерт приурочений до Дня незалежності Грузії, який відзначають 26 травня. 29 травня 2019 року. Фото: Анна Воробйова.

Історія про національну спільноту грузинів, які проживають в Україні: Грузини України.

Юрко Дідула позує на гойдалці разом із сестрами Ганнусею і Галею на подвір’ї родинного дому на околиці Львова. 2 червня 2019 року. Фото: Катерина Акварельна.

Родина Дідул відома далеко за межами Галичини завдяки великій кількості реалізованих соціальних проєктів.

Історія про родину Дідул.

Кримські татари зібралися в мечеті Духовного управління мусульман у Києві для намазу на честь свята Ораза-байрам, яке завершує 30-денний піст місяця Рамазан. 4 червня 2019 року. Фото: Юрій Стефаняк.

Історія про національну спільноту кримських татар, які проживають в Україні: Кримські татари.

Кримськотатарська дівчинка спускається із надувної гірки під час національного свята кримських татар Ораза-Байрам, яке відзначали в київському парку розваг «Нивки». 6 червня 2019 року. Фото: Юрій Стефаняк

Дерев’яна зупинка з опорами у формі олівців у селі Княгининок на Волині. 13 червня 2019 року. Фото: Микола Король.

Цю зупинку збудували за ініціативи  місцевої об’єднаної громади, про яку йдеться в одній з історій циклу, присвяченому об’єднаним територіальним громадам.

Учасники і учасниці фольклорного колективу «Родинонька» йдуть вулицею села Лозки на Поліссі., 15 червня 2019 року. Фото: Микола Король.

Одна з копалень бурштину з висоти пташиного лету неподалік містечка Володимирець на Поліссі. 18 червня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Бортник Анатолій Скумін позує біля борті у лісі, з якої він щойно забрав мед. 20 червня 2019 року. Фото: Микола Король.

Анатолій Скумін — один із небагатьох в Україні, хто досі займається бортництвом. Цей давній промисел добування меду диких бджіл з дерев’яних колод-бортей донедавна вважався втраченим. Втім, на Поліссі його зберігають та відроджують.

Анатолій Скумін став одним із героїв фільму «Ukraïner. The movie».

Дослідник Чорнобильської зони відчуження Олександр Сирота обіймає сина у дворі свого дому в селі Дитятки на Поліссі. 24 червня 2019 року. Фото: Пилип Доценко.

Олександр Сирота — колишній мешканець Прип’яті, пише та знімає документальні проєкти, присвячені Чорнобильській трагедії. Він є керівником міжнародної громадської організації «Центр Прип’ять.ком» і членом Громадської ради при Державному агентстві з управління зоною відчуження.

Олександр став героєм історії про зону відчуження, а також одним із героїв документального фільму «Ukraïner. The movie».

Дослідник Чорнобильської зони відчуження Олександр Сирота спілкується із мешканцем міста Чорнобиль, самоселом Євгеном Маркевичем. 26 червня 2019 року. Фото: Пилип Доценко.

Діти з села Усть-Чорна на Закарпатті, де проживає велика кількість австрійців, настромлюють дерев’яні дощечки («шайблики») на палиці під час свята Шайблики. 21 червня 2019 року. Фото: Олег Переверзєв.

Шайблики — свято літнього сонцестояння, закарпатський аналог австрійського Sonnenwende. Відзначають це свято протягом трьох днів: з 21 до 23 червня.

Історія про національну спільноту австрійців Закарпаття: Австрійці України.

Діти в селі Усть-Чорна на Закарпатті пускають дерев’яні шайблики під час свята літнього сонцестояння. 21 червня 2019 року. Фото: Олег Переверзєв.

Шайблик — це дерев’яний квадратик із діркою всередині, який витесують вручну. Шайблик надягають на палицю. Старші люди, молодь та діти запікають дерев’яні квадратики над вогнищем, а тоді під певним кутом запускають їх у повітря. Коли квадратик розжарюється і починає яскраво світитися у темряві, учасник дійства підходить до дошки-трампліна або ж до лави, розмахується і б’є по ній палицею із шайбликом. Потрібно вдарити так, щоб шайблик злетів з палиці, пролетів якнайдалі у повітрі і впав на землю, залишаючи за собою яскравий слід з вогняних іскор. Шайблик, який палає і летить у повітрі, символізує сонце, що рухається по небу.

Австрійці грають у більярд в селі Усть-Чорна на Закарпатті. 23 червня 2019 року. Фото: Олег Переверзєв.

Представники австрійської громади в Україні мешкають на Закарпатті в селах Усть-Чорна, Німецька Мокра та в інших селах долини річки Тересви, куди їхні пращури переселялися із Австрії у XVIII ст. за ініціативи імператриці Марії-Терезії.

Дівчата пускають вінки по воді під час святкування Івана Купала у селі Добраничівка на Поліссі. 7 липня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Співачка Христина Соловій та засновник проєкту Ukraïner Богдан Логвиненко дивляться у вікно Львівського академічного театру імені Леся Курбаса під час зйомок програми «Амбасадори». 10 липня 2019 року. Фото: Олесь Москальчук.

Випуск «Амбасадорів», присвячений Львову і Дрогобичу.

Хіп-хоп-виконавиця Alyona Alyona позує біля мотоцикла, припаркованого біля ринку в містечку Баришівка на Наддніпрянщині. 18 липня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

У проєкті «Амбасадори» Alyona Alyona розповіла глядачам про місто Переяслав і містечко Баришівка.

Зграя пеліканів відпочиває на території Національного природного парку «Тузловські лимани». 18 липня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Національний природний парк «Тузловські лимани» — це ланцюг з 13 лиманів у межиріччі Дунаю та Дністра. Лимани називають «пологовим будинком Чорного моря», оскільки тут є величезні ресурси для відтворення біологічного різноманіття.

Історія про парк, опублікована 2018 року.

Наглядач Віктор Сакара їде до маяка на лимані Шагани. 21 липня 2019 року. Фото: Артем Галкін.

Історія про маяк Шагани.

Віктор Сакара став одним із героїв документального фільму «Ukraïner. The movie».

Наглядач маяка біля лиману Шагани Віктор Сакара перевіряє справність систем маяка. 21 липня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Гуси і свійська худоба відпочивають біля води на території Національного природного парку «Тузловські лимани». 23 липня 2019 року. Фото: Артем Галкін.

Вид на Тузловські лимани з висоти пташиного лету. 23 липня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Соняшникове поле на Бессарабії. 23 липня 2019 року. Фото: Артем Галкін.

Рибалки вийшли надвечір на промисел біля лиману Шагани на Бессарабії. 24 липня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Трактор витягує з води рибальський човен неподалік міста Вилкове на Бессарабії. 24 липня 2019 року. Фото: Артем Галкін.

Виноградники заводу «Колоніст» — одного з найбільших виноробних підприємств на Бессарабії. 25 липня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Рибалки вийшли на промисел біля міста Вилкове на Бессарабії. 27 липня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Волонтери проєкту Ukraïner роблять спільне фото біля будівлі «Пласту» в Бучі. 3 серпня 2019 року.

Місцеві діти купаються в річці Інгул неподалік села Виноградівка на Причорномор’ї. 10 серпня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Вечірній намаз турка-месхетинця Марата Расулова та його гостя у селі Виноградівка на Причорномор’ї. 10 серпня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Месхетинські турки – тюркомовний народ, який сповідує іслам та походить з Месхетії — історичної території на межі Грузії та Туреччини. Їм двічі доводилося змінювати місце проживання: в 1944 році радянська влада виселила їх в Середню Азію, звідки вже у 90-х роках вони тікали через міжетнічний конфлікт.

Історія про національну спільноту турків-месхетинців, які мешкають в Україні: Турки-месхетинці України.

Сім’ї турків-месхетинців зібралися разом під час святкування Курбан-байраму. 12 серпня 2019 року.

Share this...
Facebook
Twitter
Фотограф:

Олександр Хоменко

Сім’ї турків-месхетинців зібралися разом під час святкування Курбан-байраму. 12 серпня 2019 року.

Share this...
Facebook
Twitter

Сім’ї турків-месхетинців зібралися разом під час святкування Курбан-байраму. 12 серпня 2019 року.

Share this...
Facebook
Twitter

Сім’ї турків-месхетинців зібралися разом під час святкування Курбан-байраму. 12 серпня 2019 року.

Share this...
Facebook
Twitter

Спільнота месхетинських турків мешкає в Україні з 90-х років XX ст. Розселялися вони переважно на Причорномор’ї, Таврії, Слобожанщині та Бессарабії. Вони плекають свої традиції і щорічно відзначають релігійні свята, серед яких – Курбан-байрам.

Двоє хлопців-месхетинських турків ідуть селом Виноградівка на Причорномор’ї, роздаючи сусідам під час свята Курбан-байрам м’ясо жертовної тварини. 12 серпня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Художник і скульптор Олексій Альошкін відпочиває в лісі неподалік села Букатинка на Поділлі, де він живе уже понад 40 років. 21 серпня 2019 року. Фото: Микола Король.

Протягом багатьох років Олексій разом із дружиною Людмилою займається відродженням села, перетворюючи його на осередок мистецтв і принаду для туристів.

Олексій Альошкін став одним із героїв нашого фільму «Ukraïner. The movie».  Історія про Букатинку та родину Альошкіних.

Художник і скульптор Олексій Альошкін позує у Львові зі своєю сім’єю — дочкою Дарією Альошкіною, зятем Гордієм Старухом і онуками. 24 серпня 2019 року. Фото: Микола Король.

Донька Олексія Дарія знайшла новий спосіб привернути увагу до українського ремесла, створюючи витинанки для інтер’єрів громадських закладів та обкладинок для книжок.

Історія про витинанки Дарії Альошкіної.

Чоловік Дарії Гордій Старух — львівський скульптор, який вирішив продовжити справу лірництва й поставив собі за мету навчитися майструвати колісну ліру та виготовити триста таких музичних інструментів.

Історія про Гордія Старуха і лірництво.

Фагот (Олег Михайлюта), вокаліст хіп-хоп-гурту ТНМК, сміється разом із засновником проєкту Ukraïner і ведучим програми «Амбасадори» Богданом Логвиненком під час зйомок передачі. 24 серпня 2019 року. Фото: Сергій Свердєлов.

Випуск «Амбасадорів», присвячений Харкову.

Гра мотобольної команди Кам’янця-Подільського з висоти пташиного лету. 25 серпня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Мотобол – винятково європейський вид спорту, який походить із Франції. За часів Радянського Союзу набув величезної популярності в Україні. Дотепер мотобольний турнір і декілька команд дожили лише на ентузіазмі гравців, тренерів і нечисленних глядачів. У Кам’янці-Подільському у мотобол грають уже 52 роки, і клуб «Поділля» (за відсутності успіхів місцевих команд у інших видах спорту) за цей час зажив слави в Україні. Саме у Кам’янці-Подільському є окремий мотобольний стадіон, а гра у мотобол стала місцевою родзинкою, досі малознаною для численних гостей міста.

Найстарший гравець мотобольної команди Кам’янця-Подільського Володимир Даниляк, який розвиває мотобол у рідному місті уже впродовж 50 років, став одним із героїв нашого фільму «Ukraïner. The movie». Історія про мотобол у Кам’янці-Подільському.

Співачка Джамала виступає на фестивалі кримськотатарської культури. 25 серпня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Повітряна куля летить над фортецею у Кам’янці-Подільському. 27 серпня 2019 року. Фото: Павло Пашко

Громадська активістка, засновниця організації КримSOS Таміла Ташева тримає плакат із прізвищем одного із кримських татар, зниклих в окупованому Росією Криму, під час акції під посольством РФ у Києві. 29 серпня 2019 року. Фото: Юрій Стефаняк.

Хлопець виконує трюки на велосипеді на центральній площі міста Василькова біля пам’ятника Тарасові Шевченку. 30 серпня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Жінка ставить арку для фотосесії наречених на скелях МОДРу у Кривому Розі. 31 серпня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Скелі МОДРу, що в долині річки Інгулець, належать до однієї з природоохоронних зон регіону. Таке найменування вони отримали через близькість до житлового масиву МОДР, названого на честь комуністичної міжнародної організації допомоги борцям революції. Пагорби, відомі як Лисі гори, привертають увагу скелелазів, які проводять тут тренування та змагання. А по річці Інгулець, що протікає між скелями, сплавляються на байдарках.

У Кривому Розі Ukraïner знімав програму «Амбасадори» з учасниками гурту Brunettes Shoot Blondes.

Учасники гурту Brunettes Shoot Blondes Андрій Ковальов і Роман Соболь позують на фоні одного з найбільших у Кривому Розі залізорудних кар’єрів. 31 серпня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Музикант, лідер гурту Pianoboy Дмитро Шуров записує жартівливе відеозвернення до підписників під час прогулянки Південним Бугом на гондолі. 13 вересня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Дмитро Шуров став амбасадором Вінниці в однойменному проєкті Ukraïner.

Костюмована хода вулицею міста Волноваха на Приазов’ї під час фестивалю грецької культури Мега Йорти («Велике свято»). 14 вересня 2019 року. Фото: Микола Король.

Фестиваль Мега Йорти започаткував 1988 року грецький поет та композитор Донат Патрича із приазовського села Малоянисоль, заснованого греками-переселенцями. Фестиваль мав об’єднати не лише греків, а й інші національні спільноти, що мешкали на Приазов’ї. Віднині Мега Йорти проводять щодва роки (раніше — щороку), щораз у новому місці — для того, щоб охопити усі населені пункти України, колись засновані або ж заселені греками. Минулого року Мега Йорти проходив у селі Малоянисоль, а цьогоріч — у місті Волноваха.

Історія про національну спільноту греків, які проживають в Україні: Греки України.

Портрети мотоболістів і мотоболісток команди «Поділля-Мотор» з Кам’янця-Подільського. 20 вересня 2019 року. Фотографиня: Анастасія Некипіла.

Репетиція танцювального колективу «Тораді», який виконує традиційні корейські танці. 21 вересня 2019 року. Фото: Ірина Громоцька.

«Тораді» сьогодні вважається єдиним ансамблем в Україні, який виконує такий великий перелік традиційних корейських танців. Зокрема, в репертуарі ансамблю є ряд танців, в основі яких — гра на корейських барабанах. Ця танцювальна традиція бере початок в давніх шаманських ритуалах, коли кожен рух та звук барабанів мали ритуальне значення.

Історія про національну спільноту корейців, які проживають в Україні: Корейці України.

Портрет дівчинки-кореянки, вдягненої в національне корейське вбрання для виступу на фестивалі «Кореяда» — єдиному в Україні мандрівному фестивалі корейської культури. 21 вересня 2019 року. Фото: Ірина Громоцька.

Корейці мешкають в Україні від початку ХХ століття. До приїзду сюди їм довелося пережити переселення владою Японії на острів Сахалін, а згодом, у 1937 році, – депортацію радянською владою до Центральної Азії. З 1960-х років корейці масово оселялися на півдні України, аби працювати на землі. Також чимало корейців приїхало до великих українських міст здобувати вищу освіту. «Кореяда» – поки що єдиний фестиваль корейської культури в сучасній Україні.

Лідер гуртів «Тартак» і «Був’є» Сашко Положинський відпочиває в освітньо-подієвому хабі «Молодіжний центр Волині» у Луцьку. 26 вересня 2019 року. Фото: Олесь Москальчук.

Сашко Положинський став амбасадором Луцька в однойменному проєкті Ukraïner.

Хлопчик лежить біля пам’ятнику «Менора» у Бабиному Яру після церемонії вшанування жертв Голокосту. 29 вересня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Історію про національну спільноту євреїв, які проживають в Україні, читайте на сайті Ukraïner: Євреї України.

Потяг їде віадуком, що у селі Плебанівка. 29 вересня 2019 року. Фото: Катерина Акварельна.

Лідерка гурту ONUKA Ната Жижченко позує на оглядовому майданчику, що на даху готелю «Бурса» у Києві. За спиною співачки — Поділ і Контрактова площа. 2 жовтня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Ната розповіла про свій Київ для проєкту «Амбасадори».

Суботня святкова служба у синагозі громади прогресивного юдаїзму в Києві. Службу веде головний рабин Києва і України громад прогресивного юдаїзму Олександр Духовний. 4 жовтня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Телеведучий Майкл Щур (Роман Вінтонів) позує, тримаючись за поручень вагона потяга, на Вигодській вузькоколійній залізниці, який ще називають Карпатським трамваєм. 7 жовтня 2019 року. Фото: Катерина Акварельна.

Вигодська вузькоколійка — одна з чотирьох збережених в Україні вузькоколійних залізниць. Історія про Карпатський трамвай.

Майкл Щур розповів про Івано-Франківськ, Долину і Карпатський регіон для проєкту «Амбасадори».

Автомобіль їде надвечір сільською дорогою неподалік села Сокирниця на Закарпатті. 29 вересня 2019 року. Фото: Сергій Коровайний.

Буйволи відпочивають на полонині біля села Сокирниця на Закарпатті. 30 вересня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Розведенням буйволів у цьому регіоні займається німецький еколог Мішель Якобі. Ukraïner раніше розповідав про нього.

Їдучи в нову експедицію Закарпаттям, ми вирішили зупинитися на кілька днів у Мішеля і зняти історію про те, як розвивалося його господарство протягом останнього часу.

Німецький еколог Мішель Якобі встановлює електропастуха для своїх тварин. 30 вересня 2019 року. Фото: Сергій Коровайний.

Ранок біля Нижнього Селища, що на Закарпатті. 2 жовтня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Діти виглядають на вулицю з подвір’я хати у селі Іза на Закарпатті. 4 жовтня 2019 року. Фото: Юрій Стефаняк.

Біля паркану, на який сперлися діти, сушаться снопи лози. Село Іза відоме завдяки розвиненому тут промислу лозоплетіння.

Експедиційна команда проєкту Ukraïner позує разом з усім вмістом експедиційного автомобіля для флешмобу #tetrischallenge. 5 жовтня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Виноградники біля міста Берегове на Закарпатті. 5 жовтня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Цей район Закарпаття — найбільш сприятливий для вирощування винограду та виноробства.

Чоловік збирає виноград на винограднику біля міста Берегове на Закарпатті. 5 жовтня 2019 року. Фото: Юрій Стефаняк.

Вид на замок Паланок у Мукачеві — унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури. 6 жовтня 2019 року. Фото: Павло Пашко.

Кінь відпочиває у стійлі на території замку Сент-Міклош у Чинадієво на Закарпатті. 8 жовтня 2019 року. Фото: Юрій Стефаняк.

Історія про замок Сент-Міклош, що на Закарпатті, була першою історією Ukraїner. Ми вдруге приїхали до замку і розкажемо про зміни та цікаві історії, що сталися тут за останні три роки.

Діти в обладунках хрестоносців імітують бій у замку Сент-Міклош у Чинадієво на Закарпатті. 8 жовтня 2019 року. Фото: Юрій Стефаняк.

Орендар замку Сент-Міклош Йосип Бартош. 9 жовтня 2019 року. Фото: Юрій Стефаняк.

Портрет радіоведучого, засновника радіо «Єден» Олексія Уманського. Ужгород, 10 жовтня 2019 року. Фото: Гарі Крішнан.

Портрет художника Олекси Манна. Ужгород, 11 жовтня 2019 року. Фото: Гарі Крішнан.

Група творців повнометражного документального фільму «Ukrainer. The movie» та волонтери проєкту Ukraїner вийшли на сцену після презентації фільму у Довженко-Центрі в Києві. 1 листопада 2019 року. Фото: Микита Завілінський.

Фільм транслювався 1 листопада 2019 року одночасно у 7 країнах і понад 60 містах. «Ukrainer. The movie» можна переглянути на нашому YouTube.

Телеведуча і акторка Яніна Соколова виходить із будинку у Запоріжжі, де минуло її дитинство. 2 листопада 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Яніна Соколова розповіла про своє Запоріжжя для проєкту «Амбасадори».

Дамба на річці Дніпро у Запоріжжі з висоти пташиного лету. 3 листопада 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Лідер гурту «Друга ріка» Валерій Харчишин слухає музику в Музеї космонавтики в Житомирі. 9 листопада 2019 року. Фото: Анастасія Некипіла.

Валерій Харчишин розповів про свій Житомир для проєкту «Амбасадори».

Чоловіки п’ють вино на березі озера Ялпуг біля села Криничне. 8 листопада 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

На Бессарабії дуже багато виноградників, тому виноробством тут займаються майже всі.

Вид на центральну площу міста Болграда, де відбувається щорічний фестиваль вина Bolgrad Wine Fest. 9 листопада 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Історія про національну спільноту болгар, які проживають в Україні: Болгари України.

Болгарки у національному вбранні позують на тачанці з виноградом під час фестивалю вина у Болграді. 9 листопада 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Отара овець повертається додому з пасовиська у бессарабському селі Каракурт. 9 листопада 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Сьогодні мешканці Каракурта розмовляють п’ятьма мовами: албанською, болгарською, гагаузькою, українською та російською. Місцеві розповідають, що коли в селі зустрічаються троє людей різних національностей і в когось із них рідна мова — албанська, то всі троє переходять на неї, бо албанська тут є основною мовою міжнаціонального спілкування. Історія про національну спільноту албанців, які проживають в Україні: Албанці України.

Керівник албанського товариства «Ріліндія» Родіон Пандар заганяє овець до господарств мешканців села Каракурт. 9 листопада 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Вид на річку Дунай і набережну міста Ізмаїла з висоти пташиного лету. Ізмаїл розташований на кордоні з Румунією, який проходить по Дунаю. 10 листопада 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Чоловік викопує яму у дні озера Ялпуг, щоб насосом викачувати воду з озера. Село Озерне, 10 листопада 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

У цій частині Бессарабії проживає багато етнічних болгар, румунів, албанців і гагаузів. Цей чоловік не говорить ані українською, ані російською.

Зграя птахів над селом Озерне на Бессарабії. 10 листопада 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Фаєр-шоу на фестивалі вина у Болграді.10 листопада 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Заповнений відвідувачами київський Палац спорту вітає музикантів «ДахаБраха» наприкінці концерту на честь 15-річчя гурту. 6 грудня 2019 року. Фото: Олександр Хоменко.

Учасник і учасниці гурту «ДахаБраха» розповіли про свій Київ для проєкту «Амбасадори».

Художник Іван Марчук у своїй київській майстерні. 11 грудня 2019 року. Фото: Христина Кулаковська.

Театральний режисер і драматург Володимир Клименко (КЛІМ) сидить у залі театру «ДАХ». 17 грудня 2019 року. Фото: Юрій Стефаняк.

Над матерiалом працювали

Засновник Ukraїner:

Богдан Логвиненко

Редакторка тексту:

Євгенія Сапожникова

Більдредактор:

Олександр Хоменко

Слідкуй за експедицією